На перший погляд, Хрест Ісуса Христа здається нам проявом слабкості. Ісус не захистив Себе. Здається, що восторжествували сили зла. Але уважно придивившись і прислухавшись, ми зрозуміємо, що Хрест став проявом величезної сили. Сили, яка відкрила небеса розбійникові, що покаявся. Сили, яка піднялася над самошкодуванням і благала: «Отче, прости їм, бо не відають, що чинять».
Ми розуміємо, що Ісус був розіп’ятий у слабкості. Але на Хресті слабкість Бога виявилася сильнішою за людину, і немудре Боже виявилося мудрішим за людину.
Говорячи про Хрест, мені б хотілося прочитати разом з вами 1Кор . 1:18 «Бо слово хресне для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, – сила Божа».
Поговоримо про силу Хреста. Ми вже говорили про те, як відчайдушно ми потребуємо прощення, бо усі згрішили і позбавлені слави Божої.
Як ми вже говорили, прощення дарує нам Хрест.
Нам також необхідно мати мир, бо ми ворогували з Богом. Миру ми набуваємо теж через Хрест.
Але нам потрібне щось більше, ніж прощення і мир. Нам потрібна сила.
- Сила протистояти спокусам.
- Сила, щоб встояти в житейських бурях.
- Сила, щоб зберегти віру, коли нам незрозуміло, що відбувається.
- Сила, щоб служити Богові в розбещеному світі.
Диявол ходить, як рикаючий лев, і шукає, кого б пожерти. Наша битва не проти крові і плоті, але проти духів злоби піднебесної. Наша природа тягне нас до похоті плоті, похоті очей і гордості житейської. Щодня нам треба чинити правильно в цьому світі, що розкладається. Є речі, які ми не можемо пояснити… процвітання грішників, страждання праведних.
Тобто якщо ви служитимете Богові, вам потрібне не лише прощення і мир, але і сила. Сила підставити другу щоку. Сила любити своїх ворогів. Сила, щоб не дивитися на лицемірів, а тільки на Ісуса, Начальника і Виконавця віри. Сила бути добрими один до одного, прощати один одного, як і Бог у Христі простив нас.
Звідки ж узяти цю силу? Наш вірш каже, що приходячи до Хреста за прощенням і миром, ми можемо отримати там і силу.
Зверніть увагу на наш вірш: «Слово про Хрест… для нас, що спасаємось, – сила Божа». Тут використовується слово «Логос». Це означає сенс Хреста, його внутрішнє значення. Іншими словами, Хрест є джерелом сили, що дає перемогу в житті. Мені подобаються ці слова: «Його сила зробить мене таким, яким я маю бути. Його кров очистить моє серце і зробить мене вільним. Його любов наповнить мою душу, і я побачу Що Його шлях для мене – найкращий».
Справжній християнин отримує силу! Християнство – це життя. Це Сила. Це набагато більше, ніж якась теорія або зведення переконань.
Як казав Джон Веслі: «Християнство – це життя Бога в людській душі».
Саме Хрест і є джерелом цього життя і сили. Можливо, ви кажете: «Усе це добре, але це лише теологія. Як мені серед усіх випробувань і труднощів поринути в силу Хрестову?»
Відповідь у цих трьох віршах, якими я хочу поділитися з вами:
- «Давній наш чоловік був розп’ятий з Ним, щоб знищене було тіло гріховне, щоб нам не бути вже рабами гріха» (Рим. 6:6).
- «Щоб пізнати Його і силу воскресіння Його, і участь у стражданнях Його, уподібнюючись смерті Його» (Флп. 3:10). Іншими словами, я отримаю стільки сили Божої, наскільки я помру для себе.
- «Бо ми живі безперестанно віддаємося на смерть заради Ісуса, щоб і життя Ісусове відкрилося у смертній плоті нашій» (2Кор. 4:11).
Я повторюю: нам потрібна сила. Сила, щоб пересилити. Щоб протистояти дияволові. Щоб жити свято. Щоб зберігати себе чистими від світу. Божественна сила. Сила воскресіння. Сила, щоб жити правильно в цьому світі.
Де ж отримати цю силу? Біля хреста. Я звертався до Хреста, щоб отримати прощення і мир. Тепер я маю повернутися туди, щоб отримати силу.
Слухайте уважно… Для Ісуса смерть на Хресті передувала воскресінню. Якби Ісус не помер, не було б свята Пасхи.
І якщо це було з нашим Спасителем, то має бути і з нами. Проблема в тому, що ми бажаємо отримати силу, не померши на Хресті. Це помилка. Це помилка християн XXІ століття.
Дорогий друже, не можна випробувати силу воскресіння, не померши спочатку. Тільки розіп’ятий може пережити силу воскресіння. Ми з вами маємо потребу в силі. Де нам її отримати? Ми йдемо до Хреста.
Сьогоднішнє християнство так багато говорить про те, що треба любити себе і так мало про те, щоб померти для себе.
Знамениті проповідники скажуть вам, що ви – дитя Царя і що ви цілком заслуговуєте бути постійно щасливим, здоровим і багатим.
Популярні книги вихваляють чудеса щедрого Євангелія, яке звільнить вас від болю. Недивно, що сьогодні церквам доводиться ховатися за емоціями і особами, щоб заховати брак своєї сили.
Зручні церковні лави, величезні зарплати, розкішні автомобілі, шикарні будівлі і повне соцзабезпечення звучить віддалено від слів апостола Павла: «Щоб пізнати Його і силу воскресіння Його, і участь у стражданнях Його, уподібнюючись смерті Його».
Слово про Хрест є Сила Божа. Хрест – це прояв Сили.
Ця Сила крушить володарювання нашої гордості. Ця Сила звільняє нас від егоїзму. Ця Сила звільняє нас від боязні людей. Ця Сила зміцнить нас у день лиха і дає радість, коли ми проходимо через долину тіні смертної.
Для усіх, хто має вуха чути і серця, щоб вміщувати ось слово Хреста: «Життя воскресіння і сила беруть свій початок від смерті. Тільки мертвий може випробувати воскресіння. Ми помираємо, щоб жити!»
Розумію, що це старомодна проповідь. Ми з вами бачили прояв сили Божої в нашому повсякденному житті. Але ця сила діє лише тоді, коли ми припадаємо до Хреста.
Одного разу у Вільяма Бута запитали, у чому секрет його сили. Він схиливши голову, сказав: «Був день, коли я помер».
«Я щодня помираю», – казав апостол Павло.
Ось чому він відчував величезну силу Божу.
