Ми вже говорили про Слово хресне, Прощення, що дарується Хрестом, Мир, що дарується Хрестом, Силу, що дарується Хрестом, про Хрест учнівства.
Давайте зараз прочитаємо Римлян 8:32: «Той, Який Сина Свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, як з Ним не дарує і нам всього?»
Поговоримо про обіцяння Хреста. Питання в наступному: якщо Бог такий щедрий і люблячий, що віддав Свого Сина за нас, то, звичайно ж, Він не стане позбавляти нас багатьох благ.
Усім нам знайома математична аксіома про те, що ціле складається з частин, або банальна істина про те, що більше включає менше.
Якщо Бог дав нам «невимовний дар», чи може Він скупитися, піклуючись про наші повсякденні потреби? Це здається немислимим.
Наш вірш каже, що не можна уявити, що Бог, Який відкрив для нас Свою скарбницю, – небо, щоб дати нам коронованого Принца небес, щоб Він постраждав за нас на Хресті, пожаліє щось для нас, коли ми звернемося до Нього з проханням потурбуватися про наші потреби!
Хрест вже відповів нам прощенням на наше відчуття провини, чистотою на нашу нечистоту, примиренням на нашу ворожнечу.
У ньому секрет сили, сили воскресіння, щоб зробити нас переможцями над собою, гріхом – дияволом і обставинами.
Дяка Богові за прощення, чистоту, мир і силу, що даруються Хрестом. І дяка Йому удвічі, бо тепер усе це належить нам. Нам не треба чекати, коли ми будемо на небесах, щоб випробувати це.
- «Улюблені! Ми тепер діти Божі» (1Кор. 3:2).
- «Ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа» (Рим. 5:1).
- «Немає нині ніякого осуду тим, котрі у Христі Ісусі живуть не за плоттю, але за духом» (Рим. 8:1).
- «Кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас від усякого гріха» (1Ін. 1:7).
- «Бо слово хресне для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, – сила Божа».
Славна істина, яка може змінити наше життя. Проте цар Саул почав добре, але настав день, коли Бог відступив від нього і став його ворогом. Димас служив з апостолом Павлом, але настав день, коли апостол Павло написав: «Димас залишив мене, полюбивши нинішній вік».
Нам усім відомі люди, які добре починали, але потім відпали. Люди можуть відпасти. Деякі зазнають корабельної аварії у вірі.
Можливо, ви задавалися питанням: «Чи може настати день, коли Бог одного разу, втомившись від мене, залишить мене? Чи можливо, щоб, почавши в мені добру справу, Бог раптом знеміг і викинув мене геть на звалище цього світу?»
Іншими словами, як я можу бути упевнений у тому, що Христос продовжуватиме вести мене через усі життєві випробування і представить мене непорочним перед Отцем Небесним в останній день?
Чи може він відняти Святого Духа і відмінити Свої обіцяння і залишити мене напризволяще, після того, як Він у славі Своїй прийняв мене і виявив до мене свою любов?
Відповідь на ці питання, ці страхи і занепокоєння лежить тут, у нашому сьогоднішньому вірші. Рим. 8:32: «Той, Який Сина Свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, як з Ним не дарує і нам всього?»
Цей вірш говорить, що Хрест Христовий створив прецедент, який став зобов’язанням Бога на усю вічність.
Всякий юрист знає, що прецедент має величезну силу. Коли Бог створив цей прецедент, Він пам’ятає про нього.
Послухайте: Бог не пощадив Свого Сина.
Чи є у вас багатий друг? Ось ви йдете до нього і просите в нього мільйон доларів, щоб почати свою справу. Ваш друг з радістю дає вам те, що ви просите.
Через рік у вас починаються труднощі. Вам знову потрібна допомога. Ваш друг, який був такий щедрий до вас, має великі гроші. Він так любить вас і бажає вам успіху.
Хіба ви не підете до цього друга з упевненістю, що він знову вам допоможе? Звісно, допоможе. Звісно, підете. Саме про це говориться в нашому вірші сьогодні.
Бог, Який полюбив вас настільки, що послав Свого Сина, щоб померти за вас на Хресті, цей Бог ніколи, ніколи не змінить Свого напряму і не позбавить вас Своєї благодаті, благополучно доведе вас до небесних воріт.
А можливо, ваш друг відвернеться від вас. Але ми читаємо, що в Богові немає ні тіні зміни. Він вірний. Він незмінний. Від Себе зректися не може.
Хочу зробити висновок: Хрест є джерелом всякого благословення для нас. Але це також обіцяння і гарантія всякого нашого майбутнього благословення.
Так, у нас є вороги, усе не так просто.
- Якщо Бог за нас, то хто проти нас?
- Хто буде звинувачувати обраних Божих?
- Хто осуджує нас?
- Хто відлучить нас від любови Божої в Христі Ісусі, Господі нашому?
Останні вірші 8-го розділу дають нам довгий перелік того, з чим ми з вами стикаємося. Те, що може змусити наше серце стискуватися. Утиски, Гоніння. Небезпека. Меч. Нагота. Голод. Смерть. Життя. Ангели. Початки. Сили. Теперішнє. Майбутнє. Висота. Глибина. Ні інше яке створіння.
Чи може щось з цього уразити нас, коли з нами Бог?
Можливо, Бог не до кінця піклується про нас?
Ян Цівеліус написав прекрасний гімн: «Заспокойся, душе, з тобою Господь».
Ось чому наш вірш так кричить до нас.
Хрест є не лише джерелом всякого благословення, яке ми отримуємо, але це також Обіцяння і Гарантія всякої милості і турботи, якої ми потребуємо.
