Ми прочитаємо з послання до Ефесян 1:7: «В Якому ми маємо відкуплення Кров’ю Його, прощення гріхів».
Для всього світу Біблія є найвищим авторитетом, що говорить про гріх, його природу, розкладання і ліки від нього. Ось чому Біблія сьогодні закрита для мільйонів людей. Якщо ви відкидаєте реальність ГРІХА, то ви відкидаєте і саму Біблію. Можливо, ви хочете виключити її зі шкіл, оскільки вона вступає в повне протиріччя з усіма сучасними теоріями етики і людської природи.
Біблія каже, що людина була створена досконалою, жила в саду, але перетворилася на хижу істоту після того, як повстала проти Бога. На повну противагу цьому усі сучасні людські теорії учать, що людина з’явилася в джунглях і, повільно розвиваючись, перетворилася на розумну, культурну і співчуваючу істоту, якою вона сьогодні є.
Біблія каже, що ми з вами грішники і потребуємо прощення, бо ми зійшли кожен на свою дорогу. Сучасна психологія вважає, що ніхто не повинен мати відчуття провини, бо усі ми рухаємося лише вперед, і з кожним днем наш світ стає все кращим.
Хто я? Продукт тисячолітнього прогресу? Або ж трагічний результат людського бунту проти Бога?
Іншими словами, чи є я грішником, що потребує прощення? Або ж я просто зміг вознестися вище за своїх предків, щоб купатися у власному егоїзмі?
Програма «Жива Віра» допомагає нам знайти відповіді з Біблії. Ми не цитуватимемо Чарльза Дарвіна або Вільяма Джеймса, або Джин Джекіс Руссо. Ми не шукатимемо відповідь у Зігмунда Фрейда.
Біблія каже нам, що людина відчайдушно потребує прощення. Біблія каже, що Бог створив нас і дав нам свободу, щоб коритися Йому або повстати проти Нього. Ми скористалися цією свободою і зійшов кожен на свою дорогу, як вівці. Ми залишили свій дім і вирушили в далеку країну. Ми стали блудними синами. Наше серце лукаве і украй зіпсоване. Ми скуштували заборонений плід. Ми послухалися спокусника.
Прибічники людської гордості скажуть вам, що за своєю природою людина добра, і автоматично обиратиме добро, якщо тільки не буде пригнічена убогістю. Біблія ж каже нам, що людина за своєю природою грішна, і, будучи надана сама собі, вона обиратиме пітьму, а не світло. Це вже шоста проповідь про Хрест Христовий. Ми читали з послання до Ефесян 1:7: «В Якому ми маємо відкуплення Кров’ю Його, прощення гріхів».
Не стану гаяти час, намагаючись переконати вас у тому, що ви потребуєте прощення. Про це вам скаже ваша совість. Дух Святий викриє вас у гріху. Ісус каже про це, і усі ми це добре знаємо.
Цар Давид знав, що він не мав права брати чужу дружину, але він спокусив Вирсавію, що спричинило шантаж і вбивство для того, щоб приховати свої справи.
Псалом 50 (51) пропонує нам молитву Давида, його благання про прощення, коли на нього обрушився увесь тягар його гріха. Давид згрішив проти своєї дружини, своєї сім’ї, свого народу, але передусім він згрішив проти Бога. Тому він каже: «Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив».
Давид усе правильно розумів. Гріх – це дуже серйозно, і це проти Бога.
Бог, звичайно ж, не може закрити очі на гріх, або ж Він неправедний. По совісті, усі борги мають бути сплачені. Божа милість ніколи не суперечить Його справедливості. Відплата за гріх є смерть.
Ось чому саме Хрест став вирішенням цієї проблеми. На хресті посланий з небес Спаситель узяв на Себе провину всього світу і помер, праведний за неправедних, для того, щоб, пожертвувавши Своїм життям, звільнити світ від гріха.
Не можна було здолати гріх. Не було праведного жодного. Людство відчайдушно потребувало прощення, але без пролиття крові це прощення не могло здійснитися.
Дорогий друже, ось чому Бог подарував нам Хрест Христовий. Прощення далося нам не дешево. ДАРОМ, але не дешево.
Моє прощення коштувало Христу Його життя. Хрест показує нам, наскільки серйозний гріх. Він також каже мені про те, що Бог вирішив відновити Своє спілкування зі мною і дати мені Небеса.
Вам незрозуміле значення Хреста? Ніхто не зможе зрозуміти цього значення, якщо забуде про те, що гріх – це тяжкий злочин, і що ми не зможемо самі звільнитися від своїх гріхів.
Багато мільйонів людей у світі сьогодні обманюються, вважаючи, якщо вони будуть «хорошими людьми», то вони неодмінно потраплять на небеса. Вони вважають, якщо наші добрі справи переважать злі, то нам це зарахується і Святий Петро розкриє перед нами Східні ворота.
Якщо щось можна вважати поверхневим мисленням, це якраз воно і є.
Чому? Скажіть, навіщо було Богу посилати на Хрест Свого Сина, якби ми могли заслужити або заробити собі спасіння?
Ось вірш, який ми прочитали: «Ми маємо відкуплення Кров’ю Його, прощення гріхів».
Гріх відділяє нас від Бога. Бог шукав когось, щоб спокутувати нас, але не знайшов, тому Він Своєю рукою дав нам спасіння.
Ціною нашого спасіння стала кров, пролита на Хресті.
Прощення було куплене на Хресті. У цьому суть Євангелія. У цьому Блага Звістка. Але мені хочеться додати ще дещо.
Ви повинні прийняти Боже прощення, або ж воно не матиме для вас жодного сенсу.
Мій друг, Лоуренс Трефорд, був одним з головних кримінальних авторитетів Канади. Його загальний термін ув’язнення складав більше 40 років. Одного разу, знаходячись у в’язниці Принц Елберт, він звернувся до Бога з проханням про милість, і Бог врятував його. У 1988 році Канадський уряд помилував його. Бог простив його, і він прийняв це прощення. Канада простила його, і він прийняв це прощення. Він міг би сказати: «Я не потребую прощення, мені добре і без нього».
Ви теж можете зробити це. Або ж ви можете сповідувати свій гріх і пізнати мир Божий. Дорогий друже, наша перша і найбільша нужда – у прощенні.
Прощення чекає тебе біля Хреста.
Чи попросиш ти про нього? Чи приймеш ти його?
«Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші і очистить нас від усякої неправди» 1Ін. 1:9.
