Анотація: «Печера» – розповідь американської письменниці А. МакБірні про надзвичайний порятунок від переслідувачів Божого слуги Роберта Брюса.
* * *
У далекі часи в Шотландії жили релігійні лідери, які видавали себе за глибоко духовних християн, але насправді зовсім не були християнами. Вони вдавали, що люблять Господа Ісуса, але в їх серцях не було любові до Нього. Вони навіть вистежували істинних християн – таких як Роберт Брюс – і кидали їх у в’язницю, а деяких – вбивали.
Чому так відбувалося? Ці люди, які прикидалися, що люблять Бога, насправді виношували у своїх серцях лише бажання керувати життями людей, не дозволяючи Господу Ісусу робити це. Вони хотіли, щоб їм дісталися влада і слава, що належать Господу Ісусу за правом.
Ці люди поводилися свято, носили довгі мантії і мали благочестивий вираз обличчя. Але насправді вони були найбільшими ворогами Господа і Його вірних слуг.
Одним з істинних християн був, поза сумнівом, Роберт Брюс. Тому брехливі релігійні лідери, які глибоко в серці ненавиділи Господа Ісуса, ненавиділи і Брюса. Вони хотіли знищити Брюса, бо своєю сміливою проповіддю про владу Ісуса Христа він приводив безліч душ до Спасителя. А це означало, що ці лідери могли контролювати усе меншу і меншу кількість людей.
Поступово вони втрачали свою владу і вплив. Нарешті, сподіваючись запобігти поширенню справжньої Звістки про Христа, вони вирішили убити Роберта Брюса.
Ці люди почали пошуки і, нарешті, дізналися, де Роберт Брюс проживав у той час. Негайно вони послали групу озброєних вояків схопити християнина. Проте в найостанніший момент один вірний попередив Роберта про те, що його зараз заарештують. Брюс встиг покинути своє помешкання. Рятуючись від переслідування, він весь час подумки звертався до Бога в молитві.
Шлях лежав через ліс. Брюс сильно втомився і шукав якогось укриття. Незабаром, проходячи повз гору, він помітив вхід у печеру. Печера була невеликою, але досить просторою, щоб служити йому укриттям. З останніх сил Роберт добіг до неї, впав на землю і, протиснувшись усередину, завмер. Роберт уважно прислухався, задаючись питанням, чи наздоженуть його переслідувачі.
Раптом Роберт помітив, що невеликий павук почав плести хитромудру павутину, яка закривала вхід у печеру. Маленьке створіння працювало швидко і старанно, уміло плетучи найпрекраснішу павутину, яку Роберт Брюс колись бачив!
Незважаючи на небезпеку, що загрожувала його життю, Роберт відчув подив і радість, які наповнили його серце. Він дивувався і захоплювався, бо Господь дав цьому крихітному павукові таке уміння, а також через те, що Творець цього був і його Спасителем і Господом. Роберта утішила і заспокоїла думка про те, що, поза всяким сумнівом, Господь, Який створив цього дивного маленького павука, не залишить без Своєї милості і людину.
Але незабаром увага Брюса була відвернута від павука і його павутини звуком голосу людей, що йшли дорогою… Йому здалося, що ці люди прямували прямо до печери! Притиснувшись щільніше до стіни, щоб його не побачили, він став уважно слухати. Чоловіки наближалися, голоси ставали все голоснішими.
– Йдемо до цієї печери! – сказав один з переслідувачів. – Це непогане місце, де можна сховатися!
І Брюс почув, як хтось підбіг до входу в печеру.
Роберт лежав нерухомо, благаючи Господа створити диво і врятувати його.
Потім, коли до входу в печеру підійшли і інші чоловіки, один з них сказав:
– Дивіться! Павук сплів павутину через увесь вхід у печеру. Гадаю, що якби утікач увійшов до неї, він би розірвав цю павутину. Правильно? І тому не варто гаяти часу, краще продовжимо переслідування, адже павутина ціла.
– Правильно! – підтримав його другий.
– Дуже вірне зауваження! – сказав ще хтось. – Краще не гаяти часу – поспішимо далі, щоб наздогнати його.
Переслідувачі пішли, так і не виявивши в печері Роберта Брюса, який із сльозами радості дякував Господу за те, що Він дивно використав крихітного спритного павука, щоб зберегти йому життя.
Так, ця Божа людина, що дійсно жила багато років потому, була захищена Господом таким незвичайним способом. Тепер Брюс міг і далі проповідувати Слово Боже. Роберту Брюсу було приємно усвідомлювати, що маленький павук був використаний для того, щоб врятувати його і дати йому можливість привести ще багато душ до Спасителя, Який любить їх і дивним чином зберігає від небезпек…
