Але розпочавши мову про те: «Чому так мало знаменитих, багатих, успішних служать Господові?» – слід звернути увагу ще на один факт: на співпрацю людини з Богом. Або точніше співпрацю Бога з людиною, адже не забуваймо, що Господь самодостатній і не потребує нас для втілення Своїх планів у життя… проте, Він залучає нас до співпраці. Бо Він так хоче, бо Йому так до вподоби.
Але в цій співпраці Бог фактично виконує 99% роботи, нам же, людям, як вже можна здогадатися, залишається решта – лише 1%. І от цей факт багато людей, яких прийнято вважати знаменитими, багатими, успішними, ясна річ, за світськими мірками, не хочуть приймати. Втім, це стосується більшості людей. Навіть багатьох вірних… Але з цим нічого не вдієш: у нашій співпраці з Богом і ініціатором і основним виконавцем завжди залишається Господь. Людям же залишається лише прийняти Божі правила гри.
Ну, і як, ви гадаєте, дивитиметься на це людина, яка звикла самостійно приймати рішення, керувати всім, що відбувається навколо неї? – Зрозуміло, що вкрай негативно. Тому не треба дивуватися, чому так мало знаменитих, багатих, успішних служать Господові. От якби вони могли служити Господові на власних умовах, тоді б… вони можливо поміркували над цим, а так – ні. Хоча так мислить, чесно кажучи, більшість людей, так що «знамениті, багаті, успішні» у цьому плані не є якимсь виключенням.
Одного разу «ученики приступили до Ісуса і кажуть: хто більший у Царстві Небесному? Ісус, покликавши дитя, поставив його посеред них і сказав: істинно кажу вам: якщо ви не навернетесь і не будете як діти, не ввійдете у Царство Небесне» (Мф. 18:1-3), – так що не варто сильно перейматися питанням: «Чому так мало знаменитих, багатих, успішних служать Господові?» – бо насправді Господові служать дуже мало людей, а решта шукає «свого, а не того, що угодно Ісусу Христу» (Флп. 2:21). Шукає, бо не хоче уподібнюватися дитині, яка в усьому покладається на Бога Живого і виконує ту частку роботи, яку Він доручив їй.
Редакція сайту
