За роки ходіння з Богом я не раз перетиналася з чудовими, щиро люблячими Господа людьми, які не служать. Вони не працюють не через лінь, не через те, що не хочуть, а так би мовити «з важливої причини». Цих причин множина і в кожного своя. Наприклад, одні гадають, що не мають жодних унікальних талантів і їм нічого представити Господові. Другі вважають себе слабкими і не йдуть служити, боячись «не потягнути». Треті не упевнені зрештою і т. ін.. Якщо ви один з тих, хто не служить Богові «з важливої причини», цей розділ для вас.
Таланти
Спершу, давайте розберемося з талантами. Подивимося, що таке таланти, кому Бог дає їх, скільки і для чого.
Одного разу Ісус розповів учням притчу про багатого чоловіка (Матфея 25:14-30). Від’їжджаючи в далеку подорож, він зібрав своїх слуг і сказав: «Я від’їжджаю на довго, а ви догляньте за моїм майном». Першому слузі хазяїн дав п’ять талантів, другому два, а третьому дістався один.
Талантом у ті часи називалася міра ваги срібла чи золота. У цій притчі йдеться, швидше за все, про срібло. Один талант, за різними даними, важив від 27 до 36 кілограм. Якщо для розрахунку узяти мінімальну вагу, то вийде, що перший слуга отримав 135 кг срібла, другий – 54 кг, а третій – 27 кг Як ви розумієте, один талант був величезним багатством.
Розподіливши майно, пан негайно вирушив у дорогу. Він чекав, що слуги використають гроші і принесуть йому прибуток.
Слуга, що отримав п’ять талантів, відразу пішов, вклав гроші в справу і придбав ще п’ять. Так само вчинив той, що отримав два таланти, він придбав ще два. А той, який отримав один талант, вирив яму і закопав гроші, які йому довірив хазяїн.
Після довгої відсутності пан повернувся і покликав слуг, щоб вони відзвітували про те, як використали багатство і який прибуток принесли. Підійшов той, що отримав п’ять талантів, приніс інші п’ять і сказав: «Господарю, п’ять талантів ти дав мені; ось ще п’ять талантів, які я здобув на них». Хазяїн відповів: «Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого!».
Підійшов той, що отримав два таланти, і сказав: «Господарю, два таланти ти дав мені; ось інші два таланти, що я здобув на них». Хазяїн відповів: «Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого!»
Потім підійшов і той, кому був довірений один талант і сказав: «Господарю! Я знав тебе, як жорстоку людину, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав; і, побоявшись, пішов і заховав талант твій у землю; ось тобі твоє». Хазяїн відповів: «Лукавий рабе і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав; тоді треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком. Отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів. Бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має. А негідного раба вкиньте у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів».
Цією притчею Ісус хотів сказати, що усі люди – Божі слуги, яким Він доручив Своє майно. Це не гроші, а особливі уміння. Кожна людина має 500-700 умінь. Є уміння звичайні – чистити зуби, одягатися, сидіти, розмовляти і т. ін. А є уміння особливі – це коли людина може робити щось краще, ніж інші. Наприклад, малювати, співати, шити, складати вірші, готувати, будувати і т. ін. А ще, є менш помітні, але не менш важливі уміння: утішати, нести мир, підтримувати в труднощах. Особливі уміння називаються талантами. Талант – це дар, подарунок від Бога. Вони бувають різні, і є в кожної людини без виключення, у когось більше, у когось менше.
Раніше я гадала, що Господь якось несправедливо розділив: першому дав цілих п’ять дарів, а третьому лише один. Але зараз я бачу, що помилялася, бо один талант, насправді, це не одиниця, це безліч всіляких умінь.
Талантів дійсно дуже багато, і вони дуже різні. Людей без талантів не буває. Талант – це не привілей якихось великих знаменитостей. Це подарунок від Бога кожній людині без винятку.
Тоді чому деякі люди вважають себе нічим не видатними? Буває, що ми не помічаємо свої уміння, тільки через те, що порівнюємо себе з тими, чиї таланти помітніші. Наприклад, дивимося, одна сестра співає, друга шиє, третя торти шикарні пече. Чи брати: один будинок побудував, другий на гітарі грає, третій у комп’ютерах розбирається. А я, що… я нічого не умію. Бог мене талантами обділив. Але в тебе теж є таланти! Просто треба не порівнювати себе з іншими, а уважніше придивитися до себе і зрозуміти, що виходить робити дуже добре. Це і є твій талант. Так, ось так усе просто. Можливо ти умієш правильно підібрати слова і утішити того, хто в горі, або завжди помічаєш того, хто потребує допомоги, або вариш найсмачніший суп в усій околиці і т. ін. Може, твої таланти менш помітні, але вони точно не менш важливі і потрібні ніж видимі здібності.
Бог Творець і Він не робить Свої творіння під копірку. Створений Ним світ прекрасний у своєму різноманітті. Уявіть, що було б, якщо б Господь вирішив, що усі рослини на планеті будуть зеленими? Виходиш на луг і бачиш тільки зелену рослинність. Я дуже люблю виходити на луг і милуватися різноманітністю забарвлень, форм, запахів. Люди дуже схожі на весняний луг: усі різні і кожен привносячи свою індивідуальність робить «луг» прекрасним.
А тепер, уявіть, що було, якщо б Господь вирішив, що усі люди матимуть однакові таланти, наприклад, прекрасно співати. Уявіть, що лікар абсолютно не здатен правильно поставити діагноз, зате він прекрасно співає, будівельник не здатен якісно будувати, зате прекрасно співає, і, нарешті, усі дружини світу жахливо куховарять, але вони теж прекрасно співають. Чи навряд комусь сподобалося б жити в такому світі. Все-таки, як же чудово, що Бог наділив нас різними здібностями-талантами.
