Наступний «слід» знову говорить про прославляння Бога, але вже трохи з іншого ракурсу.
«Я – Світло, прийшов у світ, щоб усякий, хто в Мене вірує, не залишався у темряві» (Іоанна 12:46). «Ви – світло світу. Не може сховатися місто, яке стоїть на верху гори… Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Матфея 5:14,16).
Усі люди, з якими ми спілкуємося, знають, що ми християни. Уявіть, що вони живуть у непроглядній пітьмі. Наші добрі справи, як маленькі ліхтарики, освітлюють для них стежину до Бога. Хіба Він не прославляється цим? Ми можемо гадати: «Так, що я такого особливого зробив? Ну, допоміг сусідці сумку донести. Привітався з бабусею біля під’їзду… і т. ін.». Кожна наша справа, кожен вчинок або прославляє Бога, або знеславлює Його. Коли ми робимо добро, людям приємно, і вони думають: «Може, щось є в його вірі? Він не такий як усі, треба придивитися до його Бога». Якщо ж ми чинимо погано, то «власноручно» наштовхуємо їх на думки: «Ну, от тобі і віра, ну от тобі і церква».
Господа має прославляти не лише наше служіння. Плід обов’язково має приносити і повсякденне життя. Те, як ми поводимося в сім’ї, на роботі, у транспорті, у магазині, а також, зовнішній вигляд і розмови. Усе наше єство, усе, що ми з себе являємо, має бути націлене на Боже прославляння. Цього досягнути не складно. Просто треба частіше ставити собі питання: «Що б зробив Ісус? Як би Він вчинив на моєму місці?». Ну, а далі, звичайно ж, складніше: треба зробити правильний вибір і встояти в труднощах.
Недаремно кажуть, що один день – це життя в мініатюрі. Прокинувшись уранці, молися: «Боже, допоможи мені сьогодні прославити Тебе». Кожен вечір, лягаючи в ліжко, подумай про день, який минув: що ти говорив, як поводився, кому допоміг, чи прославляли твої справи Бога? Обов’язково проаналізуй, у чому ти досяг успіху і над чим треба попрацювати.
Сенс життя Христового полягав у тому, щоб прославити Отця. Він закінчив Свій забіг і передав нам естафетну паличку. «Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас» (Іоанна 20:21). Сенсом нашого життя має стати прославляння Господа. Ми маємо бути орієнтовані не на свої цілі, а на Божі, сконцентровані на тому, щоб виконувати Його волю, а не свою. Наше завдання нічим не відрізняється від Христового завдання: своїм життям і служінням привести людей до Бога і тим самим прославити Його. Це зовсім не означає, що не треба вчитися, працювати, піклуватися про сім’ю і т. ін. Це означає, що в круговерті подій треба обов’язково знаходити час для служіння і намагатися чинити так, як написано в Біблії.
Як бачите, воля Божа дуже проста і зрозуміла. Нічого надприродного, нічого нового. Але ворог не дрімає, він зовсім не хоче, щоб ми виконували волю Отчу, тому всіляко намагається нас збивати: «Божа воля така неясна. Треба бути християнином багато років для того, щоб дізнатися її. Та і взагалі, Бог відкриває її тільки обраним». Друзі, не «ведіться» на це.
Якщо ви виправдовуєте «не своє служіння» тим, що не знаєте Божу волю, не обманюйтеся, це виправдання не допоможе в судний день. Бо Божа воля проста: життям і служінням прославити Господа.
Замисліться, можливо, ви не служите, бо не можете знайти служіння виконувати яке буде комфортно?
«Наскільки сильно я хочу виконати волю Отчу?» Поставте собі це питання і постарайтеся чесно відповісти на нього.
Просиджування в церкві, точно не є Божою волею. Він спас нас і спасіння – це тільки початок, а не кінцева мета. Почніть виконувати волю Господню, виявіть вірність, і тоді обов’язково настане день, коли Він відкриє вам Своє покликання.
Кожен християнин має будувати свої дні не навколо питання: «Як покращити життя?», а навколо питання: «Чи прославляє моє життя Бога?». Сенс життя полягає не в тому, щоб побудувати будинок, виростити сина і посадити дерево, а в тому, щоб прожити його відповідно до того, як хоче Бог. Бо ми «не свої», ми «куплені дорогою ціною» (1Кор. 6:19-20), ми належимо Йому. Отже, обов’язково повинні виконати те, що Він від нас чекає:
«Ви Мене не вибирали, то Я вас вибрав Сам і призначив, щоб ішли ви й приносили плоди вічні» (Іоанна 15:16, сучасний переклад).
А для тих, хто віддано служить Господу, у мене добра новина: «…Ми маємо дерзновення в день судний, бо робимо в цьому світі, як Він» (1Ін. 4:17).
Любий друже, прямо зараз молитовно подумай про те, чи живеш ти для Христа? Чи прославляє твоє життя Отця? Чи служиш ти Йому? Молячись у саду Гефсиманському Ісус казав: «Я прославив Тебе на землі, звершив діло, яке Ти доручив Мені виконати» (Іоанна 17:4). Він був упевнений у тому, що виконав заплановане Отцем. А як щодо тебе? Чи зможеш ти, прийшовши на Небо сказати Богу: «Я зробив справу, яку Ти доручив мені виконати»? Переглянь своє життя: чи не занадто ти зайнятий і чи не віддаєш перевагу якимсь іншим цінностям? Сьогодні в століття грошей, споживання і нескінченного різноманіття альтернатив дуже важливо пам’ятати, що пріоритетом і головним прагненням Божих дітей є принесення щедрого плоду на славу Отчу. Це було сенсом життя Ісуса і є сенсом життя для кожного з нас.
