Причина 2
Друга причина, за якою Бог має право займати головне місце в нашому житті, – ми належимо Йому.
- «Хіба не знаєте, що тіла ваші є храм Святого Духа, Який живе у вас і Якого ви маєте від Бога, і ви не свої? Бо ви куплені дорогою ціною» (1Кор. 6:19-20).
- «Христос, коли ми ще були немічні, в призначений час помер за нечестивих» (Рим. 5:6).
Бог дивився на пропаще творіння і розумів, що ми ніколи не зможемо звільнитися від влади і сили гріха. І знаєте, що Він зробив? Бог нас купив. Так, так, абсолютно вірно, як у магазині: прийшов, заплатив і забрав Собі. Ні, напевно, все-таки це був не магазин, а ринок рабів. Бог прийшов і купив усіх. Ми не належимо собі, ми куплені. Господь нас купив і повернув свободу. Ми отримали її безкоштовно, вона абсолютно нічого не коштувала нам. Але тільки тому, що заплатив Хтось інший. Сплачена за нас ціна неймовірно висока – страждання і смерть Єдиного Сина Божого.
Ми більше не раби гріха. «І вас, мертвих через злочини і гріхи ваші, в яких ви колись жили за звичаями світу цього» (Еф. 2:1-2). Зверніть увагу, раби гріха чинять так, як прийнято у світі.
Бог нас спас. «Бог, багатий милістю з великої Своєї любови, якою нас полюбив, і нас, мертвих за злочини, оживотворив із Христом, – благодаттю ви спасені» (Еф. 2:4-5). Він спас нас не лише від гріха, але і від рабства «жити, як усі».
Як живуть усі? На догоду собі. Ми не усі, Бог купив нас, ми Його народ. Він має право очолювати, але при цьому любить нас так сильно, що не хоче, щоб ми були Його рабами. Він зробив нас вільними і дав можливість вибирати. Так чому ж ми не хочемо добровільно передати Йому кермо влади, підкоритися і жити за Його правилами? Витрачаємо кращі роки, ганяючись за тими ж цінностями, які були в нас до спасіння? Чому постійно вибираємо повернутися на ринок рабів і чинити так, як прийнято в цьому гріховному світі?.. «Отже, якщо ви з Христом померли для стихій світу, то для чого ви, як ті, що живуть у світі, дотримуєтесь постанов?» (Кол. 2:20).
Бог купив нас не лише «від», але і «для». «Ми – Його творіння, створені у Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував‚ щоб ми виконували» (Еф. 2:10). Бог купив нас для нового, щасливого, повноцінного життя. Він зумовив кожному свою особливу роль у ньому. Ця роль називається – служіння. Тільки служачи, ти можеш виконати своє призначення. Тільки виконуючи його, ти набудеш справжнього щастя. Друже, Бог написав історію твого життя і повір, вона прекрасна. Але тільки від тебе залежить, чи захочеш ти стати її героєм.
Чи любиш ти Бога настільки сильно, щоб жити за Його правилами і служити Йому? Якщо так – твоя любов має проявитися в діях. Доведи це служінням. Я вже казала раніше, що служіння – це не тягар, це радість, особливий період у стосунках з Богом.
«Ти багато зазнав і маєш терпіння, і в ім’я Моє трудився і не знемагав. Та маю проти тебе те, що ти залишив першу любов твою. Отже, згадай, звідки ти впав, і покайся, і твори попередні діла» (Одкр. 2:3-5).
Яка вона, перша любов? Згадай це відчуття: у животі «літають метелики», хочеться скакати і творити. Ти прокидаєшся і засинаєш з думками про об’єкт любові. Цей період закоханості ще називають «цукерково-букетним». Бо хлопець і дівчина роблять один одному сюрпризи, дарують подарунки і т. ін. У цей період, як у жоден інший, закохані хочуть не лише виконувати бажання один одного, вони намагаються передбачати їх і робити якомога більше, щоб ощасливити свою майбутню половинку.
Говорячи: «Ти залишив першу любов», – Бог має на увазі не лише почуття. Він нагадує: «Твори попередні діла». Бог хоче, щоб «цукерково-букетний» період наших взаємин не був у минулому, Він хоче постійно в ньому перебувати. Замислися, хіба чудеса, які Він так часто робить для тебе, це не безумні вчинки любові?
Чи готовий ти прямо сьогодні змінити своє життя, закохатися в Нього знову, і почати служити? Передбачати Його бажання і здійснювати справи, які зроблять Його щасливим?
Любов проявляється в справах, і Бог хоче не слів, а взаємності. Якщо ти не упевнений, чи займає Він перше місце у твоєму житті, подивися на справи. Саме вони розкажуть тобі про це.
Бог Суверенний Правитель, Який нас купив. Ми належимо Йому, і Він має повне право змусити нас служити. Але Він не хоче, Він Бог взаємин, Він щодня тягне нас до Себе, простягає руки і промовляє: «Я тут, прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас». (Матфея 11:28). Хіба не радісно належати Тому, хто зацікавлений у твоєму щасті? Хіба не хочеться Йому служити?
