Через багато років Іван відійшов від громади єсеїв. Він отримав веління чекати біля вод Йордану людей, які почули його голос. Іван побудував просту хатину, що захищала його від дощу і палючого сонця. Коли людина була готова очиститися від своїх гріхів через покаяння, за звичаєм єссеїв її хрестили водою. Багато людей шукали Іван на Йордані, щоб послухати його проповіді. Його щире слово надавало людям мужність і нові сили для життя.
Іван казав: «Пітьма огорнула світ. Світом править зло. Притуплений погляд більше не дивується плодам творіння. Вуха вже не можуть правильно почути, коли звучить Божественне слово. Воно вже не досягає людських сердець. Вони затверділи й закам’яніли. Люди полюють тільки за земними благами. Їхній дух, їхні душі зблякли. Так ворог може напасти й забрати в них найпотаємніше. Людство зіпсоване гріхом. О люди, змініть ваші душі. Пізнайте вашу темряву! Прокиньтеся до світла світу!»
Усе більше людей йшло до річки Йордан, щоб послухати Івана. Після кожної його проповіді багато хто хотів хреститися і приймали рішення жити новим життям. Фарисеї і священики Єрусалимського храму заздрили Івану, бо він привертав до себе безліч народу. Деякі з них вирішили піти до Йордану й послухати незвичайного пророка.
Вони думали: «Він напевно буде говорити якісь речі, на яких ми зможемо його підловити, і йому доведеться замовкнути. Центр світу – це храм, а не Йордан!»
Так вони опинилися в натовпі людей неподалік від Івана. Спочатку пророк говорив про світло, яке існує в темряві і яке не можна відразу сприйняти. Раптом він повернувся до священиків і фарисеїв і сказав, звертаючись до них: «Ваша мудрість притупилася. Вас опанувала жага до влади. Ви стали зміїним кодлом і породженням єхидни!»
У гніві втекли звідти священики й фарисеї. Відтоді їх вороже ставлення до пророка на Йордані зросло в сто крат. Вони почали поширювати слух про те, що Іван налаштовує народ проти царя Ірода.
Деякі ж сказали йому: «Чи не ти напророчений нам Месія?»
Іван відповідав: «Я не Месія. Я тільки готував Йому шлях. Він прийде за мною. Я хрещу вас водою, Він же буде хрестити вас вогнем і Святим Духом! Я ж недостойний розв’язати навіть ремінь на Його взутті».
Навколо Івана зібралася невелика група юнаків, яких він наставляв на шлях вдосконалення душі. Якщо приходила велика кількість народу, то Іван довіряв їм проводити хрещення. Так незабаром з’явилися тисячі людей, що чекали приходу Месії.
