
Минуло більше тижня. Іван був уже біля Мертвого моря. Він наближався до поселення єссеїв. Безмовні стояли прості кам’яні споруди в світлі місяця. Іван навіть не наважився постукати в ворота, так тихо було навколо. Він сів на кам’яну сходинку. Нарешті, набравшись сміливості, тихенько постукав своєю пастушою палицею. Минуло ще чимало часу, перш ніж відсунувся дерев’яний засув і ворота відчинилися.
Вийшов чоловік і запитав Івана: «Чого ти бажаєш?»
Юнак відповів: «Брат Єзекія дозволив мені прийти сюди і запитати його».
«Заходь! Як тебе звати?» – більш приязно продовжував чоловік біля воріт.
«Іван, син Захарії».
Почувся звук гонга, сторож промовив: «Заходь! Брати збираються на вечірню молитву. Стань там біля стіни. Єзекія теж скоро буде тут».
Іван бачив, як мовчки входили одна за одною постаті в білому. Кожен тримав праву руку на грудях. Вони стали в коло, і почалися співи без слів. Потім брати поклали руки на плечі один одному, і коло почало обертатися. Спів перейшов у молитву. Коло зупинилося. Усі опустилися на коліна. Очі й руки були в зоряній молитві звернені до неба. Через деякий час брати всі разом піднялися з колін і зникли в своїх келіях.
Єзекія почув про появу Івана. Він підійшов до нього, по-батьківськи привітав і показав місце на сухому піску у дворі, де Івану належало переночувати. Єзекія налив у кружку води з глиняного глечика, простягнув її юнакові і додав до цього дві фіги: «Ось твоя вечеря. Уранці я познайомлю тебе з братами. Коли почуєш ранковий гонг, зможеш бути присутнім у дворі на нашій молитві. Благословенного тобі сну!»
Так Іван був прийнятий в общину єссеїв. Йому довелося залишитися з ними на довгі роки. Зі стародавніх сувоїв навчався він мудрості братства. Він осягнув силу слова. Як справжній єссей, він навчався смирення у відмові від радощів світу. Але в ньому все більше зростало бажання вийти в зовнішній світ, до людей свого народу.
І коли він вийшов у світ, усюди його переслідували темні сили: брехня, ненависть, сварки, безбожництво, різні нещастя і хвороби. Він відвідував усе нові села і хатини і приносив світло людям, які перебували в темряві і страждання.

