Сто двадцять царських службовців не бажали, щоб чесний і вірний Даниїл командував ними. Вони постійно обговорювали його між собою: «У державних справах ми не можемо знайти проти нього нічого поганого. Він вразливий тільки одним – своїм єврейським походженням, а значить і чужою нам вірою. Ми можемо усунути його лише за невиконання законів нашої релігії».
І службовці разом зі священиками задумали змову проти Даниїла. Вони написали папір, в якому говорилося: «Цар Дарій – великий правитель країни. Його ім’я має проголошуватися в усіх молитвах. Хто не робитиме цього, буде кинутий у рів з левами».
Лев у Вавилоні був символом царської влади. Хижаків тримали в глибокому рові. Коли вирішували стратити когось з царських ворогів, їх кидали туди на поталу левам.
Священики і службовці так довго і наполегливо вмовляли Дарія, що він, врешті-решт, здався і підписав цей указ. Хоча Даниїл знав усе це, він, як і раніше, тричі на день піднімався на верхній поверх свого будинку, де відкривав вікно, що виходить на захід, на Єрусалим, і гучним голосом молився Богу. Священики і службовці відправили до нього шпигунів. Ті донесли, що ні в одній молитві Даниїл не згадує ім’я царя. І вони поскаржилися на нього Дарію: «Даниїл не виконує твій указ і молиться тільки своєму, чужому для нас Богу!»
Ворогам вдалося домогтися розправи. Даниїла схопили і кинули в рів до голодних левів.
Цар Дарій провів безсонну ніч. Його мучили докори сумління. Але при цьому він, не без надії, думав так: «Тепер ми зможемо переконатися, чи дійсно Бог Даниїла живий. Якщо це так, то Він врятує його від загибелі».
Наступного ранку Дарій вирушив до місця страти. Він хотів особисто переконатися, чи відбулося з Даниїлом те, що відбувалося до цього з усіма його ворогами. Коли Дарій заглянув у рів, то побачив, що Даниїл живий, а леви, немов домашні кішки, спочивають біля його ніг.
Цар наказав витягнути Даниїла на мотузці з рову й промовив: «Даниїле, ти справжній раб живого Бога. Але скажи, яким чином Він врятував тебе від левів?»
Даниїл відповів: «Мій Бог послав мені ангела, який закрив пащі левам. Таким чином вони були безсилі заподіяти мені шкоду. Хвала Господу!»
Цар наказав привести обвинувачів Даниїла і кинути їх у рів. Леви накинулися на них і тут же розірвали на шматки.
