У Вавилоні Валтасар влаштував небувалий бенкет для царської знаті. На нього було запрошено тисяча гостей. Були доставлені величезні глеки з червоним вином. У вино спеціально додали кров тварин, так що воїни незабаром почали горланити пісні, радісно кричати й бешкетувати. Придворні пані теж від них не відставали – пили і веселилися. Це була грандіозна вавилонська пиятика. Валтасар перевершив усіх.
Ближче до півночі цар покликав до себе скарбника і п’яним голосом наказав: «Принеси-но зі скарбниці золотий і срібний посуд і чаші – ті, які мій батько захопив в єрусалимському храмі!»
Коли були принесені ці святині з храму Соломона, Валтасар наказав наповнити їх вином, замутненим кров’ю, і зажадав: «Візьміть єврейські чаші і випийте за наших вавилонських богів!»
Він першим схопив золотий чашу і, піднімаючи її, заволав: «Ієгова мертвий, хай живе Ваал!»
Не встиг він закінчити фразу, як світло в залі почало згасати: світильники, мерехтячи, вгасли один за іншим. Валтасар злякано закляк з чашею в руці. Його нерухомий погляд зупинився на білій стіні. У залі запала мертва тиша. З хмари з’явилася п’ясть руки і вогненними літерами вивела на стіні:
«МЕНЕ, МЕНЕ, ТЕКЕЛ УПАРСИН».
Рука зникла, а літери залишилися. У царя від страху підкосилися ноги. Він закричав: «Приведіть до мене всіх чаклунів і звіздарів!»
Він не міг ні зрушити з місця, ні сісти. Прийшли чарівники. Вони намагалися і так, і сяк трактувати, але ніхто не зміг зрозуміти значення таємничих слів. Час минав, а диво залишалося не розгаданим. Тоді втрутилася царева мати. Вона запропонувала Валтасару: «Даниїл відкривав таємне твоєму батькові. Накажи послати за ним швидку колісницю!»
Тим часом воїни і гості в напівтемряві почали потихеньку розходитися. Зал порожнів і набував усе похмурішого вигляду. Лише золотий та срібний посуд храму виблискував у мерехтливому полум’ї світильників. Однак напис на стіні не зникав. В очікуванні Даниїла знесилений цар опустився в своє крісло.
Коли Даниїл постав перед Валтасаром, той уже не спромігся навіть говорити. Він просто підняв руку і, мовчки, вказав на стіну. Даниїл, помітивши напис, пророчим голосом прорік:
«О Валтасаре, нічому тебе не навчила сумна доля батька. І ти не зумів віднайти в собі смиренності. У своїй зарозумілості ти збезчестив святі речі храму, і Ієгова тебе висміяв. Однак, ти маєш знати, що написала послана Богом рука. «МЕНЕ» означає «твоєму царству приходить кінець». «ТЕКЕЛ» означає, що воно зважене і визнане занадто легким. «Упарсин» – «воно буде розділене і віддане мідянам і персам».
Переповнений гнівом Даниїл залишив палац. А для Валтасара ця ніч виявилася останньою. У ту ж саму ніч він був убитий, а його царство було захоплене Дарієм, царем мідян. Він поставив Даниїла над усіма службовцями царства, бо дізнався, що в ньому живе пророчий дух.
