Після того як цар Навуходоносор здобув перемогу над Єрусалимом і захопив полонених, він наказав своєму управителю: «Вибери зі знатних єврейських сімей здорових, красивих і тямущих хлопців! Я хочу, щоб вони навчалися в палацовій школі разом з нашими хлопцями вавилонською мовою. Через три роки вони мають бути готовими працювати в мене в палаці. Відбираючи, оголоси, що тим, хто досягне успіхів у навчанні, а потім і в мене на службі, буде гарантоване безбідне існування».
Відбір був дуже суворий і його пройшли: Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія. Їх переодягли в гарний одяг і досхочу годували, щоб зміцнити тіла. Замість води вони завжди отримували вино: у ту пору вважалося, що це робить людину енергійною.
Особливою красою та благородством серед чотирьох парубків виділявся Даниїл. Він сказав своїм товаришам:
«Давайте триматися разом. Ми однієї крові. Якщо ми звикнемо кожен день пити вино, це може зашкодити нашому духу, а якщо будемо їсти надто багато жирного м’яса жертовних тварин, то отупіємо й погладшаємо».
Ананія відповів: «Але як ми можемо це змінити? Адже ми – раби!»
Даниїл заспокоїв: «Я поговорю з начальником кухні. Він послухає мене. Нещодавно він дуже довірливо обговорював зі мною свої негаразди».
Прийшовши до нього, Даниїл вклонився і приязно звернувся до чоловіка: «Дорогий майстре, у тебе неприємності? Дозволь нам тебе трохи потішити».
Начальник здивувався, бо цього ранку його справді дуже розлютив головний кухар. Він відповів: «Даниїле, чим же ти можеш розвіяти мої прикрощі? »
Даниїл відповів: «Я заспіваю тобі одну з пісень моєї батьківщини!», і заспівав чистим юнацьким голосом. Його товариші, ніби акомпануючи йому, почали відбивати такт долонями. Нічого більш зворушливого начальник кухні не чув.
«Який прекрасний голос!» – подумав він. У цей момент Даниїл підійшов до нього, взяв його руку й поцілував.
«Майстре, – сказав він, – тобі під силу ощасливити нас чотирьох. Ми прийшли сюди з Юдеї, і в нас зовсім інші звичаї. Дозволь нам за столом замість вина пити воду. А якщо можна, то нам хотілося б їсти їжу з зерна з овочами замість жирного м’яса. Ми звикли так харчуватися в Єрусалимі».
Начальника кухні задумався і відповів: «Але якщо ви змарнієте й станете кістлявими, мене покарає управитель».
Даниїл запевнив: «Ми точно не змарніємо! Спробуй хоча б протягом десяти днів!»
Начальник кухні погодився: «Гаразд, спробуємо перевірити це протягом десяти днів. Але якщо ви почнете худнути вже через п’ять днів, вам доведеться знову їсти жирне м’ясо».
Через десять днів Даниїл і його товариші виглядали набагато краще, ніж ті, хто пив вино і їв м’ясо. У начальника кухні щодо них зникли всі побоювання, і він дозволив цим чотирьом надалі їсти те, що вони хочуть. Час від часу, щоб розважитися, він просив їх заспівати єврейську пісню.
У палацовій школі четверо друзів вивчали халдейську мову, геометрію й астрономію. По трьох роках навчання всі вихованці постали перед царем Навуходоносором. Особливою красою і знаннями серед усіх виділялися Даниїл і його товариші. Усім чотирьом було запропоновано вступити на службу до палацу. Вони старанно виконували все, що їм доручали.
