Я пам’ятаю, коли я тільки почав займатися служінням на постійній основі. Люди часто запитували мою дружину на роботі: «Де твій чоловік? Він удома?»
Одна жінка, юрист, подруга моєї дружини, одного разу сказала: «Ой! Так твій чоловік більше не працює!» Моя дружина відповідала: «Ви гадки не маєте, як важко він працює».
Вони гадали, що раз я більше не практикую у сфері медицини, отже – я не працюю. Багато людей вважають, що уся робота пастора полягає в тому, щоб підготувати одну проповідь на тиждень, і сказати її в неділю уранці. А потім він може спокійно спати до наступної неділі.
Як часто люди телефонують пізнім ранком чи в обід і кажуть: «Здрастуйте, як Ви там, пасторе? Даруйте, що розбудив».
Я думаю: «Ці люди гадають, що я сплю день і ніч». Після чого я ввічливо відповідаю: «Я не спав».
Я ніколи не намагався пояснювати, чим я був зайнятий. «Це марна трата часу», – подумки казав я. Ці і подібні фрази змусили мене усвідомити, що деякі люди гадають, що служіння – це суцільний відпочинок, легша альтернатива справжній важкій роботі. Як з Біблії, так і з власного досвіду, я помітив, що немає іншої такої роботи, як праця служіння.
Служіння – це праця!
«І Він настановив одних апостолами, інших пророками, інших євангелістами, інших пастирями та вчителями, на довершення святих, на діло служіння, для створення Тіла Христового» Еф. 4:11,12
Святі мають бути підготовленими до справи служіння. Це означає, що пастори повинні підготувати святих, щоб вони могли приєднатися до важкої праці служіння. Була така людина на ім’я Епафрас, раб Божий, «який завжди дбає про вас у молитвах». Він дбав, а не відпочивав.
Крізь усі сторінки Писання служіння описується як праця. Коли Ісус побачив натовпи, які були слабкі через відсутність пастиря, Він сказав: «Жниво велике, а женців мало» (Лк. 10:2).
Служіння – це важка і виснажлива праця. Я виявив це на практиці. Будь-хто, що хоче стати служителем-волонтером, має усвідомлювати, що він вступає не в гру, а в серйозну справу. Незабаром він переконається, що бути пастором це не просто назва, але важка і виснажлива праця. Якщо служіння це робота, то в чому вона полягає? Якого роду працею є служіння?
Чотири основні аспекти праці служителя-волонтера
У мене є простий шифр, який допоможе кожному пастору пам’ятати, яку працю він має виконувати. Я назвав його «МВНС».
- М – Молитва
- В – Відвідування
- Н – Наставництво
- С – Спілкування
1 Молитва
Молитва – це головна утримуюча сила в церкві. Я вірю в багатогодинну церковну молитву. Існує взаємозв’язок між кількістю молитов, вкладених у церкву її керівництвом, і зростанням церкви.
Я вірю, що кожен пастор, який працює на постійній основі, повинен намагатися проводити в молитві, принаймні, три години на день. Пастора-волонтери повинні молитися, щонайменше, одну-дві години на день. Я вірю в тривалі молитви. Пастори-волонтери повинні узяти собі за правило відірватися від своїх насичених графіків і шукати Бога протягом навіть довшого часу. Сам Ісус віддалявся в пустелю і в гори для молитви. Молитва цілий день на самоті – дуже важливий пункт у розпорядку пастора-волонтера.
Служіння – річ духовна від початку і до кінця. Існує різниця між пастором і адміністратором. Той факт, що Ви виконуєте канцелярську і бухгалтерську роботу, обіймаючи церковну посаду, не підтверджує, що ви перебуваєте в повночасовому служінні.
Повночасове служіння – це постійна молитва і служіння Слова.
«…Hе личить нам, залишивши слово Боже, піклуватися про столи. …А ми постійно перебуватимемо в молитві та служінні слову». Діяння 6:2,4
Петро ясно показує, що його робота полягала не в складанні графіків або турботі про їжу для його парафіян. Його обов’язком було молитися і служити Словом.
2 Відвідування
В Єр. 23:2 Бог ясно говорить про те, що одним з основних обов’язків пастора є відвідування: «Тому так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до пастирів…: ви розсіяли овець Моїх, і розігнали їх, і не наглядали за ними…».
Виходячи з цього, досить очевидно, що пастиря зобов’язані відвідувати своїх овець по їх домівках. Це не одне і те ж з бесідами в офісі. Це також відрізняється від проповіді з кафедри. Це особливе служіння. Найбільшим прикладом відвідувань у цілому світі був Ісус Христос. З Його приходом світ назавжди змінився.
На досвіді власного служіння я помітив різницю між тими парафіянами, яких я відвідував, і тими, яких не відвідав жодного разу. Ті, відвідати яких мені вдавалося, ставали дуже твердими і навряд чи колись полишать церкву.
3 Наставництво
Служіння Слова є дуже важливим, особливо – учительство. Церкви, що базуються на твердому Біблійному вченні, мають тенденцію зростати. Минають роки, а ці церкви усе зростають. Це подібно до того, як вівці пасуться на полях, засіяних зеленою травою. Природним слідством з цього буде здоров’я овець, які примножуватимуться і зростатимуть.
У церквах, яким властиве сильне вчення і проповідь, спостерігається більший ріст, ніж у тих, які роблять акцент на чудесах.
Я вірю в чудеса, але також я вірю і в служіння Слова. Чудесами овець не нагодуєш, вони живляться Словом.
4 Спілкування
Пастир має взаємодіяти з вівцями. Як він може взаємодіяти, якщо він далекий і байдужий? Пастори повинні займатися тим, що я називаю «риболовля на глибокому морі».
Риболовля на глибокому морі
Що таке «глибоке море?» Глибоке море – це маса церковних парафіян, які запливають і випливають з будівлі церкви кожен недільний ранок. Багато людей відвідують наші церкви, але ніхто не знайомий з ними і ніколи не спілкується з ними. Деякі запливають і випливають, але потім пропадають.
Обов’язок пастора – зануритися в це так зване глибоке море, і зайнятися «риболовлею на глибокому морі». Вони повинні влитися в натовп незнайомих людей і взаємодіяти з ними. Їм треба виявити дружелюбність до незнайомців, поспілкуватися з ними, дізнатися, де вони живуть і встановити дружні стосунки.
Кожен хоче відчути себе незабутим!
Кожен хоче, щоб його знали, і хоче почувати себе небайдужим. І якщо людина цього не відчуває, то вона може віддалитися туди, де почуватиме себе потрібною і незабутою. Кожна особа має психологічну необхідність щось означати і бути визнаною!
Саме цієї мети ми хочемо досягти, займаючись «риболовлею на глибокому морі». Із скількома людьми здатен поспілкуватися пастор у неділю? Не з багатьма. Але коли декілька пасторів-волонтерів люб’язно приєднуються до нього в цьому спілкуванні, набагато більше роботи буде виконано!
Після такої взаємодії пастора познайомляться з людьми, які не відвідують малі групи в церкві, але все таки потребують візитів пастора і його турботи. «Риболовля на глибокому морі» приносить нам знайомство з багатьма парафіянами нашої церкви і встановлення взаємин з випадковими парафіянами. Кожен пастор і служитель повинні приділяти певний час «риболовлі на глибокому морі» щонеділі. Саме тому важливо, щоб пастора-волонтери по неділях перебували в церкві і брали участь у цьому дуже важливому заході – «риболовля на глибокому морі». Це робота не лише пастора, який проповідує. Пасторам-волонтерам теж є чим зайнятися: «риболовлею на глибокому морі».
