Жодна людина не може стверджувати, що стала пастором-служителем, до тих пір, поки її діяльність не набула певні характеристики. Є те, що я називаю «особливостями справи служіння».
Діяльність, яка примушує залишити сферу ігор, жартів і розваг і залучитися до сфери праці, супроводжується певними особливостями. Якщо Ви задіяні в служінні, але ваша діяльність ще не має цих рис, то можливо Ви зайняті чимось пов’язаним із служінням, але це ще не стало для Вас «роботою».
1 Служіння має «робочі години»
Кожна справжня робота має розпорядок. Справа служіння також має свій особливий розпорядок роботи. Це часто заводить людей в оману. Вони гадають, що пастор має перебувати в офісі з 9:00 до 17:00, як усі інші. Це розпорядок дня більшості світських установ. Але ми не банкіри і не бухгалтера, ми – пастора. Годі банківських правил для пасторів! Ніхто не примушує пілотів працювати з 9:00 до 17:00. Кожен знає, що їх розпорядок роботи індивідуальний, і усі приймають цю дійсність.
Я дуже нечасто приходжу в офіс о 8-й годині ранку. Більшу частину своєї роботи я виконую увечері, коли вівці повертаються зі своїх робіт і мають вільний час. Саме тоді в мене є можливість проводити з ними час, молитися за них і служити їм. Кожен, хто бажає стати пастором-волонтером, має скласти свій розпорядок. Цей графік роботи має займати вихідні (особливо неділю) і деякі вечори.
Хтось може сказати: «Це означає, що я не зможу відпочивати по вихідних». Ну, така реальність служіння пастора-волонтера. Вона вимагає ще трохи більше жертви для Царства. Можливо, Ви не готові принести дещо більшу жертву – залишити свою роботу – тому іноді Вам доведеться відмовлятися від дозвілля і відпочинку.
2 Служіння вимагає багато часу
Коли якась діяльність займає лише декілька хвилин вашого життя в тиждень, її не можна назвати роботою. Наприклад, я перебуваю за кермом свого автомобіля декілька хвилин на день, але саме по собі водіння не є моєю роботою. Це щось, чим я зайнятий дорогою на роботу.
Проте, якби водіння, наприклад таксі, стало моєю роботою, я б проводив за кермом не менше восьми годин на день. Тоді, я вважаю, водіння стало б роботою!
Неможливо сказати, що людина виконує «працю» служіння, якщо ця праця не віднімає відповідного об’єму часу у вашому трудовому тижні. Віддайте свої вихідні і вечори Богу. Пастор-волонтер у моїй церкві щотижня проводить близько двадцяти годин свого вільного часу, займаючись служінням. Пам’ятайте: стандартний розпорядок роботи складає сорок годин на тиждень. Це означає, що їх пасторська праця прирівнюється до двадцяти годин роботи за сумісництвом, на додаток до постійної роботи. Ось чому я можу упевнено говорити, що волонтери в моїй церкві виконують працю служіння нарівні з оплачуваними пасторами. Їх участь у житті церкви не можна назвати соціальною діяльністю, що розслаблює. Це справжня праця!
3 Служіння витрачає енергію і гроші
Кожен має розуміти, що на справу служіння йде багато енергії. Не дивуйтеся, якщо ви втомитеся, виконуючи працю пастора. Це лише ознака, що Ваша діяльність переступила в сферу роботи. З цієї миті ви почали виконувати справу служіння, про що йде мова в Еф. 4:11. Хіба більшість людей не втомлюються від своїх робіт вже після декількох годин? Ось чому це називається роботою.
Ще одна річ, яку Ви витрачатимете, – це гроші. Хіба Вам не коштує грошей щодня добиратися до роботи? Хіба Ви не витрачаєте гроші на роботі на обід щодня?
Точно так і в справі служіння. Вам доведеться витратити якісь гроші для того, щоб виконувати служіння. Хтось скаже: «На світській роботі ми витрачаємо гроші, але повертаємо їх назад наприкінці місяця». Дорогий друже, ти одного разу отримаєш свої нагороди і скарби на небесах!
«Збирайте ж собі скарби на небі» Матфея 6:20
Я не підтримую фінансування пасторів-волонтерів для оплати транспортних витрат, коли вони відвідують овець. У нашій церкві ми не даємо грошей добровільним музикантам або пасторам на проїзд у церкву. Коли вони були рядовими парафіянами, хіба вони не витрачали гроші на дорогу? Я так чиню, бо якщо ми почнемо платити їм, то незабаром це виглядатиме, неначе ми беремо людей на роботу за сумісництвом. Особисто моє переконання: Ви або працюєте на постійній основі, або добровільно.
Частенько, коли людям платять, їх ставлення змінюється і стає більш схожим на «І це усе, що я отримую за таку важку працю?». Я прийняв рішення дозволити Господу платити тим, хто працює для Нього. Не припустіться помилки в цьому. Молитва, відвідування, наставництво і спілкування з людьми – важка праця. Виконуючи її, ви витратите свою енергію і гроші. Коли ви починаєте втомлюватися, пам’ятайте: це ознака, що ви по-справжньому працюєте для Бога.
4 Служіння є повторюваним і регулярним
За природою будь-яка справжня робота є повторюваною і регулярною. Якщо служіння – це робота, то воно матиме особливості, які зроблять його повторюваним і регулярним. Іноді Вам може бути нудно, але треба просто продовжувати робити роботу – молитися, відвідувати, наставляти і спілкуватися (МВНС).
Багато пасторів не моляться, бо вважають це повторюваним і нудним. Але якщо молитва стане Вашою роботою, то Вам доведеться повторювати свої молитви і молитися регулярно. Коли відвідування стане роботою, то доведеться відвідувати неодноразово і регулярно.
Існує різниця між дружнім походом у гості до друзів і пасторським візитом. Пасторські візити мають повторюватися волонтерами неодноразово. Пастори повинні навмисно відвідувати будинки своїх парафіян на регулярній основі.
Хіба ми не ходимо на роботу навіть, коли вона нам не подобається? Хіба ми не ходимо на одну і ту ж роботу регулярно і постійно, попри те, що вона нам не подобається? Так само, кожен, хто стверджує, що здійснює працю пастора, має зібратися і безперервно виконувати свою роботу. Ми не молимося просто через те, що подобається це робити. Ми молимося, бо повинні! Ми повинні вставати рано і клопотати за людей, яких Бог нам довірив.
5 Служіння буває підзвітним або непідзвітним
«Піди до мурахи …і будь мудрим. Нема у неї ні начальника, ні приставника, ні володаря; але вона заготовляє влітку хліб свій, збирає під час жнив їжу свою» Притчі 6:6-8
Усю роботу можна розділити на дві категорії: підзвітна або непідзвітна. Отже, є дві групи пасторів і служителів. Ті, кому потрібен контроль, і ті, які контролю не потребують.
У будь-якій сфері людина, за якою треба спостерігати, заробляє менше, ніж самостійні співробітники! Прийміть рішення стати таким пастором-волонтером або служителем, якому не треба казати, що робити, коли молитися і з ким провести бесіду. Ваша небесна нагорода буде навіть більшою.
Ніхто не каже мені, що я повинен молитися. Я сам знаю, що повинен, тому я просто молюся. Будьте пастирем, який природним чином (без контролю) піклується про справу Божу. Будьте як Тимофій. Павло сказав, що не було нікого подібного до нього. Він проявляв природну «турботу» про овець. Йому не треба було говорити, що робити. Це було природно. Я вірю, що це і є серце справжнього пастора.
«Надіюсь же в Господі Ісусі незабаром прислати до вас Тимофія, Бо я нікого не маю такого старанного, хто б так щиро турбувався про вас» Флп. 2:19,20.
З сьогоднішнього дня прийміть рішення, що ніхто більше не контролюватиме ваші молитви, читання Біблії, навчання, відвідування або щось подібне. Просто робіть свою справу без нагляду. Станьте пастором, який не потребує контролю.
