Настав час почути й Мойсеєві: «Скоро ти, як і Аарон, повернешся до пращурів. Це станеться ще до того, як твій народ увійде в землю Ханаанську. Ти покинеш цю землю і не зможеш більше вести коліна. Цю місію має взяти на себе Ісус Навин. Настанови його на добрий розум і благослови його перед народом Ізраїля».
Корячись голосу Господньому, Мойсей звелів усім зібратися перед скинією зібрання. Подібні збори призначалися тільки тоді, коли мало бути повідомлено щось надзвичайно важливе. Ніхто, крім Єлеазара, сина Аарона – вищого священика, не знав, що буде оголошено на цей раз. Лише йому Мойсей розповів про Божу волю.
Перед скинією зібрання молоді священики запалили жертовний вогонь. Мойсей, Єлеазар та Ісус виступили наперед. Мойсей заговорив: «Ізраїльтяни, народе мій! Господь Бог відкрив мені, що недовго мені залишилося вести вас по цій землі. Тому я повідомляю вам його волю: Ісус Навин буде після мене проводирем. З ним і з Божою поміччю ви подолаєте залишок шляху в Ханаанську землю».
Після цих слів Мойсей поклав свої руки на плечі Ісуса. Новий керманич Ізраїлю став на коліна. Мойсей благословив його та передав йому свою верховну владу і своє звання. Він сказав Ісусові: «Будь сильний і безстрашний. Тобі належить вести цей народ у землю, яку призначив йому Господь. Народ піде за тобою, а Господь допоможе. Не бійся, будь безстрашний!»
Невідома могила
У той час як Мойсей обговорював усе з Єлеазаром і Ісусом Навином, народ розташовувався табором біля підніжжя гори Нево. Бог наказав Мойсеєві: «Зійди на гору. Звідти ти зможеш оглянути землю Ханаанську, яка буде батьківщиною твого народу, але твоя нога не ступить на цю землю. На горі твоя душа звільниться для сходження в небесний світ».
Коли Мойсей прощався з Ісусом й Єлеазаром, Ісус попросив: «Мойсею, якщо ти повинен залишити нас на землі, залишся близьким нам у дусі!» Мойсей ще раз благословив Ісуса та покинув табір Ізраїльтян. Він сходив усе вище й вище на гору Нево. З висоти він милувався родючими Ханаанськими землями, її зеленими полями й деревами. Він розкрив обійми так, немов хотів зберегти її у своєму серці. Цієї миті він побачив віддалене світло над Ханааном. Йому здалося, що звідкись зверху лунає спів: «Тут колись народиться Месія з народу, який ти вів!» І душа Мойсеєва полинула вгору, а його тіло повільно стало опускатися на землю.
До нього з’явилися архангели, Михаїл і Гавриїл. Вони понесли душу Мойсея вгору.
Його тіло шукали і не знайшли, тому не побудували Мойсеєві гробниці, гідної його пам’яті. Багато хто вважає, що в землі відкрилася тріщина і земля сама прийняла його. Але дух Мойсея ще раз з’явився до Ісуса Навина, і, востаннє прощаючись, сказав ті ж слова: «Не бійся, будь дуже сильний і безстрашний!»
