Ясна річ, що про прокляття не полюбляють говорити не у світському середовищі, не серед вірних. Проте прокляття так чи інакше присутні в нашому житті, і дуже добре, якщо ми не зазнали їхнього впливу. Хоча, якщо зазирнути в Біблію, то з неї виходить не дуже приємна картина: «Адамові ж (звісно Бог) сказав: за те, що ти послухав голос жінки твоєї і їв від дерева, про яке Я заповідав тобі, сказавши: не їж від нього, проклята земля через тебе; у скорботі будеш їсти від неї в усі дні життя твого; терня й осот буде родити вона тобі; і ти будеш їсти польову траву; у поті лиця твого будеш їсти хліб, доки не повернешся в землю, з якої ти взятий, бо порох ти і до пороху повернешся» (Бут. 3:17-19).
Тільки уявіть собі: третій розділ першої книги Біблії і вже прокляття! І якби ж лише Адама, але і всього роду людського, тобто нас з вами. І власне про подолання цього прокляття, відчуження людини від Бога йде мова в решті Біблії, яка у фіналі закінчується словами, які вселяють неабияку надію: «Він (звісно Бог) буде жити з ними (викупленими людьми); вони будуть Його народом, і Сам Бог з ними буде Богом їхнім. І витре Бог усяку сльозу з очей їхніх, і смерти не буде вже, ні плачу, ні крику, ні недуги вже не буде, бо колишнє минуло» (Одкр. 21:3,4). Слід лише зазначити, надію мають лише люди викуплені жертовною кров’ю Агнця, про решту людства таке сказати не можна …
Але це велика тема, якій власне присвячена вся Біблія, а нині хотілося звернути вашу увагу на одне прокляття, яке ми знаходимо наприкінці 6-го розділу книги Ісуса Навина: «У той час Ісус (Навин) поклявся і сказав: проклятий перед Господом той, хто відновить і побудує місто це Єрихон; на первістку своєму він покладе основу його і на молодшому своєму поставить ворота його. Так і зробив Азан, родом з Вефиля: він на Авироні, первістку своєму, заснував його і на молодшому, врятованому, поставив ворота його» (6:25).
Звучить моторошно, але моторошніше це те, що подібних «Азанів» завжди вистачало у всі часи і в усіх народах, коли вони заради досягнення власних або чужих амбітних цілей йшли на багато жертв і злочинів, не зважаючи на ціну, яку доводилося за все це заплатити… Страшно стати жертвою такого «Азана», але куди страшніше стати самим подібним до такого «Азана», адже навіть у випадку коли зможеш досягнути намічених цілей (що відбувається не так вже часто), все одно не вдасться оминути справедливого Божого суду: «Бо яка користь людині, коли вона придбає ввесь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Мк. 8:36,37).
Так, про прокляття не полюбляють говорити не у світському середовищі, не серед вірних, адже ті і другі знають, що часто причиною проклять в їхньому житті і в житті їх близьких є саме вони.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Прокляття в нашому житті
