Багатьом людям здається, що навертання до християнства є психологічним досвідом, схожим на промивання розумів за допомогою цілої низки спонукальних слів і емоційно представлених християнських «міфів». Євангеліст же уявляється як певний психолог, що маніпулює слабкими, безпорадними душами відповідно до своїх власних поглядів.
Деякі навіть висловлювали таку думку, що досвід християнства може бути пояснений на рівні умовних рефлексів. Вони стверджують, що будь-яка людина, яка постійно «обробляється» християнськими постулатами, може зануритися у свого роду «релігійний гіпноз», перебуваючи в якому вона за певних умов вже буде відповідним чином реагувати.
Пол Літл у книзі «Знати, чому віриш» приходить до висновку, що «спроба пояснити християнський досвід виключно на психологічному рівні не відповідає фактам»[1]. Він додає, що досвід християнства може бути описаний психологічно, але це не пояснює, чому так відбувається, і не заперечує його реальність.
Відповідь на це «чому» криється в самій особі Ісуса Христа. Цей факт відрізняє християнство від усіх інших релігій; завдяки цьому тільки християнство надає абсолютно нове джерело життєвої сили.
Роберт О. Ферм так коментує винятковість християнської віри: «Для християнина цим новим енергетичним центром є особа Христа. Відмінність між християнином і нехристиянином існує, але не в якихось психологічних проявах, а швидше в тому, що втілює нову особу. Таким чином, те, що відрізняє християнство від інших релігій, це Христос»[2].
Крім того, це «уособлення» віри є не якоюсь філософською вигадкою людського розуму, а фізичною і історичною реальністю…
Бог у християнстві є не якимсь невідчутним, невідомим Богом, а Тим, Хто має Свої специфічні риси і особливості, які відображені у Священному Писанні. На відміну від інших релігій, що поклоняються певному містичному божеству, християни вірують у Бога, Який може бути ідентифікований і Який заявив про Себе в реальній історії, пославши Сина Свого, Ісуса Христа. Християни можуть вірити, що всі їх гріхи прощені, бо це прощення супроводжувалося (цей факт знайшов своє віддзеркалення в історії) пролиттям крові Христа на хресті. Християни можуть вірити, що Христос продовжує жити серед них, бо Він дійсно воскрес з мертвих.
Де ви перебуваєте?
Що ви думаєте про факт існування порожнього Христового гробу? Що ви взагалі думаєте про Христа?
Коли я зіткнувся з безперечними доказами Христового воскресіння, я мав поставити логічне питання: «Наскільки важливі для мене усі ці докази? Чи має значення те, що я увірую в Христа, Який помер на хресті за мої гріхи і воскрес знову?»
На це питання найкраще відповів Сам Ісус, звертаючись до однієї людини, що сумнівається, – Фоми. Він сказав йому: «Я є путь, і істина, і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене» (Ін. 14:6).
Зважаючи на усі відомі докази воскресіння Христового, а також враховуючи той факт, що Ісус пропонує прощення усіх гріхів і вічну єдність з Богом, невже знайдеться якийсь божевільний, який відкине Його? Христос живий! Він продовжує жити і сьогодні.
Ви можете довіритися Богові прямо зараз за допомогою молитви. Коли ви молитеся, ви розмовляєте з Богом. Бог відчуває вашу душу, для Нього не так важливі ваші слова, оскільки головним для Нього є саме стан вашої душі. Якщо ви ніколи раніше не вірили в Христа, ви можете це зробити прямо зараз.
[1] Paul Little, Know Why You Believe (Wheaton, 111.: Scripture Press, 1967), 178
[2] Robert O. Ferm, The Psychology of Christian Conversion (Westwood, N. J.: Fleming H. Revell, 1959), 225.
