Ювал сидів у лісі й грав на своїй арфі. Цікаві мишки повисовувалися зі своїх нірок, прислухалися до музики й почали танцювати. Прийшла лісова кішка, потягла носом і зачула мишей. Та музика Ювала була такою прекрасною, що кішка забула про мишей і прилягла осторонь. Жодна мишка не втекла. Ще прискакали два зайчики, підсіли до лісової кішки й почали похитувати вухами в такт мелодії. Далі до них підкралася лисиця. Коли вона побачила стількох маленьких звірят разом, то облудно засміялась і подумала: «Зараз скочу на них і наїмся досхочу!» Проте від звуків арфи її голод вщух, а хвіст почав виляти в такт музиці. Вона вмостилася поруч із зайчиками. Раптом із кущів почувся шурхіт. Сяйнули очі та гострі зуби вовка. Він побачив звірів і подумав: «Кого ж мені першим схопити – лисицю, зайця чи дику кішку?» Але тут пісня Ювала досягла його вух. Він ліг на землю, поклав голову на лапи й почав слухати, мов зачарований. Знову затріщало гілля. Цього разу величезний ведмідь ішов, бурмочучи, через зарості. Зачувши звуки арфи, він устав на задні лапи й заходився танцювати. Він танцював і кружляв доти, доки не захитався та не впав на землю, після чого зручно розлігся на череві.
Так дикі звірі лежали перед Ювалом, слухаючи музику, і, врешті решт, одне за одним поснули. Ювал усміхнувся й подумав: «Так само мирно звірі жили колись у раю». Коли стемніло, він припинив гру, підвівся й пішов з лісу. По деякім часі, коли було вже майже темно, прокинулися миші. Уздрівши дику кішку, вони шмигнули по своїх нірках. Потому пробудилися зайці. Вони перелякано озирнулися й поскакали в зарості. Ось дика кішка солодко потяглася, та від вовка і лисиці вона також утекла. Лисиця позіхнула й розплющила очі. У темряві вона відчула дух вовка та ведмедя. Ні, це їй не до вподоби!
І вона поспішила геть. Вовк потер свого носа: «Що це, я спав поруч з ведмедем?» І за хвилю його вже не стало. Ведмідь пробуркався лише наступного ранку. Він здивовано огледівся навкруги: «Що це мені снилося про мишей, зайців, кішку, лисицю та вовка? І про людину, що грала так гарно? Це був прекрасний сон, і я хотів би побачити його ще раз!» І ведмідь перевальцем почвалав до свого барлога.
