Так, Біблія містить чітке і ясне вчення про безшлюбність. Давайте спробуємо подивитися на це питання з Божого погляду.
Більшість незаміжніх жінок зазвичай не заявляють відкрито (як це зробила одна моя подруга): «Якби Бог дійсно любив мене, Він би дав мені чоловіка». Але ця думка є присутньою в підсвідомості багатьох. Коли ми торкаємося надзвичайно делікатної теми безшлюбності, одне біблійне вчення не може зцілити усі рани. Ми маємо справу зі всепоглинаючими почуттями. Що ж нам робити?
Чи кажемо ми просто: «Усе, досить переживати ці почуття» і чекаємо, що вони тут же зникнуть? Ні, ми не можемо наказувати своїм емоціям. Але ми можемо направити їх у потрібне русло, правильно підживлюючи наш розум, що, у свою чергу, відіб’ється на наших почуттях.
Необхідність правильно мислити
Уявіть собі, що вас постійно переслідує думка: «Якби мої батьки були більш освіченими, моє життя було б зовсім іншим». Емоційним результатом може стати образа на батьків і глибше почуття власної неповноцінності. А тепер уявіть, що ви зустрічаєте подібну думку істиною: «Бог дав мені батьків, і вони зробили усе, що було в їх силах, щоб добре виховати мене. Крім того, Бог заклав у мене величезний потенціал і хоче допомогти мені його розвинути».
Емоційним результатом стане позитивне ставлення до себе, яке потім дасть нам силу вистояти під час натиску проблем. Ми зможемо творчо працювати разом з Господом і стати повноцінними людьми. Крім того, ми навчимося приймати наших батьків такими, якими вони є, і цінувати все те, що вони зробили, щоб надати нам можливість отримати кращу освіту, ніж у них.
Так само, якщо ми наповнюємо свій розум негативними і абсолютно невірними уявленнями про Бога і самих себе, як про незаміжніх жінок, то він поступово обтяжується мертвим тягарем болісних емоцій. Ми ображаємося на Бога. Ненавидимо самих себе. Заздримо щастю інших людей.
Нам треба об’єктивніше подивитися на цю тему, оскільки ми зазвичай суб’єктивні у своїй оцінці шлюбу і безшлюбності – кожен є авторитетом для себе самого! Це питання зачіпає найпотаємнішу глибину нашої істоти.
Але Писання, уроки історії і особистий досвід недвозначно показують нам, що саме Бог каже про первинне призначення людини, Його наміри стосовно шлюбу і Його спасіння тих, хто не перебуває в шлюбі.
Шлюб – первинний Божий план для людини
Усі, хто дивиться на наш божевільний світ, можуть дійти висновку, що, якщо Бог є, Він або не хоче, або не може навести лад у створеному людьми хаосі. Розчарована незаміжня жінка стикається із спокусою зробити той же висновок і стосовно свого становища: Бог припустився промаху.
Читаючи в Біблії про життя на землі, ми бачимо, що шлюб був Божим задумом для чоловіків і жінок. У 1-му і 2-му розділах Буття показано, що він був не альтернативою, а природною необхідністю. Чоловік і жінка разом мали володіти усім тим, що Бог з любов’ю створив для них на землі (Бут. 1:26-31). Як багато закладено в цьому велінні! Як прекрасно, що Бог створив такий дивовижний план для створених Їм дітей, що Він забезпечив їх інтелектом і здатністю втілювати його в життя і отримувати задоволення від хорошої роботи!
Але варто тільки поглянути на те, яким стало життя через наш бунтівний дух і жорстокість стосовно інших людей, – корумповані уряди, зростаючий тероризм, злочинні батьки, забруднення довкілля, енергетична криза, розірвані взаємини, – щоб зрозуміти, що ми живемо далеко не в досконалому світі.
В ідеальному світі в кожної жінки був би свій чоловік. А як відбувається насправді? Не так давно смерть чоловіків призвела до скорочення майбутнього населення. І війни, які відбирають тисячі чоловіків у жінок. Які в них можуть бути надії на шлюб і сім’ю? З інших причин у середній церкві зазвичай катастрофічно мало молодих чоловіків і багато молодих жінок. Більше того, останні часто скаржаться, що навіть ті, хто залишився, позбавлені всякої привабливості.
Це перший невтішний факт, з яким нам треба змиритися: ми живемо в недосконалому світі з недосконалим процентним співвідношенням чоловіків і жінок.
