Що таке лінь? Тлумачний словник визначає лінь як «відсутність бажання працювати або робити щось, нелюбов до праці». Безумовно, лінь є духовною вадою. У книзі Притч Соломонових лінь описується в найяскравіших фарбах:
«Піди до мурахи, лінивцю, подивися на дії її, і будь мудрим. Нема у неї ні начальника, ні приставника, ні володаря; але вона заготовляє влітку хліб свій, збирає під час жнив їжу свою. Доки ти, лінивцю, будеш спати? коли ти встанеш від сну твого? Трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи, склавши руки, полежиш: і прийде, як перехожий, бідність твоя, і нестаток твій, як розбійник» (Пр. 6:6-11).
Страхітливий стан! Лежати, чекаючи приходу біди… Що заважає ледачому взятися за справу? У чому причина ліні? Біблія, схоже, дає привід говорити про три причини цієї душевної вади. Перша причина – відсутність мудрості.
Втім, відсутність мудрості лежить в основі багатьох гріхів і вад. «Початок мудрости – страх Господній» (Пр. 9:10). У житті ледачому бракує страху Божого, зате повно інших суєтних страхів. Саме вони є другою причиною ліні.
Ці страхи, можливо, не усвідомлювані, паралізують волю. «Лінивого долає страх, а душі жоноподібні будуть голодувати» (Пр.18:8). Відповідальні важливі справи, відкладаються на потім, а потім так і не настає. Іноді ми вибираємо лінь, коли нас лякають масштаби майбутньої справи. Потенційна небезпека теж може спровокувати напад ліні. «Лінивець говорить: “лев на вулиці! посередині площі уб’ють мене!”» (Пр.22:13). Розміри нашої ліні пропорційні розмірам нашої боязливості.
Іноді треба просто взятися за справу, пам’ятаючи прислів’я: «очі бояться, а руки роблять». Трапляється так, що уявна тяжкість завдань, що стоять перед нами, приводить нас у повний смуток і наші руки опускаються. Саме смуток виступає третьою причиною ліні.
У книзі Екклезіастовій сказано: «Від лінощів обвисне стеля, і коли опустяться руки, то протече дім» (Еккл.10:18). Перед нами синонімічний паралелізм, де друга частина вірша вторить першій. Лінощі – це стан «рук, що опустилися». Але чи не є вираз «руки, що опустилися», просто метафорою неробства? Схоже, що в Писанні він вживається для того, щоб передати емоційний стан смутку і відчаю. Наведемо як приклад лише три уривки
- «І почув [Ієвосфей,] син Саулів, що помер Авенир у Хевроні, й опустилися руки його, і весь Ізраїль збентежився» (2Цар.4:1).
- «Ось, ти наставляв багатьох і опущені руки підтримував, того, хто падав, піднімали слова твої, і коліна, що гнулися, ти укріпляв. А тепер дійшло до тебе, і ти знеміг; торкнулося тебе, і ти упав духом» (Іов.4:3-5).
- «Ми почули звістку про них, і руки у нас опустилися, скорбота охопила нас…» (Єр.6:24).
У середньовічній церкві, коли складалися списки гріхів, незмінно згадувалася «acedіa». Цей термін мав на увазі і лінь, і смуток, апатію. Очевидно, що лінь і смуток пов’язувалися далеко не випадково.
Преп. Нил Синайський писав так: «Як хворий не виносить важкого тягаря, так сумовитий не в змозі ретельно виконати справи Божі; бо в того забракло тілесних сил, а в цього не стало сил душевних».
Очевидно, що в основі ліні лежить духовний розлад.
- Лінь – це безмовне визнання власного безсилля при небажанні покластися на Божу силу.
- Лінь – ця втеча від відповідальності через невірство в допомогу Божу.
- Лінь – це нота безнадійності через відсутність надії на Божу благодать.
Чи існує рецепт, що дозволяє здолати душевний розлад, який іменується лінню? Схоже, трьом джерелам ліні можна протиставити три християнські чесноти: віру, надію і любов.
- У серці, сповненому вірою, немає місця для страху.
- У серці, сповненому надією, немає місця для апатії.
- У серці, сповненому любов’ю, немає місця для неробства.
