Ліза була доброю, лагідною та релігійною дівчиною. Жила вона в Генуї, де працювала служницею у великого багатія. Вранці, тільки-но в неї з’являлася можливість, бігла до храму молитися.
У Лізи завжди було багато роботи, бо дім, в якому жила, був величезний: мусила щодня прибирати й витирати порох у кімнатах, наводити лад у коморі, готувати обід.
Однак давала собі з цим усім раду. Але, щоб могти все це зробити, мусила перед початком праці знайти хоч хвилинку часу на ранкову молитву в храмі.
Одного дня в домівці, в якій працювала, мало відбутися велике прийняття. Тож уже від самого ранку Ліза поралася по господарству, бігаючи, як обпечена. Купила на ринку продукти й принесла додому чимало кошиків: з рибою, дичиною, виноградом, інжиром, ананасами, яблуками, бананами й пляшками різноманітних вин.
Уже хотіла розпочати готувати, як раптом згадала, що ще не була в церкві.
З маленького віконечка кухні було видно велику церкву, в якій світилися сотні лампадок і звідки долинав відгомін дзвонів і співу.
Ліза залишила ще не розпаковані кошики й, пообіцявши собі, що лише на хвильку забіжить до храму, накинула на голову хустину і вибігла з дому.
Ангельська несподіванка
Однак сталося непередбачене. Старовинний храм того дня був ще гарнішим, аніж будь-коли. Музика, спів і дзвіночки настільки заспокоїли й розслабили дівчину, що вона, сидячи на лаві, заснула. Їй приснилося, що статуї святих, які стояли на колонах біля вівтаря й спочивали під арками, дивилися на неї так приязно й щиро, немовби просили залишитися тут з ними трохи довше.
Лізі снилося, що вона стоїть навколішки в затінку біля входу до храму й молиться. Вона забула про цілий світ – про куплені продукти, які щойно залишила в кухні, про те, що гості будуть голодними, й про гнів господаря.
Тільки коли опівдні вона почула биття дзвонів, прокинулася, наче її грім ударив: «Боже, що ж я тепер робитиму, що я тепер робитиму?» – думала з жахом й що сил у ногах побігла додому.
Перед дверима будинку, в якому працювала, побачила вже багато карет і слуг, що стояли поряд. Ліза перелякалася ще більше: «О бідна я, бідна, мерщій до кухні!»
Однак коли вже опинилася в коридорі, та з подивом відчула чудові запахи: з кухні доходили апетитні пахощі печені та юшки, було чути, як хтось переставляє горщики, як дзвенять ножі й побрязкують тарелі, а цілий коридор освітлювало світло, що випромінювалося з дверей кухні.
«Мабуть, мене вже звільнили. Напевне, найняли іншу кухарку, – думала в розпачі Ліза. – Бо хто ж іще міг за такий короткий час приготувати цей чудовий обід!»
Побігла до кухні, щоб дізнатися, що там діється, й аж зблідла від побаченого: ангели з прекрасними крилами поралися в кухні.
Один підкидав дрова в піч, другий обертав рожен, інший розрізав золотисту диню, а ще інший накладав на срібні тарелі шматки запашного м’яса й прикрашав їх навколо овочами.
Був там також ангел, який з яблук і винограду викладав величезну піраміду, а ще ангел, який усе розрізав, а також ангел, який так сильно бив товкачем, що йому з чола краплинами стікав піт, схожий на великі перлини… Поспіх, метушня й гармидер щохвилини зростали, хоча все вже було готове: на столах стояли приготовані страви – від викладених на тарелі плодів інжиру до великої зануреної в желатині рибини, яка тримала в пащі цитрину. Крім того, тут було багато інших чудових ласощів. Усе було готово, й страви можна було подавати до столу.
До сліз зворушена Ліза ввійшла до кухні, в якій працювали ангели. Єдине, що могла зробити, це лише розплакатися від щастя, але ангели, тільки-но побачили її, відразу зникли, мов дим. Тільки ще якусь мить було чути лопотіння крил під стелею, а потім запанувала свята тиша.
Через хвилину Ліза почула голос свого господаря, який із радістю гукав:
– Минула дванадцята, подаємо до столу!
Господар разом зі своїми гостями їли більше, ніж будь-коли досі. Достойні гості, захоплені надзвичайно смачним обідом, пропонували господареві великі гроші за те, щоб відступив їм чудову кухарку. Однак він нічого не хотів про це чути.
Суть оповідання
Ця історія є доказом того, що той час, який присвячуємо Богу, ніколи не є втраченим. Бог завжди допомагає Своїм друзям.
