
А тепер самий час повернутися до теми про страх багатьох людей перед Другим пришестям Христовим. Згадаємо реакцію деяких людей на цю в усіх сенсах знаменну подію: «І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисячоначальники, і сильні, і всякий раб, і всякий вільний сховались у печери і в ущелини гір, і кажуть горам і каменям: упадіть на нас і закрийте нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, й від гніву Агнця; бо прийшов великий день гніву Його, і хто може встояти?» (Об. 6:15-17). І як вже згадували, люди готові померти страшною смертю, ніж перебувати перед лицем Божим.
Чим же породжений, без всяких перебільшень, цей тваринний страх? Цей страх породжений можливою Божою відплатою за всі скоєнні певною людиною гріхи, яких вона “примудрилася” накоїти протягом свого довгого чи не дуже довгого, або ж зовсім короткого життя. “Примудрилася”, бо люди пречудово, якщо не знають, то здогадуються, що всім «належить стати перед судом Христовим, щоб… одержати згідно з тим‚ що він робив, живучи в тілі, добре або лихе» (2Кор. 5:10).
Люди знають (чи принаймні здогадуються), але живуть ніби так, що чи то вони житимуть вічно, і тому Божий посмертний суд їх аж ніяк не стосується, чи то вдають, що посмертного суду чи самого Бога просто не існує… І через от такий підхід до життя, от такий обраний широкий шлях, люди простують «до погибелі» (Мф. 7:13). А заклики деяких вірних щодо покаяння, як необхідної умови примирення з Творцем, ця самовпевнена юрба не лише ігнорує, а доволі часто кепкує, вважаючи вірних несповна розуму.
Можливо, вам не доводилося потрапляти в подібні ситуації, але багатьом вірним припадало переживати відверті знущання чи навіть чути прямі погрози з боку світського оточення, коли вони заводили мову про необхідність покаяння, бо лише так можна примиритися з Богом і мати доступ до життя вічного… Звісно, тут варто зробити якийсь підсумок, але його не буде, бо кінцевий підсумок підведе Господь Бог, а хто сміявся із закликів до покаяння, буде марно намагатися сховатися «у печери і в ущелини гір».
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Марні намагання

