Не варто дивуватися з того, що представники цього покоління, які не прийняли спасіння, у повному замішанні поглядають на сучасних християн. Послання в Книзі «Одкровення» до останньої із семи церков, що знаходилася в Лаодикії, ймовірно, було пророцтвом того стану, в якому опинилася сьогоднішня церква, – «ти теплий, а не гарячий (усе для Бога) і не холодний (усе для світу)».
Дослідження Біблії з цього питання слід почати з періоду створення. Куштування забороненого плоду з одного дерева в Едемському саду загрожувало смертю, тобто, відділенням від Бога. Сам факт з’їдання плоду із забороненого дерева означав залучення до пізнання добра і зла. Тепер людина стала мати здатність приймати незалежні рішення, які визначали, що є добро, і що є зло. Ця здатність привела її до віддалення від Бога все далі і далі, і людина все більше поступалася злій похоті, заспокоюючи власне сумління і в той же час намагаючись в очах світу виглядати доброю.
Як у Старому, так і в Новому Завітах багаторазово показане те, наскільки сильно Бог ненавидить цю суміш. Відповідно до закону Мойсеєвого від ізраїльтян вимагалося, щоб вони одягалися в одяг, виготовлений лише з одного виду тканини. Також було заборонено запрягати в одну упряжку вола і осла. У книгах пророків ми постійно зустрічаємо пророче викриття змішаного поклоніння ізраїльтян. Наш Господь Ісус постійно викривав змішення різних понять! «Або визнайте дерево добрим і плід його добрим; або визнайте дерево поганим і плід його поганим, бо дерево пізнається з плоду» (Мф. 12:33). Він називав фарисеїв розмальованими гробами, «які зовні здаються гарними, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечистоти». Як напевно Він засмучується подібним змішенням протилежних понять сьогодні! Давайте дослідимо, до чого призводить таке поєднання серед тих, хто відносить себе до Божого народу.
Найтривожнішим симптомом видається протизаконний союз церкви зі світом. Ми можемо бачити ознаки цього перемир’я всюди – на кафедрі і на лавах у церкві, ми бачимо його в методах і в навчанні, в одязі і умовах побуту, у зібраннях і скрізь. Уся система цінностей вірних уподібнена світській. Їх взаємини також копіюють світський тип взаємин, і увесь світогляд у цілому – «земне і приземлене». Ім’я Адам означало «червона земля», і його потомство живе відповідно до цього значення незалежно від того, що вони кажуть. Біблія засуджує такий стан речей. Св. Павло запитує: «яке спілкування праведности з беззаконням? Що спільного у світла з темрявою?», а потім вигукує: «І тому вийдіть із середовища їхнього і відлучіться, – говорить Господь, – і не доторкайтесь до нечистого, і Я прийму вас» (2Кор. 6:14,17). Апостол Яків проголошує наступне, звертаючись до представників обох статей, що змішують протилежні поняття: «Перелюбники і перелюбниці! Чи не знаєте, що дружба зі світом є ворожнеча проти Бога? Бо хто хоче бути другом світові, той стає ворогом Богові» (Як. 4:4).
Це перемішання видно сьогодні і в більшій частині поклоніння сьогодні. Поклоніння святому Богу має бути чистим. Наш Спаситель сказав: «Справжні поклонники кланятимуться Отцеві духом та істиною» (Ін. 4:23). Уявіть видиме поклоніння Богу небес і словесне підтвердження вустами – «амінь», тоді як розум зосереджений на одіянні інших людей і піднесенні себе в прагненні справити враження на оточення.
Як жахливі ті, хто «лицемірно» і «напоказ довго моляться» для того, щоб відтворити в інших душевний, плотський ентузіазм і похвалу. Автор цих рядків завжди мучиться, коли чує на початку зібрання легковажні плітки і базікання людей, які з першими звуками гімну починають вимовляти благочестиві слова: «Дивовижний Ісусе!» і «Слава!»
Ще однією сферою подібного компромісу видається євангелізація грішників. Подумайте тільки про ті комерційні методи, які застосовуються для поширення Євангелія в це століття, коли усі забули Бога! Гучні імена знаменитих євангелістів, тисячі доларів, витрачені на рекламу, рекордні дані про величезну кількість відвідувачів, музичні шоу і гумористичні сценки і т. ін, що підміняють Святого Духа, Який, як сказав Ісус, прийшовши, «викриє світ за гріх, і за правду, і за суд». Де колишні, старомодні євангелісти, які повністю віддаючи самих себе, не думали про свою репутацію чи зовнішній вигляд, і молилися всю ніч перед виступом? О, поверни нам цю чисту залежність від Святого Духа, Якого знову і знову засмучує суміш чистого і нечистого?
Сьогодні спотворюється навіть причина нашого навернення до Христа. Раніше говорили про викриття грішника, який тремтів перед гнівом Божим. Рухомий Духом Святим, безпорадний, він приходив до Бога за допомогою заслуг Ісуса Христа. Раніше в проповіді основний упор і наголос робився на Божих поглядах – на тому, як Він страждав від наших бунтівних рук, і про те, як знайти примирення з Ним. Сьогодні проповідь усе більш зосереджена на людині. Як прийняття Христа вплине на мене? Головними спонукальними мотивами навернення стають наступні міркування: «моя майбутня безпека» і «моє справжнє щастя». Саме про це говорять проповідники набагато більше, ніж раніше. Відповідно, у нас все більше з’являється християн, зосереджених на собі, а не на Богу. Нещодавно нам стало просто соромно за себе, коли ми почули, що мусульмани відмовилися від послуг фірми, яка для залучення людей до ісламу хотіла використовувати розважальний елемент. Мусульмани наполягали на тому, що єдиним фактором для привертання має бути перевага самої релігії. Боже, допоможи, нам, християнам!
Такого роду змішення понять завдає величезної шкоди нашому сповіданню і повсякденному життю. Людина, яка називає себе християнином, з обманом прагне до наживи, може завдати багато шкоди. Те саме можна сказати про жорстких людей, які називають себе християнами і намагаються зробити усе з вигодою для себе. Людина, яка вважає себе освяченим сосудом, має жити по благодаті Божим чистим життям, без всяких домішок. Сьогодні все більше людей називають себе вірними, сповненими Святим Духом. Занадто легко сьогодні люди «відчувають переживання» і на підставі якихось зовнішніх ознак стверджують, що стали храмом, в якому мешкає Третя Особа Трійці.
Ви можете уявити сповнених Духом апостолів або відокремлених сім дияконів, що обіймають за плечі жінку, яка вийшла до вівтаря для покаяння? Ви можете уявити одну з біблійних жінок або новозавітних Марій у непристойно короткій спідниці і світських зухвалих прикрасах?
Ми усі маємо бути чесними, якщо хочемо дійсно прославити Бога життям глибокої і цілісної істини. Як легко здатися палкішим у молитві і ще палкішим в євангелізації людей, ніж це є насправді. Ми можемо звільнитися від цих нечистих домішок тільки постійною залежністю від благодатного потоку, який сходить з Голгофи. Але як отримати це зцілення? Слава Богу, воно легке, доступне і працює в усіх випадках. Зціленням є Істина, Божа істина. Божий Син заявив: «Я є путь, і істина, і життя». Про прийдешнього Святого Духа Він сказав так: «Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину». Біблія є слово істини. Покаяння є сповідання і дія відповідно до відвертої істини про нашу гріховність. Віра заснована на істині спокутування. Упевненість в усиновленні є основою для прояву істинного пізнання про наше примирення з Богом і Його прийняття нас. Святість – це відділення від усього іншого і присвячення єдиному Богу. Уся робота Бога з нами триватиме до тих пір, поки ми не досягнемо міста світла, де мешкає істина, яка є світлом, що викриває пітьму і виявляє домішки, які причаїлися, здатні осквернити Небеса. Бог дає нам істину, яка виключає всяке перемішання.
