- «Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерті, і то смерті хресної». Филип’ян 2:8
- «Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними». Римлян 5:19
- «Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім». 2 Коринтян 5:21
- «… щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа». Филип’ян 3:9
Виправдання – це не просто скасування моєї неправедності, а присвоєння мені Христової праведності. Я не маю такої праведності, яка б виправдала мене перед Богом. Перед Богом я можу сказати лише це: «Не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа» (Филип’ян 3:9).
Це праведність Христа. І вона приписується мені. Це значить, що Христос досконало звершив всю праведність; і коли я повірив у Нього, ця праведність була зарахована як моя. Я був порахований праведним. Бог дивився на досконалу праведність Христа, і виголосив мене праведним через Його праведність.
Отже є дві причини, чому для Бога не огидно виправдовувати нечестивого (Римлян 4:5). По-перше, смертю Христа заплачено борг нашої неправедності (див. попередній розділ). По-друге, послух Христа дав нам необхідну праведність, щоб бути оправданими в Божому суді. Щоб ми могли отримати вічне життя, Бог вимагає не просто скасування нашої неправедності, а встановлення нашої досконалої праведності.
Страждання і смерть Христа є для цього підставою. Його страждання є тими стражданнями, яких заслуговувала наша неправедність. «А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був» (Ісая 53:5). Але Його страждання і смерть також стали кульмінацією і виконанням послуху, який став основою нашого виправдання. Він «впокорив Себе, бувши слухняний аж до смерті, і то смерті хресної» (Филип’ян 2:8). Його смерть стала кульмінацією Його послуху. Саме про це говорить Біблія, кажучи: «Через послух Одного багато-хто стануть праведними» (Римлян 5:19).
Тому Христова смерть стала основою нашого вибачення і нашого вдосконалення. «Бо Того, Хто не відав гріха, Він [Бог] учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім» (2 Коринтян 5:21). Що означає, що Бог учинив безгрішного Христа нашим гріхом? Це означає, що наші гріхи були приписані Йому, і так Він став нашим вибаченням. А що означає, що ми (які є грішниками) стали Божою правдою в Христі? Це означає, що Христова праведність була приписана нам, а отже Він став нашим вдосконаленням.
Хай вся честь належить Христу, за всі Його досягнення в стражданнях і смерті! За Його працю вибачення наших гріхів, і працю забезпечення нам праведності. Давайте захоплюватися Ним, цінувати Його і вірити в Нього за ці великі досягнення.
