- «Кров’ю Його ми виправдані». Римлян 5:9
- «Виправдуються Його благодаттю, через відкупленим, що в Ісусі Христі». Римлян 3:24
- «Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону». Римлян 3:28
Бути виправданим перед Богом і бути прощеним Богом – це не одне і те ж. Бути виправданим у суді – не те ж саме, що бути прощеним. Бути прощеним – означає, що я винен, але мій злочин не рахується. Бути виправданим – означає, що мене випробувано і знайдено невинним. Моя заява правдива. Її підтверджено. І суддя виголошує: «Не винен».
Виправдання – це законний акт. Це означає – проголосити когось правим. Це вирок. Вирок виправдання ще не робить людину справедливою і правою. Він проголошує людину правою, і ґрунтується на тому, хто насправді є справедливим. Більш чітко ми можемо побачити це в Біблії, яка каже нам, що у відповідь на вчення Ісуса люди «визнали Божу волю за слушну» (Луки 7:29). Це не значить, що вони визнали Бога правим (хоча Він вже таким був). Це значить, що вони заявили про Бога як про справедливого.
Моральні зміни, які ми переживаємо, коли віримо в Христа, – це ще не виправдання. Біблія зазвичай називає це освяченням – процесом перетворення на того, хто добрий. Виправдання – це не такий процес. Це взагалі не процес. Це заява про те, що відбувається в один момент. Це вирок: Виправданий! Праведний!
Звичним способом оправдання в суді є дотримання закону. У такому випадку присяжні і суддя просто виголошують, що ви дотримувались закону. Вони виправдовують вас. Але в суді Божому ми не дотрималися закону. Тому на виправдання, у звичному його розумінні, надії немає. Біблія навіть каже: «Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні» (Приповісті 17:15). Однак дивовижно те, що через Христа, як сказано в Біблії, Бог «виправдує нечестивого», який вірить у Його благодать (Римлян 4:5). Бог робить те, що виглядає огидним.
Чому це не огидно? Або, як про це говорить Біблія, як може Бог «бути праведним, і виправдувати того, хто [просто!] вірує в Ісуса» (Римлян 3:26)? Богу не огидно виправдовувати того, хто вірить у Нього, з двох причин. Одна з причин – це те, що Христос пролив Свою кров, щоб скасувати нашу вину у злочині. Також сказано: «Кров’ю Його ми виправдані» (Римлян 5:9). Але це лише спростовує нашу провину. Це не проголошує нас праведними. Скасувати наші провини, щоб дотриматися закону, це не те ж саме, що проголосити нас тими, хто дотримується закону. Коли вчитель викреслює запис про отримання незадовільної оцінки, це не те ж саме, що отримати за цей предмет відмінно. Коли банк прощає мої борги за рахунками, це не проголошує мене багатою людиною. Так само скасування наших гріхів – це не те ж саме, що проголошення нас праведними. Скасування повинне мати місце. Це дуже важливо для виправдання. Але є дещо ще. Є ще одна причина, чому Богу не огидно виправдовувати нечестивих через їхню віру. Цю причину ми розглянемо в наступному розділі.
