Євангеліє від Івана, 16:12-15
Залишаючи цей світ, Господь проходить Своїми думками в сферу, про яку Він має дуже багато чого сказати, хоча на даний момент учні не спроможні цього зрозуміти. Однак коли прийде Дух правди, Він звістить учням, «що має настати», Він «попровадить [їх] до цілої правди». Якщо ми хочемо бути вірними свідками Христа в цьому світі, недостатньо знати тільки справжній характер цього світу; ми повинні також мати світло іншого світу, яке направлятиме наші кроки в цьому темному світі.
Однак хоча Святий Дух випромінює світло на благословення нового світу, він не приносить їхнього повного явлення. Христос особисто, коли прийде, принесе з Собою і явить всі ці благословення. Духом віра рухається в теперішньому світлі майбутніх благословень. Досвітня Зоря зійде в наших серцях, перш ніж Сонце Правди засяє над усім світом.
До того ж, Господь зовсім не робить припущень, що прихід Духа Правди змінить курс цього світу. Його присутність засуджує світ, Його водіння звільняє нас як віруючих від впливу світу нинішнього, даючи нам світло майбутнього світу. На жаль, багато хто прагне використовувати християнство, намагаючись поліпшити цей світ, проте згодом виявляється, що такі зусилля призводять лише до псування самого християнства, а зло світу прикривається релігійною ширмою. Господь також не припускає, що прихід Духа забезпечить світський комфорт і земне благополуччя Його народу, поки він житиме в цьому світі. Часто може спостерігатися велика різниця між життєвими обставинами Господніх дітей, поки вони живуть у цьому світі, проте що стосується справжнього багатства та благословення світу задумів їхнього Отця, вони знаходяться на однаковій основі. Теперішнє світло світу слави є часткою всіх святих. Якими б не були наші обставини в цьому житті, нам відкрито незрівнянну і вічну славу світу прийдешнього, в який ми можемо увійти і насолоджуватися ним у дусі і в який ми зовсім незабаром увійдемо фактично.
У контексті того, що наші серця рухаються в цей новий світ, ми читаємо, що Святий Дух «попровадить [нас] до цілої правди». Повний спектр істини, вся правда стосовно намірів Бога, слави Христа в Церкві, благословення Церкви з Христом, благословення людей у тисячолітньому Царстві Божому, слави нового неба і нової землі відкрита і доступна для нас у силі Святого Духа. У цей широкий спектр істини Він і «попровадить» нас; але Він ніколи не примушуватиме нас і не вестиме силоміць.
До кожного із нас сьогодні звучить запитання, як колись до Ревеки: «Чи ти підеш?». Раб Авраама був біля неї, готовий повести її до Ісака, і так само Святий Дух прийшов, щоб повести нас до Христа. Раб сказав такі слова: «Не спізняйте мене… Відішліть мене, і нехай я піду до пана свого». І ми також можемо сказати, що бажанням Святого Духа є не те, щоб покращити цей світ або оселити в ньому святих, але повернутися до Того, Хто Його послав, взявши з Собою Наречену для Христа. На жаль, ми часто ставимо перешкоди Святому Духу, звертаючи вбік, вибравши свою власну дорогу і в такий спосіб втрачаючи керівництво Святого Духа. Ті чи інші світські справи або неправильні релігійні зв’язки можуть захоплювати нашу увагу, і поки ми не звільнимося від них, Святий Дух «не провадитиме» нас до «цілої правди». Здається, християни мало усвідомлюють, як легко процес пізнання душею істини може бути зупинений недуховним спілкуванням та зв’язками.
Але Господь говорить не тільки те, що Дух провадитиме, але й тричі говорить, що Він «сповістить» (Ів. 16:13-15). Ми не можемо провадити себе до «цілої правди», ми не можемо «сповістити» самі собі майбутнє або ж істини, що стосуються Христа. Ми повністю залежні від Духа. Надзвичайно важливо відмовитися будь-якою ціною від усього, що може перешкоджати Святому Духові вести нас у повноту благословення.
Дуже чітко Господь відкриває нам потрійну природу благословення, в яке Святий Дух «попровадить» нас. По-перше, 13-й вірш говорить про те, «що має настати»; далі, у 14-му вірші ми читаємо про славу Христа; нарешті, у вірші 15-му згадується «усе, що має Отець». Це ті речі, в яких Святий Дух буде вести нас, якщо ми не стримуватимемо Його. Він розгорне перед нами все благословення світу, що має прийти; Він сповістить нам про всі чесноти і славу Христа; Він розкриє нам весь спектр задумів Отця, центром якого є Христос.
Хотілося б, щоб ми більш повною мірою осягнули, що існує світ найвищої радості, що лежить повністю поза сферою природного бачення й поза межами людського розуміння і сприйняття, про який сказано: «Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його! А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини» (1Кор. 2:9-10).
