Чесно кажучи, за останні роки стає вже ніяково пригадувати на постійній основі наступні біблійні вірші: «Горе тим, які зло називають добром, і добро – злом, пітьму вважають світлом, і світло – пітьмою, гірке вважають солодким, і солодке – гірким! Горе тим, які мудрі у своїх очах і розумні перед самими собою!» (Іс. 5:20,21). Але що поробиш, коли оточуючий світ так само на постійній основі намагається все робити всупереч Біблії…
У черговий раз доводиться згадувати Боже попередження, яке Він свого часу проголосив через пророка Ісаю, тепер вже у зв’язку з любов’ю до ворогів. Якщо стисло, то щоб виконати, втілити у своєму житті Христові слова: «Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас» (Мф. 5:44), треба з’ясувати: хто для тебе особисто є ворогом. В іншому випадку так звана «любов до ворогів» буде лише підробкою, профанацією, а ця людина рано чи пізно почне на біле казати що воно чорне, і навпаки, тобто почне вважати ворогами не тих людей. Це стисло, а тепер більш розгорнуто.
Відразу треба зауважити, що Христові слова про любов до ворогів містяться в Його Нагірній проповіді, яку слід вважати ідеалом, тобто тим, до чого має прагнути кожен вірний. Так далі Спаситель каже: «Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мф. 5:48), що апріорі неможливо для смертної людини. Цей Христовий заклик до досконалості – це напрям, яким має слідувати людина, а зовсім не мета, якої вона має досягнути, бо в іншому разі Господу Ісусу Христу не треба було помирати на Голгофському хресті, якщо б бодай одна людина могла досягнути Божого рівня досконалості. І це, зокрема, стосується і любові до ворогів.
«І коли прийшли на місце, що зветься Лобним, тут розп’яли Його і злочинців, одного з правого, а другого з лівого боку. Ісус же говорив: Отче, прости їм, бо не відають, що чинять» (Лк. 23:33,34), – у дійсності мало хто з людей може щиро повторити вслід за Спасителем подібне у випадку, коли з ним особисто будуть поводитися таким чином. Так, на це спромігся диякон Стефан, на це спромоглися багато християнських мучеників протягом історії Церкви, але більшість людей на це не здатні, навіть якщо вони стосовно цього тримаються протилежної думки. Не треба переоцінювати своїх сил, зокрема духовних, бо «хто думає, що вiн стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти» (1Кор. 10:12). А якщо певна людина наполягатиме на своєму, то Бог з часом може послати їй випробування, щоб вона змогла в цьому переконатися…
Тут може виникнути цілком слушне питання: то що, не треба любити ворогів? Треба вчитися любити їх, діючи за біблійним принципом: «Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому» (Лк. 16:10). Як приклад: не робити того, що вони роблять тобі (чи хочуть зробити). Цього для багатьох людей більш, ніж достатньо, а якщо певна людина вправлятиметься в любові до Бога і своїх ближніх, вона з часом з Божою допомогою зможе досягнути, якщо на те буде воля Божа, такого рівня посвячення Богу, що зможе повторити вслід за дияконом Стефаном: «Господи, не вважай їм це за гріх!» (Діян. 7:60). Але повторимося, такого рівня посвячення досягають не так вже багато осіб.
А що досягає велика кількість осіб, так це лицемірства, коли починають вважати, що люблять людей, які начебто є їхніми ворогами, натомість такими їх не вважають. Повторимося, щоб любити ворога, треба певну людину, групу осіб, якийсь народ щиро вважати своїм ворогом (ворогами), тобто тим, хто хоче чи здатен завдати тобі шкоди чи навіть вбити. А якщо такого усвідомлення немає, тоді певна людина, група осіб чи якийсь народ не є твоїми ворогами, і через те їх особисто не вийде любити як ворогів.
А що може вийти, так це духовне самопіднесення, внаслідок якого можна почати зневажати інших людей, які щиро не любитимуть чи ненавидітимуть тих, кого начебто вважаєш ворогами і яких встиг полюбити. І якщо таке відбувається в серці людському, тоді та людина починає вважати ворогами зовсім не тих людей, і вона починає чорне вважати білим, і навпаки. З усіма відповідними наслідками.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Любити ворогів… чи ні?