І остання, звісно, на мою думку, з найпоширеніших причин неприйняття багатьма людьми Божого дару спасіння полягає в тому, що ті ж самі люди не вірять, що благий Бог може доправити їх до пекла. На кшталт, «чоловіка, вбраного не у весільний одяг» з Христової притчі про весільний царський бенкет. Пригадаймо, що сказав йому Цар, який символізує в притчі самого Бога:
– Чому ти ввійшов сюди, не маючи весільного одягу? – На що запрошений гість не зміг відповісти.
«Тоді цар сказав слугам: зв’язавши йому руки і ноги, візьміть його і киньте у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. Бо багато покликаних, та мало обраних» (Мф. 22:12-14), – такими словами підсумовує Спаситель Свою притчу. І з якоїсь причини люди вирішили, що ці біблійні слова до них не мають жодного відношення…
Причин такого нехлюйського ставлення до Божих слів може бути чимало, точніше, не причин, а відмовок, от лише Божа відповідь на все це буде одна ж та сама: «Чому ти ввійшов сюди, не маючи весільного одягу?». Тобто, чому ти, людино, не підготувалася до зустрічі зі Мною належним чином? Яким саме? – Так про це йде мова в Біблії, і про це не перестають розповідати Богом покликані люди по всій землі. Аби тільки було бажання слухати і коритися сказаному. А бажання, і тим більше покори в багатьох якраз немає. Проте лише є відмовки різноманітного штибу, одна гірша за другу, але ці відмовки цілком задовольняють людей в їх небажанні коритися Біблії і слідувати шляхом, що провадить їх до Бога. І однією з таких відмовок є твердження, що Господь благий і прийме до Себе кожного.
Як не дивно, у цього твердження є біблійне підґрунтя: «Того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть» (Ін. 6:37). Це твердження перегукується з іншим відомим твердженням: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас…» (Мф. 11:28). От лише в багатьох людей пролітає повз увагу один суттєвий момент: це стосується лише тих людей, хто приходить до Спасителя протягом свого земного життя. Ці Христові слова стосуються саме таких людей, а не всього народу, який у всі часи в основній масі завжди ігнорував Спасителя. Можливо, не на словах, але вже точно власними справами і всім своїм життям. «Багато покликаних, та мало обраних» (Мф. 22:14), – як це описано в згаданій Христовій притчі про весільний бенкет, і стосуються ці слова не тільки Христових сучасників, але і нас.
Так, Господь благий і прийме будь-кого, хто прийде з щирим покаянням і з непідробним жалем за скоєне, але саме прийде за свого земного життя. Бо інакше, коли людина, яка все своє життя ігнорувала Бога, все ж таки з Ним зустрінеться, то вона неодмінно опиниться в становищі «чоловіка, вбраного не у весільний одяг». Навіть більше того, вона сама не хотітиме перебувати на цьому святковому бенкеті, як не хотіла мати справи з Богом Живим протягом земного життя. Їй банально там буде ніяково. А можливо, сумно чи нудно. Так що зовсім не благий Бог буде доправляти людей до пекла, вони самі йтимуть туди. І шлях цей розпочинається тут, ще за земного життя: «Входьте вузькими воротами, бо просторі ворота і широка дорога ведуть до погибелі, і багато хто йде ними. А вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя, і мало тих є, хто знаходить їх» (Мф. 7:13,14).
Автор: Михайло Лукін
