Привернула увагу одна цікава новина. А привернула тим, що породжує цілий калейдоскоп різних почуттів. Чому різних? – Про це піде мова далі, а зараз сама новина:
«Фотограф 4 роки чекав на потрібний момент для ідеального знімка сонячних променів. І дочекався
Фотографу Джеку Лоджу довелося чекати чотири роки, щоб зробити ідеальний знімок «сонячної зірки» в отворі скельної арки Дердл-Дор на Юрському узбережжі Великої Британії.
«Раніше нічого не виходило. Іноді їдеш годину, годину гуляєш, а потрібних погодних умов все немає і немає, хоча синоптики обіцяли ясне небо. Тож це постійна битва», – розповідає Джек Лодж.
Сонце буває за Дердл-Дор лише два-три тижні на рік. У цей період промені шикуються за аркою щодня, але менше ніж на п’ять хвилин. Тому фотографу доводилося прокидатися о 05:00, щоби встигнути дістатися до узбережжя та приготувати апаратуру.
На кадрі, який нарешті вийшов, Сонце наче висвітлює прохід через природну пам’ятку. Це саме той ефект, якого домагався Лодж.

Лодж описує свою реакцію як «божевільну» і «приголомшливу». Ці фотографії вже набрали десятки тисяч вподобайок у його соцмережах». (джерело)
А тепер про почуття, які викликала… навіть не сама світлина, а старання самого фотографа, які той доклав, щоб зробити це фото. Передусім, треба віддати належне людині: мало хто з людей сьогодні буде докладати стільки зусиль заради одного фото, куди легше використати новомодний штучний інтелект для генерації фотопідробки, ніж витрачати стільки часу та зусиль заради гарного ракурсу. От ця фотографія – справжнє мистецтво, а згенеровані штучним інтелектом картинки – це лише сміття.
По-друге, зі старань фотографа треба брати приклад нам, вірним: якщо людина заради одного вдалого ракурсу ладна докладати стільки зусиль, щоб у підсумку отримати людське схвалення, то що казати про Боже схвалення? Чи готові ми з такою самою наполегливістю шукати схвалення Божого? Саме Божого, а не людського. Якби вірні докладали стільки зусиль задля Божого схвалення, на них би, цілком ймовірно, збулися Христові слова: «Якщо будете мати віру і не засумніваєтеся, то не тільки зробите те, що сталося із смоківницею (вона через Христові слова засохла), але, якщо і горі цій скажете: піднімись і кинься в море, буде» (Мф. 21:21).
І по-третє, тепер про людей світу цього. Якби вони так само наполегливо шукали Бога у своєму житті, як вони шукають гроші чи схвалення людського… цей світ був би набагато кращим. Але це лише мрії, які люди не хочуть втілювати в реальність, «бо полюбили більше людську славу, ніж славу Божу» (Ін. 12:43).
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Невтілені мрії