Порадивши церкві купити білий одяг, Ісус пропонує їм придбати в Нього мазь для очей, щоб вони могли бачити. Ця мазь складалася з різних компонентів, і нею мастили повіки з лікувальною метою. Лаодикійське «медичне училище» було знамените саме такою маззю.
Ісус використав приклад очної мазі, адже людям того міста він був зрозумілий, щоб показати нужду церкви в зціленні духовної сліпоти. Хоча церква в Лаодикії дійсно існувала, але це послання пророчо застосовне і до нас. Багато учених гадають, що воно особливе застосоване до часів перед приходом Ісуса, тобто в наші дні. Церква проголошує себе зрячою, але Ісус бачить правду і каже нам: «Бо ти говориш: я багатий, розбагатів і ні в чому не маю потреби; а не знаєш, що ти нещасний і жалюгідний, і вбогий, і сліпий, і голий».
Павло пише вірним: «І просвітив очі серця вашого, щоб ви зрозуміли, в чому полягає надія на Його покликання‚ і яке багатство славної спадщини Його для святих» (Еф. 1:18). Просвітитися – це чітко бачити. Нам треба побачити Ісусові справи. А це можливо лише тоді, коли ми проводимо час у Його присутності, слухаємо Його слово і служимо Йому.
Цей глобальний принцип застосований до обдарованих лідерів. Ви зрозумієте погляди лідера, служачи йому і проводячи з ним час. Моя дружина провела зі мною часу більше, ніж хтось інший з наших служителів. Вона благочестива жінка. Їй подобається бути моєю дружиною і служити під Богом даною мені владою. Вона найстаранніший співробітник у нашому служінні. Часто бували випадки, коли моїм служителям доводилося приймати рішення в мою відсутність, і щоразу вона давала їм правильні вказівки.
Мойсей проводив більше часу в Божій присутності, ніж якась інша людина, що жила в ту епоху: «Мойсеєві було сто двадцять років, коли він помер; але зір його не притупився, і міцність у ньому не виснажилася» (Втор. 34:7). Йому більше за всіх подобалося служити Богу. Бог сказав про нього: «Але не так з рабом Моїм Мойсеєм, – він вірний у всьому домі Моїм» (Числа 12:7).
З іншого боку, народ Ізраїлів не жадав Божої присутності. Вони бажали отримати лише Його благословення, служили Йому лише тоді, коли бачили в цьому особисту вигоду. Тому і не бачили себе так, як бачив їх Бог.
Їх постійно виправляли в їх неправильних поглядах. Ситуація досягла апогею, коли лідери пішли в обітовану землю і, повернувшись, сказали товариству: «Земля, яку проходили ми для огляду, є земля, що поїдає тих, що живуть на ній, і весь народ, який ми бачили на ній, люди високі на зріст» (Числа 13:33).
Але Халев і Ісус Навин усе бачили інакше. Вони сказали народу: «Тільки проти Господа не повставайте і не бійтеся народу землі цієї; бо він дістанеться нам на поживу: захисту в них не стало, а з нами Господь; не бійтесь їх» (Числа 14:9). Чому ці люди так відрізнялися від інших у сприйнятті ситуації, що склалася? Ісус Навин горів бажанням проводити час з Богом. На горі Ісус підійшов ближче того місця, куди йому було дозволено підійти: «І встав Мойсей з Ісусом, слугою своїм, і пішов Мойсей на гору Божу».
Пізніше, коли будувалася скинія, Мойсей «поставив собі намет поза станом, удалині від стану, і назвав його скинією зібрання» (Вих. 33:7). Якщо хтось шукав Господа, він мав вийти за стан до цього намету. У Писанні ми знаходимо, що з усього народу, окрім Мойсея, туди ходив тільки Ісус Навин. Коли Мойсей йшов до цього намету, увесь народ стояв біля входів у свої намети і поклонявся здалека. Вони шанували цю людину за пошук Бога, але все таки не підходили близько, бо тоді усе таємне в їх серцях стало б явним. У Писанні сказано, що коли Мойсей повертався в стан, «служитель його Ісус, син Навинів, юнак, не відлучався від скинії» (Вих. 33:7-11).
Тут нам стають очевидними дві речі. Перше – Ісус сильно жадав Божої присутності. Ісус Навин залишався біля намету навіть тоді, коли Мойсей покидав місце зустрічей. Друге – Ісус був слугою Мойсеєвим. І, звісно ж, він був вірним служителем Господнім. Його справи відповідали його вірі. Зір Ісуса був ясним, бо він проводив час з Богом і здійснював праведні справи служіння.
У наші дні деякі люди годинами сидять у своїх «молитовних кімнатах», але вони не служать. Через сліпоту вони усе псують у своїх церквах. Це супердуховні люди, що не приносять справжнього плоду в царстві. Вони сліпі, бо не служать. Потрібне і служіння, і час з Господом.
Зір Мойсея був ясним, також був ясним зір Ісуса Навина. Вони обидва проводили час з Богом і, служачи, здійснювали у вірі праведні справи. Діти Ізраїлеві бачили себе сараною і казали, що вороги бачать їх так само.
Ісус Навин і Халев розповіли, що захист і сили ворожі вичерпалися. Хто ж бачив правильно? Через сорок років, коли Ісус Навин послав двох розвідників у ту ж землю, один з жителів розповів їм: «Бо ми чули, як Господь Бог висушив перед вами воду Червоного моря, коли ви йшли з Єгипту, і як ви вчинили з двома царями аморрейськими за Йорданом, з Сигоном і Огом, яких ви знищили; коли ми почули про це, ослабло серце наше, і ні в кому з нас не стало духу проти вас; бо Господь Бог ваш є Бог на небі вгорі і на землі внизу» (Ісус Навин 2:10,11). Правильним був зір Ісуса Навина, тоді як інші лідери потрапили в зваблювання. Ця ситуація схожа на ситуацію з ледачим рабом, який марно прийняв благодать від свого пана. До часу приходу пана раб почав уявляти його злим, який очікує отримати те, чого не давав. Його погляди були неправильними. Швидше за все, ці погляди формувалися в міру того, як він відтягував виконання панського наказу.
Як ми вже раніше говорили, у сучасній церкві є дві групи людей із затемненим зором. Вони усе бачать не так, як це бачить Ісус. Перша група включає людей, які не шукають Ісуса належним чином. Вони шанують проповідника, який шукає Бога і несе їм послання небес. Але вони не вийшли із стану для зустрічі з Ісусом. Вони не послухали напучення: «Отже, вийдемо до Нього за табір, несучи Його наругу» (Євр. 13:13). Їх справи «теплі».
Друга група людей включає людей, які шукають Бога, але не служать Йому. Вони шукають Його заради того, що Він може зробити для них. Говорячи відверто, ці люди завдають більше неприємностей благочестивому пастору, ніж хтось ще! Вони поводяться «релігійно» або «духовно», але їх справи «теплі».
О, народе Божий, нам потрібне оновлення або пробудження в церкві! Нам потрібне преображення! Оновлення відбувається тоді, коли оновлюється те, чим ми вже володіємо. Преображення вимагає повної зміни мислення і життя. Занадто довго ми вірили в хибну благодать, що привела церкву до «теплого» стану. Якщо так довго учити неправильним доктринам, то врешті-решт ви самі повірите в них. Коли ж проголошується істина, ви відкидаєте її, називаючи при цьому крайньою помилкою. Оновлення або пробудження тільки зміцнить неправильні погляди. Наші очі повинні розплющитися, щоб ми бачили усе так, як це бачить Він! Як пише автор Псалмів: «Бо всі, хто чинить зло, будуть знищені, а ті, що надіються на Господа, успадкують землю» (Пс. 36:9).
