Слово «серце» – одне з найчастіше вживаних у Біблії. Воно зустрічається там більше 800 разів, і я подумав, що потрібно було б розглянути деякі з цих вживань.
- Дерево і плід
Спершу звернемося до Євангелія від Матфея. Там Ісус Христос каже: «Дерево пізнається з плоду. …Від повноти бо серця говорять уста. Добра людина з доброго скарбу виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить лихе» (Мф. 12:33-35).
А також прочитаємо Євангеліє від Матфея 7:16-18: «Хіба збирають виноград з терня або смокви з будяків? Так усяке добре дерево і плоди добрі родить, а погане дерево і плоди погані родить. Не може дерево добре плоди погані родити, ні дерево погане плоди добрі родити».
Плід – завжди результат діяльності дерева, що стоїть за ним. Без дерева немає плоду, і він не може відрізнятися від дерева, яке виростило його. Господь використовує тут цю метафору, щоб сказати, що плід, який приносить людина, – це результат багатства, яке вона зберігає у своєму серці. Хороше багатство приносить добрий плід, а багатство зле – поганий. Як мовиться в Притчах 4:23: ««Більше за все бережене зберігай серце твоє, тому що з нього джерела життя».
Із серця – джерела життя, тобто, результати, плід, який ми приносимо в нашому житті. Тому серце і те, що входить у нього, визначає те, що з нього виходить.
- Слово і плід
З’ясувавши, що плід, який ми приносимо у своєму житті, залежить від багатств наших сердець, і, припустивши, що ми усі хочемо приносити добрий плід, просунемося далі і подивимося, яке ж добре багатство підходить для такого плоду. Для цього звернемося до Притч 4:20,21. Там Бог, подібно до Отця, каже: «Сину мій! до слів моїх дослухайся, і до промов моїх прихили вухо твоє; нехай не відходять вони від очей твоїх; зберігай їх усередині серця твого».
Отець закликає нас слухати Його слова. Схиляти вуха свої до того, що Він каже. Зберігати це усередині сердець наших. Як ми вже побачили, багатство, що зберігається в наших серцях, визначає плід, який ми приносимо у своєму житті. Це застосовне і до Слова Божого. Воно також плодоносить, якщо ми зберігаємо його в наших серцях. У вірші 22 говориться, якого роду плід воно приносить: «Сину мій! до слів моїх дослухайся, і до промов моїх прихили вухо твоє; нехай не відходять вони від очей твоїх; зберігай їх усередині серця твого: тому що вони життя для того, хто знайшов їх, і здоров’я для всього тіла його».
Слова Божі, що зберігаються усередині серця, – це життя і здоров’я. Як Ісус каже в Євангелії від Матфея 4:4: «Не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих».
Людина не може жити без слова Божого. Проте, щоб Слово приносило через неї добрий плід, вона має зберігати його усередині серця свого. Як знову нам каже Христос, тлумачивши добре відому притчу про сіяча: «Ось що означає притча ця. Зерно – це слово Боже. А те, що впало при дорозі, це ті, що слухають, але потім приходить диявол і забирає слово із серця їхнього, щоб вони не увірували і не спаслись. А те, що на камінні, це ті, що, як тільки почують слово, з радістю приймають, але не мають кореня, дочасно вірують, а під час спокуси відпадають. А те, що впало поміж терня, це ті, що слухають слово, але відходять і, заглушені турботами, багатством та життєвими насолодами, не дають плоду. А те, що впало в добру землю, це ті, які добрим і щирим серцем почуте слово бережуть і приносять плід у терпінні» (Лк. 8:11-15).
Слово Боже, почуте і збережене усередині доброго і чистого серця, приносить плід, робить життя рясним, чого бажає для нас Господь (Ін. 10:10).
- Бог дивиться на серце і хоче серце
Те, що Бог цікавиться серцем, видно також і з інших сторінок Слова. Так, у 1-ій книзі Царств 16:7 ми читаємо: «Я дивлюся не так, як дивиться людина; бо людина дивиться на лице, а Господь дивиться на серце».
Богові цікаве серце. Йому немає діла до нашої зовнішньої поведінки, тобто, того, чи здаємося ми «добрими». Такими були фарисеї. Вони здавалися добрими зовні, але усередині були лицемірами! Як охарактеризував їх Ісус Христос: «Він сказав їм: ви показуєте себе праведниками перед людьми, але Бог знає серця ваші» (Лк. 16:15).
Бог знає серця усіх нас, і, як стає зрозуміло з 1Кор. 4:5, прийде день, коли Господь «освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога». На противагу людині, що піклується про зовнішній вигляд, Бог піклується про те, що усередині, про серце. Ось чому в Притчах 23:26 Він каже нам: «Сину мій! віддай серце твоє мені, і очі твої нехай спостерігають за путями моїми».
Багато хто готовий здійснювати найрізноманітніші справи в ім’я Господнє. А усе, чого Він хоче, – щоб ми просто віддали Йому наші серця. Він не хоче відразу плоду, наші справи, але хоче дерево, на якому росте цей плід. Якщо дерево – наше серце – віддано Йому, тоді і плід, який він принесе, буде добрим, бо виходити він буде із серця, що віддане Йому і направляється Ним.
- «Усім серцем нашим»
З усього вищесказаного має бути зрозуміло, що Богу цікаве наше серце. Але, як ми побачимо пізніше, воно Йому не просто цікаве – Він хоче його в усій його повноті. Починаючи з Євангелія від Матфея 22:35-38, ми читаємо: «І один з них, законник, спокушаючи Його, запитав, кажучи: Учителю, яка заповідь найбільша в законі? Ісус сказав йому: полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь».
Також і Второзаконня 10:12 каже нам: «Отже, Ізраїлю, чого вимагає від тебе Господь, Бог твій? Того тільки, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма путями Його, і любив Його, і служив Господу, Богу твоєму, від усього серця твого і від усієї душі твоєї».
«Але коли ти шукатимеш там Господа, Бога твого, то знайдеш [Його], якщо будеш шукати Його всім серцем твоїм і всією душею твоєю» (Втор. 4:29).
«Але і нині ще говорить Господь: наверніться до Мене всім серцем своїм у посту, плачу і риданні. Роздирайте серця ваші, а не одяг ваш, і наверніться до Господа Бога вашого; бо Він благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкує про біди» (Іоїль 2:12-13).
«Сину мій! повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай зберігає серце твоє; бо довготи днів, літ життя і миру вони додадуть тобі… Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій. У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої» (Притчі 3:1-2,5-6).
Ці уривки були вибрані через згадки в них «усього серця». Господь дивиться на усе серце і хоче усе серце. Він хоче, щоб ми любили Його усім своїм серцем, шукали Його усім своїм серцем, служили Йому усім своїм серцем, вірили в Нього усім своїм серцем, поверталися до Нього усім своїм серцем. Як каже 2-а книга Хронік 6:14: «Ти зберігаєш завіт і милість до рабів Твоїх, що ходять перед Тобою всім серцем своїм».
- Гріх: Плід серця
Як ми побачили вище, Бог дивиться на серце, воно Йому цікаве. Тому недивно, що Він також вважає гріх плодом серця. У Євангелії від Матфея 5:27-28 ми читаємо: «Ви чули, що було сказано древнім: не чини перелюбу. А Я кажу вам, що всякий, хто погляне на жінку, жадаючи її, вже вчинив перелюб з нею в серці своєму».
Ці рядки – предмет занепокоєння для багатьох, бо вони пов’язують гріх із зовнішніми діями. Але Господь не робить цього. Він пов’язує гріх із серцем, з місцем, куди Він дивиться. Коли зло стає частиною нашого серця, – це гріх, неважливо, чи буде він виявлений і коли він буде виявлений у наших діях. Як каже нам Пс. 65:18: «І якби була неправда в серці моїм, то не почув би мене Господь».
І в книзі Ісаї 59:1-2 ми теж читаємо: «Ось, рука Господа не скоротилася на те, щоб спасати, і вухо Його не обважніло для того, щоб чути. Але беззаконня ваші зробили розділення між вами і Богом вашим, і гріхи ваші відвертають лице Його від вас, щоб не чути».
Гріх руйнує нашу дружбу з Богом, це очевидно з усього вищесказаного, і це відбувається кожного разу, коли він проникає в наше серце. Ось чому необхідно охороняти наше серце. Просити Бога, як просив Давид, очистити нас від всякого зла (Пс. 50:9-10, 138:23-24). Перевіряти і фільтрувати усе, що потрапляє в нього, упевнявшись, що там панує тільки Бог і Його Слово.
- Висновок
У цій статті ми звернулися до декількох уривків Біблії, де йде мова про серце. Враховуючи, що в Писанні слово «серце» трапляється 876 разів, очевидно, що тут неможливо розкрити тему повністю. Проте сподіваємося, що те, що ми розглянули, зробило зрозумілою важливість ролі серця і значення, яке надає йому Бог. Таким чином, ми дізналися:
Серце – дерево, від якого залежить плід, який ми приносимо. Якщо те, що живе в нашому серці, – добре, тоді і плід, що приноситься нами, буде добрим, і навпаки.
Необхідна умова для того, щоб серце приносило добрий плід, – зберігання усередині нього Слова Божого. Слова Божі, що зберігаються там, – це життя.
Оскільки плід, який ми вирощуємо, залежить від багатства наших сердець (Мф. 7:16-18), і оскільки добрий плід приносять тільки ті люди, які зберігають у своїх серцях Слово Боже (Лк. 8:15), ми можемо зробити наступний висновок: коли Слово Боже каже нам, що ми повинні охороняти наші серця над усе, це не означає, що ми повинні охороняти зле багатство, яке може там знаходитися. Воно має бути вийняте із серця, а ми повинні піклуватися про те, щоб на його місці завжди було багатство добре, здатне приносити добрий плід і життя: Слово Боже.
Серце – це те, на що дивиться Бог і що Він хоче, щоб ми віддали Йому.
- Він хоче, щоб ми любили Його усім своїм серцем.
- Служили Йому усім своїм серцем.
- Шукали Його усім своїм серцем.
- Коли ми відхиляємося від Його шляхів, поверталися до Нього з усім своїм серцем.
- Вірили в Нього усім своїм серцем.
Врешті-решт, ми дізналися, що гріх – це плід серця, і саме так ми і повинні його сприймати.
Давайте ж ввіримо усе наше серце нашому Отцю, як Він закликає нас. Як каже Господь: «Перебувайте в Мені, і Я у вас. Як гілка не може приносити плоду сама від себе, якщо не буде на лозі, так і ви, якщо не будете в Мені. Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого. Хто не буде в Мені, той буде відкинутий геть, як гілка, і всохне; а такі гілки збирають і кидають у вогонь, і вони згоряють. Якщо перебуватимете в Мені, і слова Мої у вас будуть, то, чого б ви не захотіли, просіть, і буде вам. Тим прославиться Отець Мій, якщо ви принесете багато плоду і будете Моїми учениками» (Ін. 15:4-8).
Автор: Анастасіос Kіoyлaxoглoy
