Ми повинні підпорядкувати свої бажання хресту.
Усе, про що ми говорили раніше – це просто введення до слова «уподібнитися». Словник Вебстера дає нам таке визначення: «стати подібним у діях, думці або моральних рисах». Слово Боже наставляє: «І не уподібнюйтеся світові цьому, а змінюйтесь оновленням вашого розуму, щоб ви пізнавали, що є воля Божа, блага, угодна і довершена» (Рим. 12:2).
Щоб краще зрозуміти думку Божого Духа, давайте звернемося до оригіналу. Слово «уподібнитися» грецькою звучить «сусхематізо». Грецька дає нам прекрасне визначення цього слова. Словник Стронга дає нам таке визначення: «сформувати в подобу, тобто, зробити за однією схемою (образно кажучи)». Словник Вайна: «предмет у подобу іншого». Обидва словники підкреслюють думку перетворення одного предмета за образом іншого.
Аарон перетворив дане йому золото у форму тельця. Зовнішня дія була лише віддзеркаленням сформованого в нього усередині. Вплив Єгипту, від якого він не очистився, сформувався в його душі. Внутрішній вміст вийшов назовні. Він узгодився з образом Єгипту, і, як ми бачили в попередньому розділі, стало явним, що він не хотів, подібно до Мойсея, наближатися до славної Божої присутності і змінюватися. І люди наслідували приклад Ааронів. Бог сказав про них: «Не переставала блудити і з єгиптянами, тому що вони з нею спали у молодості її і розбещували дівочі соски її, і виливали на неї похіть свою» (Єз. 23:8).
Згідно із словником, слово «похіть» означає «бажання». Розширений переклад підкреслює цю думку: «На неї вони виливали свої гріховні бажання». Бажання – це мотивуючий фактор людського єства. Ми завжди наслідуватимемо їх.
Бажання і наміри – це не одне і те ж
Бажання і наміри – це дві різні речі. Хоча багато хто гадає, що це одне і те ж. Можливо, у вас дуже хороші благочестиві наміри, але вони можуть не співпадати з вашими справжніми бажаннями. Декілька людей казали мені, що хочуть уникнути світського впливу і поринути в Бога, проте цього не сталося. Такі думки не узгоджувалися з їх справжніми бажаннями, бо Яків проголошує, що «кожен спокушається, захоплюючись і зваблюючись власною похіттю» (Якова 1:14). Бажання – це шлях, що обирається людиною незалежно від її благих намірів. Тому Яків продовжує і каже: «Не обманюйтесь, браття мої улюблені» (Якова 1:16). (Звичайно, у бажань є і позитивна сторона, але в цьому випадку ми говоримо про негативну сторону питання).
Не Бог, а блазень сказав: «Диявол змусив мене так вчинити». Диявол не може змусити вірного зробити щось. Він може спокушати, але ви не можете спокушатися чимось, чого не бажаєте. Якби вірним запропонували кокаїн або ЛСД, то вони відмовилися б без зайвих роздумів. У них немає потреби в наркотиках. Проте багато вірних, подібно до Ізраїлю, не позбулися бажань, породжених у них світською системою, коли вони були ще невіруючими. Тому вони так легко спокушаються подібними речами.
Нам треба підкорити свої бажання хресту: «Але ті, що Христові є‚ плоть свою розп’яли з пристрастями і похотями» (Гал. 5:24). Цього Бог за нас не робитиме, ми повинні зробити усе самі. Без благодаті ми нічого не можемо, але все одно повинні! Нас можуть спокушати будь-які світські бажання, що не підпорядковуються хресту. Якщо ми не відкладемо світські бажання, то нам буде легко повернутися у світ, як це зробив Ізраїль. Тому Павло сповідує: «А я не бажаю хвалитися, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, Яким для мене світ розп’ятий і я для світу» (Гал. 6:14).
В одній церкві в штаті Каліфорнія я проповідував про покаяння. Після проповіді ми з пастором вирушили разом пообідати, і він поділився зі мною свідоцтвом. Коли він отримав спасіння, то позбувся багатьох гріхів минулого. Проте він ніяк не міг позбутися звички викурювати дві пачки сигарет на день. Він сказав: «Джоне, я робив усе можливе в духовній сфері, щоб позбутися залежності. Я молився, постив, сповідував Слово і просив молитися за мене інших людей. Я щоразу виходив на молитву, коли в нашій церкві проповідував гість. Я зізнавався в залежності і просив їх молитися за звільнення. Так я чинив два роки».
Після двох років боротьби він повів одного свого друга на євангелізаційні збори в церкві. Друг його був невіруючим і теж викурював декілька пачок сигарет на день. Того вечора його друг відгукнувся на заклик спасіння, і коли євангеліст помолився за нього, він був спасенний і миттєво звільнений від тютюнової залежності.
Пастор продовжив свою розповідь: «Джоне, я був радий за мого друга, але був дуже злий на Бога. Я відвіз друга додому і, як тільки міг, виражав йому радість з приводу спасіння. Потім повернувся додому і сказав Богові, що злий на Нього! Я сів у вітальні і сказав: «Боже, я постив, молився і гамував себе перед церквою і кожним служителем, що приїжджав до нас. Але Ти не позбавив мене. Сьогодні я привів друга, і Ти вмить спас і звільнив його від тютюнової залежності. Чому Ти не звільнив мене?»
Потім він заявив: «Джоне, коли я сказав це, Бог голосно відповів мені. Не знаю, чув я Його фізичними вухами або усередині себе, але точно знаю, що саме Він говорив зі мною. Я запитав: «Боже, чому Ти не позбавив мене?» Він відповів: «Бо ти все ще любиш сигарети». Пастор сказав: «Я подивився на сигарету, яку тримав у руці, і відклав її. Відтоді я ніколи більше не торкався сигарет».
Упродовж двох років він говорив собі і оточуючим, як сильно він жадав свободи, проте це не було його істинним бажанням, а лише наміром. Тому його так сильно тягнуло до того, чого він не хотів. Бог показав йому справжні бажання його серця. Покаявшись у цьому бажанні, підпорядкувавши його силі хреста, він був звільнений Божою благодаттю. Його звільнення стало співпрацею з Богом.
Цей приклад прямо застосовний до Ізраїлю і до світських шляхів, моделей поведінки і дій сучасної церкви. Пам’ятайте, Ізраїль – прообраз церкви. Бог сказав, що Ізраїль не залишив проституції, початої в Єгипті, коли в її молодості чоловіки спали з нею, пестили її невинну плоть і виливали на неї свої бажання. Люди могли б залишити усе, як це зробив Мойсей, але вони не захотіли.
