Веління Господа Ісуса Христа (продовження)

Ми живемо в дні «Чисел», а не книги «Діянь», і якраз пора деяким з вас, люди, встати і почати діяти; і, кажучи «діяти», я не маю на увазі діяти як у Діяннях 2. Я маю на увазі «діяти так, як повелів тобі діяти Господь». Врешті-решт, ти не юдейський навернений або прозеліт у П’ятдесятницю, юдейське свято, який очікує, що встане і заговорить людина, яка не має для проповіді взагалі жодного Нового Завіту. Я маю на увазі не це! Я маю на увазі те, що якраз пора, щоб деякі з вас робили те, що Господь повелів вам робити і робити так, як Він вам це робити повелів. Він повелів вам досліджувати і вивчати Писання, і ви повинні це робити. Ви це робите? У кожного має бути найбільша любов до Бога. У Мк. 12:30 читаємо: «І полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю, – ось перша заповідь!» У Мф. 4:10, відповідаючи дияволу, Господь сказав: «…Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи».

Ти, звичайно ж, усвідомлюєш, що усі ці висловлювання наказові. Ніхто не сказав тобі: «Намагайся любити Бога», «Розділи Божу любов з твоїм ближнім» або «Нехай сяє в тобі твоя любов». Тобі було велено: «І полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю, – ось перша заповідь!», і я не маю на увазі пропозицію. Сучасний християнин – це тонкошкірий, слабкий анархіст. Він вірить, що його власна думка співвідноситься з думкою ще когось, хто має знати щось, про що вони говорять, і хто погодиться з ним у тому випадку, коли він і його друзі вирішать, що вони праві, а «хтось інший» неправий. Тобто звичайний християнин сьогодні в Америці має характер дещо слабший і менш принциповий, менш морально вкорінений в основі істини, ніж звичайна людина в його країні сто років тому. Коли розповідаєш християнам про те, що їм треба робити, то їх відповідь: «Гаразд, ким він себе вважає?» Тобто, сучасний християнин (не кажу «усі», не засуджую огульно), звичайний християнин (виходжу з 45-річного досвіду, набутого вздовж і поперек цієї країни) не постоїть ні за Бога, ні за кого іншого, кажучи йому, що він має робити, і робити це йому велів Господь.

У Мк. 12:17 Христа сказав: «…Віддайте кесареве кесарю». Отже християни повинні любити владу і владі коритися, від Бога вона чи ні. Вони повинні молитися за тих, хто при влади і коритися існуючій владі. Дивися Римлян 13.

У нас є борг перед нашими ближніми. У Мф. 19:19 Христос сказав: «…Люби ближнього твого, як самого себе». У Лк. 6:31 читаємо: «І як хочете, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм».

У Господа є що особливо сказати про користолюбство. Наші життя мають бути небоцентричними. Вони не мають бути землецентричними. У Лк. 12:15 Господь Ісус сказав: «Глядіть, остерігайтеся користолюбства». Це сильніше за звичайну пораду. Це попередження. «Глядіть», «Остерігайтеся». Розумієш мінуси?

«Глядіть», «Остерігайтеся». У деяких з вас, позитивні немовлята, що посмоктують з пляшки молочко, якесь смішне уявлення: якщо щось не підноситься вам з медом, цукром і з кленовим сиропом упереміш за вашим же рецептом та ще так, щоб вам самим було смачне, то це не від Бога. Ви наполовину з’їхали з глузду. Чи відомо вам це? Я говорю не з вами, люди не спасенні. Ви все одно не зрозумієте. Я говорю з вами, спасенні люди, які заявляють, що вірите цій Книзі. Деякі з найбільших заповідей і дещиця порад у цій Книзі з початку до кінця негативні. «Глядіть». Негативно. «Остерігайтеся». Негативно. «Не відкладайте». Негативно. У Мф. 5:42: «Тому, хто просить у тебе, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся».

У Мф. 6:19-20: «Не збирайте собі скарбів на землі… Збирайте ж собі скарби на небі». Ви, спасенні люди, які читають це прямо зараз, чи маєте ви відкладені на небесах скарби? Я ставлю вам обдумане питання, яке вимагає обдуманої відповіді. Чи є у вас відкладені на небесах скарби? Чи знаєте ви, хоч би, де «небеса» знаходяться? Чи настільки ви безглузді, що думаєте, раз якийсь національний радіоведучий або телекоментатор спробував вказати відмінність між «небом» і «царством небесним», то це не означає, що після смерті ви потрапите на небеса? Хіба ви ніколи не читали про Новий Єрусалим, що сходить від Бога з небес? Хіба ви не читали про Павла, захопленого на третє небо (2Кор.12)? Добре, якщо ти, друже мій, такий розумник, то скажи мені, які ти відклав скарби там вгорі? Адже це заповідь! Вона веліла не відкладати собі скарбів на землі, але відкладати свої скарби на небі: «Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше» Мф. 6:21.

Чи витратив ти цього місяця стільки ж грошей на поширення слова Божого, що і на харчування для собаки? Чи витратив ти стільки ж грошей на поширення слова Божого через Біблійні радіопередачі і служіння викладання Біблії, що і на свій моторний човен? Ох, з цим туго, чи не так? Звичайний християнин в Америці – відступник за будь-яким мірилом Біблійного авторитету. Він може вірувати в непорочне зачаття, тілесне воскресіння, розп’яття і в декілька витягнутих з Біблії дрібниць для того, щоб виглядати правильною людиною, але дозвольте мені вам сказати це: Христос сказав в Ін. 14:23: «…Хто любить Мене, той слово Моє збереже», і «хто має заповіді Мої і дотримується їх, той любить Мене» (Ін. 14:21).

Що стосується лицемірства, то бережися, щоб не стати лицеміром. У Лк. 12:1 Христос сказав: «…Бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство». Зауважте собі Мф. 23:23.

Давайте будемо подібні до Христа в лагідності, упокорюванні, покірності. Христос сказав у Мф. 11:29: «Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем». У Мк. 10:44 Ісус каже: «І хто хоче бути першим між вами, нехай буде всім рабом». У Лк. 17:10 Він велів послідовникові або учневі казати: «…Ми раби нікчемні; бо зробили тільки те, що повинні були зробити». Ми не повинні хвалитися з приводу нашої праці, жертовності і посвячення. Ми маємо бути сильними, щоб засуджувати гріх: сильними, могутніми і сміливими, щоб підняти голос проти зла; у цьому немає жодної лагідності, але лагідність, коли Бог розбирається з нами, поклоніння і підпорядкування Слову Божому.

Найогидніші і найслабкіші християни у світі, яких я зустрічав за усі роки мого служіння – це християни, які кажуть: «Ну, у цього брата недостатньо любові в голосі. Він не виявляє досить любові». Деякі з цих людей не люблять Бога достатньо, щоб навіть вірити сказаному Ним. І деякі з цих людей недостатньо лагідні, щоб один раз підкоритися Богові, коли слово Боже протилежне тому, що вони думають або чому їх навчили. Є, знаєте, вовки в овечому одіянні і вівці у вовчому вигляді.

Попередній запис

Веління Господа Ісуса Христа

У цьому розділі ми зробимо дослідження велінь Христових. Вони дуже важливі, бо, якщо людина вірить, що Ісус Христос був найбільшим ... Читати далі

Наступний запис

Веління Господа Ісуса Христа (закінчення)

Ми повинні любити братів. В Ін. 15:12 Христос повелів: «...Це є заповідь Моя, щоб ви любили один одного, як Я ... Читати далі