
Біблійні імена і назви завжди мали і продовжують мати і зараз дуже важливе значення для усього Слова Божого. Вивчаючи імена Божі, що зустрічаються в Божому одкровенні про Себе, ми можемо багато що дізнатися про Нього.
Бог – предмет одкровення, а не наукового дослідження. Якщо Бог Сам Себе не відкриє, то жодними науковими дослідженнями ніколи і нічого не можна буде визначити і сказати щось визначене про Нього. Бог не підвладний порочній дурості освічених грішників. Врешті-решт, Бог – дух, і тому ми ніколи не повинні хвилюватися з приводу, що астрономи, фізики, психіатри і психологи намагаються випередити нас у пізнанні Бога. Будь-яка людина, яка має Слово Боже, завжди значно випереджає цих людей. Це завжди так було і завжди так буде. Річ у тім, що в теології ми маємо справу з духовним світом, який неможливо побачити, дослідити під мікроскопом або за допомогою телескопа, – ми маємо справу з Божим одкровенням людині. Саме ЛЮДИНА є об’єктом пильного дослідження з боку БОГА, але не навпаки.
У Біблії імена Бога зустрічаються в трьох видах:
1) основні імена;
2) словосполучення з єврейським словом «ел»;
3) словосполучення імені «Ієгова» з транслітерацією єврейських слів.
У єврейському Масоретському тексті гласні звуки для слова Ієгова звучать як «Адонаї», що робить саме слово невимовним. Тому ніхто ніколи і не чув істинної вимови цього слова. Саме це Боже ім’я вважали занадто священним, щоб вимовляти його вголос, тому в Старому Завіті воно перекладене як «Ієгова». У Біблії це ім’я перекладається як «ГОСПОДЬ». У багатьох випадках це ім’я відноситься до Бога Отця, а також, звичайно, до Господа Ісуса Христа, Який є «Ієгова Ієгов» або, відповідно до Одкр. 19:16, «Цар царів». Царя царів називають ГОСПОДОМ пануючих. До основних імен Бога відноситься тільки одне слово: «ел», «ела» або «елої» (що відповідає «Ієгова», «Адон», «Адонаї», «Бог» або «Господь»). Потім зустрічаються імена, що складаються з двох слів: «Ел Шадай», що відповідає титулу «Бог Всемогутній». Бога також називають «Всевишній» і «Бог вічний». У словосполученні з «Ієгова» в Біблії ми також зустрічаємо «Ієгова-рафа», «Ієгова Ниссі» і т. д.
Нижче ми перерахуємо чотирнадцять Старозавітних імен Бога – спочатку з єврейського тексту, а потім їх перекладу.
- «Елохім». Це ім’я найпоширеніше в Старому Завіті, і його можна знайти в книзі Буття 2:4 (прим.: в українському перекладі це ім’я перекладене як Господь). Це складне слово написане в множині і ясно вказує на Божество в трьох особах: Отця, Сина і Святого Духа. «Елохім» також може бути перекладений як «боги», коли йдеться про «богів», супротивних істинному Богу – Богу Отцю. Дуже важливо знати, що Господь сказав: «боги, які не створили неба і землі, зникнуть з землі і з-під небес» (Єр. 10:11). Сам Господь також сказав: «Я Господь, і немає іншого; немає Бога, крім Мене» (Іс. 45:5). Іншого Спасителя не існує, а християнин, що має сумніви із цього приводу, має вивчити Ісаю 41-48. Боже Ім’я «Елохім» означає: «Бог міцний» або «Господь творить».
- «Елеліон». Це ім’я зустрічається в Бутті 14:22 і означає: «Господь Бог Всевишній» або «Владика».
- «Адонаї». Це ім’я зустрічається в Бутті 15:2 і означає: «Владико Господи!», «Учитель» або «Господь володіє».
- «Ел Олам». Це ім’я зустрічається в Бутті 21:33 і означає: «Господь, Бог вічний», «Господь, що відкриває Себе» або «Господь таємничий».
- «Єгова-іре». Це ім’я зустрічається в Бутті 22:14 і означає «Господь угледить».
- «Ієгова Рафа». Це ім’я зустрічається у Виході 15:26 і означає «Господь – цілитель».
- «Ієгова Ниссі» зустрічається у Виході 17:15 і означає «Господь прапор мій».
- «Ел Шадай» з Буття 17:1 означає «Бог Всемогутній».
- «Ієгова Шалом» з Книги Суддів 6:24 означає «Господь – мир».
- «Ієгова Саваоф» з І Книги Царств означає «Господь воїнства».
- «Ієгова Тсідкену» з Єремії 23:6 означає: «Господь – виправдання наше!».
- «Ієгова Шамаї» з Єзекиїля 48:35 означає «Господь там».
- «Ієгова Еліон» з Псалму 7:18 означає: «Благословення Господнє» або «Господь – наш Благословитель».
- «Ієгова-раа» з Псалму 22:1 означає «Господь – Пастир мій».
Усе ці чотирнадцять імен Божих зустрічаються в Старому Завіті і застосовані і до Бога Ієгови, і до Трійці, Яка явлена в Богові Отці, Синові і Святому Дусі. Слід сказати, що ці імена не являють чотирнадцять різних «богів».

