Бог Ревнивий
У Наум. 1:2 сказане, що Господь Бог є ревнитель. Не спасенній людині важко це зрозуміти. Насправді в 1Кор. 2:14 сказане: «Душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством; і не може зрозуміти, тому що про це треба судити духовно». Для не спасенної людини неможливо зрозуміти, як Бог, якщо Він дійсно Бог і досконалий, може бути ревнивим. Але з боку сліпого грішника безглуздо не розуміти, що кожен атрибут людини в Богові посилений у тисячу разів. Врешті-решт, якщо Біблія вірна (а в нас із цього приводу немає жодних сумнівів), то тоді Бог дійсно створив людину за Своїм образом, і тому атрибути людини також будуть присутніми в її Творцеві. Кожен присутній у людських істотах атрибут буде посилений у Богові в мільйон разів, тобто до такої міри, що вам навіть неможливо буде це собі уявити. Жодна людина, яка читає цю Книгу, не може уявити агонію, що відчувається Христом у Гефсиманському саду, коли Він впав на коліна і роздумував, переймаючи на Себе людський гріх, прокляття і гнів Бога Отця, тоді як Він Сам, Господь Ісус Христос, ніколи, жодного разу в житті навіть не мав жодної нечестивої думки.
У порівнянні з людськими, Божі атрибути посилені в сотні тисяч разів. Хоча ревнощі і заздрість, будучи двома найгіршими емоціями, що колись відчувалися людиною, можуть обернутися неправедними вчинками і злом, («Жорстокий гнів, неприборкна лють; але хто устоїть проти ревнощів?» (Прит. 27:4), а також послужити причиною невимовних руйнувань, вони все ж залишаються частиною істинної природи, яка при правильному використанні свята і праведна.
Зараз я постараюся пояснити сказане. Ревнощі послужили причиною того, що сатана зажадав трону Божого (Іс. 14:10-14). Ревнощі стали причиною того, що Каїн вбив Авеля і став вбивцею, а брати Йосифа продали його в рабство в Єгипет. Ревнощі сприяли повстанню євреїв проти Мойсея, коли Бог обрав його лідером їх народу. Ревнощі змусили Саула замахнутися на життя Давидове, бо він знав, що люди приписали Давиду більші досягнення в битві, ніж йому.
Ревнощі послужили мотивом для розп’яття Ісуса Христа, оскільки фарисеї заздрили владі Ісуса, Його могутності, Його знанням Слова Божого, бо люди Його слухали. Вони заздрили здатності Ісуса досягати стійких тривалих результатів. Ревнощі, самі по собі, не пов’язані ні з чим, є нейтральними; але ревнощі, спрямовані неправедним шляхом, – одні з найбільш руйнівних, безбожних сил на цій землі. Знаєте, чому Китай, Азія і Африка хотіли б бачити Америку інтернаціональною, соціалістичною країною? Бо ці країни заздрять нашому добробуту, грошам, могутності, рівню життя, яких ми досягли зовсім не завдяки капіталістичному ладу. Ми досягли усього цього, бо шануємо Бога і Його Слово. Коли ми припинимо шанувати Бога і Його слово, ми станемо подібними до язичницьких народів на землі, що скупо живуть і економлять на усьому.
Але ревнощі – це також і щире, справжнє почуття, яке служить для захисту праведних вчинків. Говорячи про свої ревнощі в 2Кор. 11:2, Павло сказав: «Бо я турбуюся про вас ревністю Божою». Коли ми читаємо в Як. 4:5: «Ревнощів жадає дух, який вселився в нас», то це означає, що Святий Дух турбується про Свою власність, про те, що належить Йому. Ревнощі частково є однією з причин, яка сприяє збереженню сім’ї. Коли чоловікові байдуже з ким спілкується його дружина, а дружині байдуже, хто спілкується з її чоловіком, то дім перетворюється на сміттєве звалище. Люди кажуть: «Хіба треба про це говорити так відверто?» Так, для цього покоління це необхідно! Бо люди цього покоління товстошкірі як носороги. Деякі кажуть: «Чи треба бути таким прямолінійним?» Я думаю, що мені слід бути ще більш прямолінійним. Врешті-решт, я маю справу з нацією перелюбників, головорізів, вбивць і злодіїв. І це ще слабо сказано. Я маю справу з людськими істотами, які іноді п’ять разів за ніч і вісім-десять раз на тиждень бачили, як людей заколюють ножем, застрілюють, труять і вбивають у власному будинку.
Ви повинні стати перед лицем біблійних фактів. Бог може бути ревнивим! Бог не терпітиме, коли Його діти плутаються зі світом! Бог любить Своїх дітей і хоче, щоб вони належали тільки Йому. Батьки, які не турбуються, не ревнують про безпеку і добробут своїх дітей – ненормальні батьки. Кожен нормальний батько або мати, які відчувають до дітей те, що в Біблії називається «Природна прихильність», зневажають світ, який намагається виховувати їх дітей на свій лад, замість того, щоб виховувати їх тим чином, який наказаний батьками. Нормальний батько гнівається на безбожних, плотських, брудних, злих, збочених шкільних учителів, які намагаються прищеплювати дітям замість батьківського свій моральний стандарт, що вважається правильним. Бог милосердний. Бог – «вогонь‚ що поїдає» (Його гнів). Бог – «ревнивий Бог». В Іс. Нав. 24:19 сказане: «Ісус сказав народу: не зможете служити Господу [Богу], бо Він Бог святий, Бог ревнитель, не потерпить беззаконня вашого і гріхів ваших».
Бог є любов
Бог є любов. Тільки не треба говорити це середньому американцеві, який настільки просякнутий словами «Божа любов», що думає про Бога як про «величезний поцілунок». Подібний бог настільки безхарактерний бог любові, «ганчірка», що середній американець, звикнувши до нього, без єдиної сльози читає Ін. 3:16. Єдине, чого Америка більше не потребує – це бог любові. Бог любові – це взагалі останнє, чого потребує піднебесний світ. У людей цієї країни мізки настільки були промиті і розм’якшені цим нудотним, лимонадним богом любові, що деякі народжені згори і спасенні люди гадають, що Бог навіть не здатен убити грішника. Але це не так, Він вбиває їх щодня. Це правда, що Господь не хоче «смерті вмираючого», і що Господь «довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння» (2Пет. 3:9). Але цей же Бог сказав: «Бачите нині, бачите, що це Я, Я – і немає Бога, крім Мене: Я умертвляю й оживляю, Я уражаю і Я зціляю, і ніхто не визволить від руки Моєї… Коли загострю блискучий меч Мій, і рука Моя прийме суд, то відомщу ворогам Моїм і ненависникам Моїм воздам» (Втор. 32:39,41). І той же Бог каже: «У мене помста» (Втор. 32:35) і: «Бо вогонь запалав у гніві Моєму, палить до пекла глибинного, і поглинає землю і плоди її, і спалює основи гір» (Втор. 32:22). Але той же самий Бог каже: «Дозволяйте дітям приходити до Мене і не забороняйте їм …» (Мк. 10:14) і: «Змії, поріддя єхиднове! Як утечете ви від суду вогню геєнського?» (Мф. 23:33). Той же Бог сказав: «Блаженні чисті серцем» (Мф. 5:8) і: «Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого» (Ін. 8:44). Тому коли ми кажемо, що Бог є любов, ми не повинні довго на цьому зупинятися. Кожен американець наскрізь цим просякнутий і гадає, що Бог не підніме на нього навіть палець, якщо він житиме подібно до диявола. Неправда, Господь уб’є вас, якщо ви так думатимете.
У Рим. 8:13 сказане: «Бо коли живете за плоттю, то помрете», і це звернено до християн. 1Ін. 5:16 також написане для християн: «Коли хто бачить свого брата, який грішить гріхом не на смерть, то нехай молиться». Для не спасенних у Прит. 29:1 сказано: «Людина, яка, будучи викритою, озлоблює шию свою, раптово скрушиться, і не буде їй зцілення», а в Прит. 27:1: «Не хвалися завтрашнім днем, тому що не знаєш, що народить той день». Не кажіть нам про те, що «Бог є любов», кричачи в церкві: «Він зустріне вас з розпростертими обіймами, Він усе простить вам». Він не простить вам нічого без кривавого спокутування Сина Божого. Ваша кров для цього не підходить, вона згниє в землі. А ваша плоть не є нічим хорошим, вона теж схильна до розкладання, як мовиться: попіл повернеться до попелу, порох до пороху. Тому ваша праведність нікуди вас не приведе, тільки до ями в землі.
Гаразд, «Бог є любов» (1Ін. 4:8), але любов не є Бог. І в 1Ін. 3:16 і в Ін. 3:16 сказане те ж саме: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного», «У тому любов, що не ми полюбили Бога, а Він полюбив нас і послав Сина Свого на очищення від гріхів наших» (1Ін. 4:10). Уся істинна любов, яку Бог хотів показати цьому світу, була явлена на Голгофі. «Отже, помилування залежить не від того, хто бажає, і не від того, хто біжить, а від Бога, Який милує» (Рим. 9:16). Бог явив милість невідродженому світу на Голгофі, і якщо вам потрібна Божа любов і милість, йдіть туди; саме на Голгофі ви знайдете Божий гнів і кров Божу, зосередженими в одному місці. А в Діян. 20:28 сказане, що Церкву Свою Господь «надбав Кров’ю Своєю», і в цьому знайшла вираження Божа любов.
Любов і милість проявляються в тому ж місці, де явлений Божий гнів проти гріха і Божі ревнощі про праведність: біля підніжжя сповненого болем, соромом і плачем Хреста, дерев’яного, заплямованого кров’ю Хреста. Далеко від нього ви можете мріяти про «любов Божу» стільки, скільки хочете, але наприкінці ви виявитеся дурнем, який обманює себе, порушуючи заповіді: «Нехай ніхто не спокусить вас ніяк…». (2Сол. 2:3) і: «Ніхто хай не обманює самого себе» (1Кор. 3:18). І знову, написано: «Не обманюйтесь» (Гал. 6:7). Якщо ви гадаєте, що Божа любов у цьому столітті може бути отримана без дотримання Божих заповідей, то ви обдурені сатаною. «Отже, помилування залежить не від того, хто бажає (ви не можете знати і вирішувати, як Бог явить вам Свою милість) і не від того, хто трудиться (Рим. 9:16).
Бог явив вам милість і вказав вам на Голгофу, туди, де Він змилувався над вами, і доки ви не прийдете до цього місця, меч Божого гніву буде на вас. Бог не відведе цей меч, поки ви не прийдете до того місця, де Господь всадив його в безпорадну кровоточиву спину Агнця Божого, «Який бере на Себе гріх світу» (Ін. 1:29). І якщо ця істина є для вас чимось новим, то це тільки доводить, що ви дуже довго були язичником і настав час прибрати віск з вух. «Лихі товариства псують добрі звичаї» (1Кор. 15:33). Якщо взяти до уваги людей, з якими ви проводите час і книги, які ви читаєте, то недивно, що ви нічого не знаєте. Гаразд, Бог є любов, але це ще не все. Бог вірний.
Бог Вірний
Про Божу вірність сказано у Втор. 7:9: «Отже, знай, що Господь, Бог твій, є Бог, Бог вірний, Який зберігає завіт [Свій] і милість до тих, що люблять Його і зберігають заповіді Його до тисячі родів» і у Втор. 34:4: «І сказав йому Господь: ось земля, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку та Якову, говорячи: “сімені твоєму дам її”; Я дав тобі побачити її очима твоїми, але в неї ти не ввійдеш». У Новому Завіті є для християн велике обіцяння про Божу вірність, в якому сказано, що Бог «утвердить вас до кінця, щоб бути вам неповинними в день Господа нашого Ісуса Христа. Вірний Бог, Яким покликані ви до єднання з Сином Його Ісусом Христом, Господом нашим» (1Кор. 1:8,9). Ми можемо виявитися невірними, але дякуючи Богові, Він вірний і «утвердить вас до кінця». У Фил. 1:6 ми читаємо: «Будучи впевнений у тому, що той, хто почав у вас добре діло, вершитиме його аж до дня Ісуса Христа».
Ми здатні пізнати Божу вірність, і навіть експериментувати з нею. Ми можемо пізнати вірність Господа, затребувавши Його обіцяння. Ми навіть можемо піддати Бога перевірці. У 2Тим. 2:13 ми читаємо наступні слова: «Коли ми невірні, Він перебуває вірним, бо Себе зректися не може». Подивіться на це колосальне обіцяння, яке говорить про те, що якщо людина вірить в Ісуса Христа (спасенна і народжена згори), а після отримання спасіння розмовляє з агностиками і скептиками до тих пір, поки вони не переконають її і вона не відречеться від віри в спасіння, то це нічого не змінює. «Коли ми невірні, Він перебуває вірним, бо Себе зректися не може». Якщо ви були колись спасенні, то ви залишитеся спасенними навіки. Якщо ви колись були народжені згори, то біля Ісусового трону, на Страшному Суді Бог не зможе відкинути вас. Неможливо, щоб Ісус вказав пальцем на народжену згори людину і сказав: «Говорю вам, що не знаю вас, звідки ви; відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду» (Лк. 13:27). Він знав вас. Бог не може звернутися до члена Тіла Христового, якого Дух Святий помістив у Христа і сказати, що він вигнаний, бо Бог «Себе зректися не може». Це і є вірність Божа. Проте Господь вірний тим, кому Він дав Свої обіцяння.
Висновок
БОГ ЖАЛІСЛИВИЙ: «І сказав: Господи Боже Ізраїлів! немає подібного до Тебе Бога на небесах вгорі і на землі внизу; Ти зберігаєш завіт і милість до рабів Твоїх, які ходять перед Тобою всім серцем своїм» (3Цар. 8:23). БОГ Є ІСТИНА: «А Господь Бог є істина; Він є Бог живий і Цар вічний. Від гніву Його тремтить земля, і народи не можуть витримати обурення Його» (Єр. 10:10). БОГ НЕТЛІННИЙ: «І славу нетлінного Бога змінили на подобу образу тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів» (Рим. 1:23). БОГ МИЛОСТИВИЙ: «Милостивий і праведний Господь; Бог наш милує нас» (Пс. 114:5). БОГ НЕВИДИМИЙ: «Цареві ж віків нетлінному, невидимому, єдиному, премудрому Богові честь і слава на віки вічні. Амінь» (1Тим. 1:17). БОГ ПРАВЕДНИЙ: «Господь благий і праведний, тому наставляє грішника на путь спасіння» (Пс. 24:8). БОГ ДОСКОНАЛИЙ: «Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мф. 5:48). І врешті-решт, НЕМАЄ НІКОГО ПОДІБНОГО ДО НЬОГО: «Бо цього разу Я пошлю всі виразки Мої в серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти дізнався, що немає подібного до Мене на всій землі» (Вих. 9:14). НІХТО З НИМ НЕ ЗРІВНЯЄТЬСЯ: «Немає подібного до Бога Ізраїлевого, Який по небесах принісся на допомогу тобі й у славі Своїй на хмарах» (Втор. 33:26).
Знаючи, що наш Бог – великий Бог, Цар царів, Творець, Визволитель, Спаситель; Той, Чиє ім’я над усе, ми повинні Його любити і боятися, поклонятися Йому, служити і наслідувати Його заповіді. «Початок мудрости – страх Господній» (Прит. 9:10).
