Бог справедливий. Мойсей сказав у Втор. 32:4: «Бог вірний, і немає неправди у Ньому; Він праведний і істинний». У Пс. 18:10 ми читаємо: «Суди Господні – істина, всі справедливі». Бог Всесвіту справедливий і праведний і відміряє кожному свою міру: «Суддя всієї землі чи вчинить неправосудно?» – сказав Авраам у Бут. 18:25. Якщо ви бажаєте справедливості, то ви її отримаєте. Якщо ви хочете, щоб Бог звів з вами рахунки, віддав вам за заслугами, я гарантую, Він зробить це. Біблія каже, що в день Суду: «…Він віддасть кожному за ділами його». У Рим. 2:1,5,6 Павло пише: «Отже, нема тобі виправдання, всякий чоловіче, що судиш іншого; бо тим же судом, яким судиш іншого, осуджуєш себе, чиниш бо те саме й ти‚ що судиш… Але‚ через жорстокість твою і нерозкаяність серця, ти сам собі збираєш гнів на день гніву і об’явлення праведного суду від Бога, Який воздасть кожному за вчинками його». Соломон сказав: «Бо всяке діло Бог приведе на суд, і все таємне, чи добре воно, чи зле» (Еккл. 12:14). Ви з’явитеся перед Божим Судом.
Бог справедливий і ніколи не помиляється. В Іс. 45:21 сказане: «…І немає іншого Бога, крім Мене, Бога праведного і спасительного немає, крім Мене». Бог, будучи справедливий, праведний і святий, має поводитися чесно і свято, і Він діятиме відповідно до Своїх атрибутів. Якщо ваші гріхи заслужили пекло, Господь знає про це. Якщо ви намагаєтеся протиставити свою немічну самоправедність Божій праведності, то ви скоюєте злочин страшніший, ніж вбивство і перелюб. І я скажу вам, хто про це знає, навіть якщо це невідоме вашому пасторові. Бог знає! Якщо ви піднімаєтеся проти Бога, трусячи кулаком перед лицем Всевишнього, хвалитеся вашим «золотим правилом» і «десятьма заповідями», намагаєтеся довести сумісність вашої праведності і праведності Ісуса Христа і робите усе це, щоб не довірити Христу рішення про ваше заслужене місце в озері вогненному, то вам все одно не втекти від Його суду. У 1Цар. 2:3 ми читаємо: «…бо Господь є Бог відання, і діла в Нього зважені». Природа Божого характеру спонукає Його завжди чинити вірно і справедливо, і тому Господь як Єдиний Сущий буде остаточним суддею усім нам:
«Тоді Ти почуй з неба і вчини суд над рабами Твоїми, звинувать винного, поклавши вчинок його на голову його, і виправдай правого, воздавши йому за правдою його» (3Цар. 8:32).
«І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книги розкриті були, й інша книга розкрита, яка є книга життя; і судимі були мертві за написаним у книгах, згідно з ділами своїми. Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і пекло віддали мертвих, які були в них; і судимий був кожен за ділами своїми. І смерть і пекло ввергнуті в озеро вогненне. Це смерть друга. І хто не був записаний у книзі життя, той був кинутий в озеро вогненне» (Одкр. 20:12-15).
Висновок
Таким чином, з нашої лекції про Бога як гармонійну істоту ми дізналися, що Він святий, вірний, милостивий, справедливий, що Бог є не лише любов, але і «вогонь‚ що поїдає» (Втор. 4:24; Євр. 12:29). Чи можливо, щоб Бог був люблячим і при цьому вимагав святості? Як Він може бути милосердним і в той же самий час піклуватися про людину, яка переступила закон, про нерозкаяного грішника? Відповідь на ці питання знаходиться на Голгофі і не може бути знайдена в жодному людському вченні, що колись існувало в цьому світі. На Голгофі ми бачимо вираження Божого гніву стосовно гріха і Його милість до проклятого грішника. Саме на Голгофі Бог явив багато рис Своєї вдачі. Передусім, ми дізнаємося, що Бог любить грішників і прагне врятувати їх, виправдати, знаючи, що вони самі не здатні на це. Господь виявляє людям Свою довершену праведність, щоб вони знали чого Він вимагає від них. Дивлячись на Голгофу, ми бачимо, що Бог охоче бере на Себе людські страждання, біль, спокуси, печаль, хвороби і несе покарання за людську провину, будучи Сам невинним.
Голгофа – це місце, де хрест вказує на перетин людської волі і волі Божественної. І там, бачачи цей перетин, ми знаходимо, що праведність людська знищується праведністю Божою. Горизонтальна частина хреста символізує милість Божу і Його справедливість, розділені порівну вертикальною частиною хреста, що вказує на гнів Божий, який обрушився на безпорадну спину розп’ятого Спасителя. У цей період ви не знайдете спасіння без цього повного і довершеного спокутування кров’ю. Ви можете, звичайно, звинуватити мене в догматизмі, але мене це не сильно турбує. Я говорю з істотами, у чиїх жилах тече кров. Коли я намагаюся довести щось, я не гаю час на вибір мови або термінології, я просто використовую очевидне. Мою паству являють істоти з крові, а «душа тіла в крові». І коли хвороба порушує кровообіг, людина помирає.
Коли я говорю про криваве спокутування, я звертаюся до усіх, і неважливо, чи є ви римсько-католицьким священиком, єпископом, єврейським рабином, буддистським або індуїстським гуру. Мене не хвилює, чи вірите ви в канікулярну Біблійну школу, чи є ви проповідником, методистським розпорядником, пресвітеріанським старійшиною або баптистським дияконом, – усі ви перебуваєте в однаковому положенні, і шлях до спасіння у вас один. У Біблії сказано: «Душа тіла в крові» (Лев. 17:11).
У Рим. 3:22-23 сказано: «…бо нема різниці, тому що всі згрішили і позбавлені слави Божої». Тому, коли ми говоримо про гріх, то неважливо, чи є ви лікарем, адвокатом або наркоманом, сутенером, повією, бродягою, між вами немає відмінності. Я знаю, що деякі з вас мають хибне уявлення про те, що ваша освіта, гроші, статус дозволяють вам заявити, що ви і якісь покидьки суспільства – це не одне і те ж. Але це не так. Що означає ваша думка у світлі абсолютної істини Слова Божого? Нічого. Біблія стверджує, що «нема різниці» і це так і є. Бог не збирається брати до уваги ваше багатство або бідність, вашу освіту або професію, Бог не дивиться на обличчя: «Бо Бог не дивиться на особу» (Рим. 2:11).
Голгофа – ця загальна основа, яка зрівнює усіх людей як грішників. Не минула ця доля і Сина Божого: «…і до лиходіїв приєднаний був» (Іс. 53:12). Коли Ісус прийшов на річку Йордан, де Іоанн Хреститель хрестив грішників і виявив бажання теж бути хрещеним, то Іоанн спробував зупинити Його. Тоді Ісус сказав: «…Облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду». (Мф. 3:15). Христос прийняв хрещення, подібно до грішника і пішов на Голгофу, подібно до грішника. І благослови Бог твою душу, лікарю, священику, рабине, адвокате (чи як ви там себе називаєте), бо в тебе є вибір: або теж зайняти своє місце грішника, або у вічності побачити інший бік Божої особи, той бік, в який ти не вірив. Так, Бог – це любов, але не той тип сентиментальної любові, що має своїм джерелом гріх. Любов Господня свята і справедлива. Бог ненавидить гріх і не буде його терпіти. Якщо ви не вірите в цю істину, то продовжуйте жити так, як ви жили досі, а потім самі переконаєтеся.
Вивчення Голгофи і смерті Господа Ісуса Христа є основою для розуміння Божественної суті, Його характеру і природи. Тому ми повинні уважно вивчити Пс. 21, Іс. 53. Якщо ви юдей, то ви знайдете ці розділи у вашій Біблії. Якщо ви не довіряєте Новому Завіту, то читайте Вих. 12; Пс. 109, 21; Зах. 10, 11, 12; Бут. 12. Якщо ви католик або протестант і вірите Новому Завіту, то поміркуйте над Рим. 5, 6, 7, 8, 9, 10; Кол. 2, 3, 4; Еф. 1, 2, 3. І найголовніше, читайте Євангеліє від Іоанна. Спокутна смерть на Голгофі задовольняє святість і справедливість Божі, виконує усі вимоги закону і дозволяє грішнику, що розкаявся, легально потрапити на небеса. Апостол Павло сказав у Діян. 13:38-39: «Отже, нехай буде відомо вам, мужі-браття, що заради Нього вам сповіщається відпущення гріхів; і в усьому, в чому ви не могли виправдатися законом Мойсеєвим, виправдовується Hим всякий віруючий»; і в Гал. 3:13: «Христос відкупив нас від прокляття закону, ставши за нас прокляттям (бо написано: “Проклятий усякий, хто висить на дереві”)». Смерть Ісуса на Голгофському хресті не лише звільняє нас від церемоніальних законів, даних євреям, але також від моральних законів десяти заповідей; усе це стає ясним при читанні Рим. 13 і 2Кор. 3.
Якщо ви відноситеся до тих дурнів, які вірять у спасіння частково вірою, а частково справами (бо читаєте Якова замість послання до Римлян), або до самоправедних грішників, що заблукали, які звертаючись до юдейської частини Нового Завіту (яка не має до вас жодного відношення), намагаються довести можливість спасіння справами, то вам просто необхідно уважно вивчити Рим. 13 і 2Кор. 3.
Дуже важливо зрозуміти, що, умерши на хресті, Ісус виконав усі десять заповідей. Після смерті і воскресіння Спасителя християни більше не перебувають під владою закону, вони – під благодаттю. Поряд з цією істиною питання про те, що ж робити після отримання спасіння здається порожнім і безглуздим. Коли ми починаємо говорити про спасіння вірою по благодаті, то завжди знаходяться самовдоволені християни, які фарисействують, цитуючи Біблію, і які намагаються пояснити грішнику, що ж він повинен робити після отримання спасіння, вводячи його при цьому в оману. Слова Ісуса в Мф. 15:14 по праву звернені до них: «Облиште їх: вони – сліпі вожді сліпців, а коли сліпець веде сліпця, то обидва впадуть в яму».
Біблія досить ясно каже нам, що відбувається зі спасенними дітьми Божими, якщо вони не живуть праведно. Але це вже жодного відношення не має до їх спасіння і спокутування, яке було завершене на Голгофі, коли Христос сказав: «Звершилось!» Помираючи замість грішників на Голгофському хресті, Ісус Христос задовольнив усі святі вимоги закону і Святого Бога, виконав усі необхідні для праведного життя умови, зробивши повне спокутування кров’ю. І сьогодні, нехай допоможе вам Бог побачити і зрозуміти «…що і Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші, Праведник за неправедних, бувши умертвлений тілом, але оживши Духом» (1Пет. 3:18).
