Мойсей каже у Втор. 4:31: «Господь, Бог твій, є Бог милосердий; Він не залишить тебе». Трохи пізніше Бог відвернувся від Ізраїлю, але зверніть увагу, що це обіцяння має певну умову: Бог не залишить вас і зберігатиме обіцяння і буде милостивий, якщо ви житимете за Його заповідями. Зверніть увагу, що замість страждань і смерті як покарання за гріх, милосердний Бог щадить грішників і обдаровує їх багатьма благословеннями: здоров’ям, комфортом, земними радощами – і усе це для спасенних і не спасенних. Я не знаю, скільки разів Бог давав деяким людям прекрасну їжу, а вони навіть не спромагалися схилити голови над столом і подякувати Йому. Я не знаю, скільком з вас вдалося з Божою допомогою уникнути автокатастроф, а ви наполегливо продовжуєте вважати себе розумнішими за Петра, Якова, Іоанна, Матфея, Марка, Луку. Я не знаю, скількох з вас Бог врятував від жахливої смерті, уберіг у різних ситуаціях; чи то це був кінь, що скидає вас з сідла, чи то снігова лавина, землетрус, пожежа в лісі. Я тільки знаю, що Бог милостивий, що Він продовжує щадити грішника знову, знову і знову.
Будучи милосердним, повним любові і співчуття, Господь, проте, каже в Прит. 29:1: «Людина, яка, будучи викритою, озлоблює шию свою, раптово скрушиться, і не буде їй зцілення». Через усе Боже милосердя наскрізь проходить попередження, що, хоча Бог і змиряється тимчасово з гріхами, залишаючись милосердним, це терпіння не триватиме вічно. Його милість вічна тільки в тому сенсі, що Він зберігає Своє слово, що Він готовий пощадити грішника, який розкаявся. Але в пеклі настане кінець Його милості, якщо, звичайно, не вважати вогненне озеро милостивим і м’яким покаранням для тих, хто відкинув Ісуса Христа. Я не можу уявити собі нічого іншого, окрім пекла, коли думаю про свій стан на небесах, перед Ісусом Христом, якби в минулому своєму житті я не вірив у Нього і уявляв Його подібним до Будди. Чи не було б подібно до пекла кинути ваші дари до ніг людини, якій ви не довіряли? Як би ви дивилися в очі Тому, Хто настільки любив вас, що віддав своє життя, а ви відповіли Йому невдячністю, невірою, неприйняттям?
Господь каже в Мф. 5:45: «…Він сонцем Своїм осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і на неправедних». Бог і атеїстам дає хороший урожай. Що це означає? А нічого. Одного разу атеїст у листі проповідникові сказав: «Зараз жовтень. Я працював неділями: сіяв, орав, збирав урожай, а зараз, у жовтні, у мене виявився найбільший рахунок у банку, у порівнянні з іншими фермерами в нашій окрузі. Як ви поясните це?» Проповідник відповів йому, що Бог не платить за рахунками в жовтні – пожартував, звичайно. А суть полягає в тому, що ви можете уникнути розрахунку за своїми рахунками 100 разів, але ви не уникнете цього перед Білим Троном Суду, не уникнете: «Не швидко звершується суд над злими вчинками; тому і не страшиться серце синів людських чинити зло» (Еккл. 8:11).
Бог незалежний і може вибирати того, кому Він хоче виявити Свою милість. У Рим. 9:15 сказане: «Бо Він говорить Мойсеєві: “Кого милувати, помилую; кого жаліти, пожалію”». Милість Божа може бути явлена безлічі людей, бо Бог «…творить милість до тисячі родів…», і далі слідує умова: «тим, що люблять Мене і дотримуються заповідей Моїх» (Вих. 20:6). І цей день і вік Бог обрав, щоб виявити Свою милість до людей, які прийшли до Ісуса і довірились Йому як своєму Спасителеві. Він дозволяє Своєму милосердю великодушно поширитися і на не спасенних людей, але Його вічна милість, вічне життя, вічна радість дані тільки тим, хто виконує Його волю. А воля Божа полягає в тому, щоб ви перестали покладатися на свою власну праведність, а довірилися Його святості.
Як велика милість Божа? У Пс. 102:11 ми читаємо: «Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою…», і далі слідує умова: «…над тими, що бояться Його»; і в Пс. 102:17: «Милість же Господня від віку й до віку», і знову умова: «…на тих, що бояться Його». У Прит. 9:10 сказане: «Початок мудрости – страх Господній». А деякі з вас, повні гордості, завзятості, самовпевненості, егоїзму, зарозумілості, релігійності, гордовитості, самовдоволення, чванливості і ще намагаються говорити про милість Божу. Ви подібні до Чарльза Менсона, який стверджує, що він християнський проповідник, вірний. (Прим.: Ч. Менсон – лідер молодіжного руху хіпі, причетний до величезного числа тяжких злочинів у США, серед яких є присутніми і жорстокі вбивства, грабежі, насильство. Помер у в’язниці 2017 року.) Ви обманюєте себе, оскільки «початок мудрости – страх Господній». І не кажуть, що вам не треба вчитися боятися Бога. Якщо ви забуваєте про існування пекла, про судний день, про вічні муки, то ви бачите лише позитивний бік Божої природи, Божої милості; у цьому випадку ваші уявлення про Бога спотворені і є обманом.
Якщо ваш бог являється вам тільки в любові і милості, то ваш бог не біблійний, і він не святий, він – шахрай і обманщик. Чому б не поміняти такого бога на машину? Багато хто вважає, що про вічне не можна говорити в такому тоні, не можна розглядати вічні поняття в подібному контексті. Але, я думаю, що іншого шляху немає, якщо ви чесна людина. Ви можете сказати: «Я не вірю в це». Гаразд, посидьте спокійно хвилинку і подумайте.
Якщо ваш бог проявляє тільки любов і милість, то він збочений бог. І знаєте чому? Бо, якщо усе, що він має, є любов’ю і милістю, то він має любити розпусту, перелюб, збочення, шантаж, шахрайство, єресь, марнотратство, брехню, вбивства, здирство, прокляття, лайки. Такий бог має любити усе перераховане разом з чесністю, чистотою, порядністю, праведністю. Це бог-потвора, синтезована, придумана, пасивна. Це не Бог, Отець нашого Господа Ісуса Христа. Це не той бог, який явив себе у своєму слові, а якийсь інший. І це якесь інше євангеліє, що не має нічого спільного з одкровенням Божим. Грішник, що просто заблукав, намагається сліпити Бога за образом людським, створив Його таким, щоб не сплутати зі своєю чортівнею.
І знову, у Пс. 31:10: «…хто уповає на Господа, оточить милість». Ми знаємо, що навіть не спасенний, призначений для пекла грішник, що відкидає Христа, може відчувати милість Божу в цьому житті. Милість – це властива Божому характеру риса, за допомогою якої Він взаємодіє з людиною. Але коли ми говоримо про вічну милість (милість Господню від віку до віку), то ми ясно бачимо її на Голгофі в особі Ісуса Христа. І Бог дає цю вічну милість тим грішникам, які вірять у Його Сина і приймають Його. Коли грішник, що кається, приходить до Ісуса за прощенням, він не вимагає покарання за заслугами, але повністю покладається на Господню милість. І не спасенна людина, коли приходить до Бога за спасінням, не шукає справедливості, вона волає до милості.
Усе це можна знайти в Новому Завіті. У Господа Ісуса Христа є що сказати вам, пихаті, самозакохані егоїсти. Йому є що сказати тим, хто загордився про себе надто багато; тим, хто гадає, що їх маленьке нікчемне причастя, іграшкові «золоті правила» допоможуть їм потрапити на Небеса. У Господа Ісуса Христа є що сказати вам: «Ісус же, почувши це, сказав їм: не здорові потребують лікаря, а недужі, підіть та навчіться, що означає: милости хочу, а не жертви» (Мф. 9:12,13). А ви готові? У Мф. 9:13 сказане: «…бо Я прийшов прикликати не праведників, але грішників до покаяння». А ви праведний? Якщо ви вважаєте себе безгрішним, то краще підіть з дороги і поступіться грішникам шляхом до спасіння. У посланні до Римлян сказано: «Бог же Свою любов до нас доводить тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим. 5:8), а вище, у 6-му вірші цього ж розділу, ми читаємо: «Бо Христос, коли ми ще були немічні, в призначений час помер за нечестивих».
Ви вважаєте себе безбожником? А грішником? Якщо ні, то підіть з дороги. У Господа є дуже важлива справа, а ви стоїте в Нього на шляху. У Біблії сказано, що люди, подібні до вас, «стоять на шляху грішників». Біблія каже (маючи на увазі вас), що вони не потраплять у Царство Боже самі і перешкоджають тим, хто намагається це зробити, вони спотикаються самі і є каменем спотикання для тих, хто намагається знайти Христа.
(Прочитайте Мал. 2:8 і Мф. 23). Якщо ви не вважаєте себе безбожником або грішником, то тоді ви не повинні ставати на шляху тих людей, які хочуть прийти до Христа. Підіть краще з дороги, перш ніж ви будете роздавлені і зметені. Коли грішник приходить до Христа, він не вимагає покарання за заслугами, але віддає себе на милість Господові. Він не волає до власної праведності, але до праведності Божої, яка в Христі; він не благає про те, щоб його залишили в живих, він звертається до Бога подібно до митаря: «Боже, будь милостивий до мене, грішного!» (Лк. 18:13). Інший дуже відомий грішник, що написав майже чверть Старого Завіту, одного разу сказав: «Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої» (Пс. 50:3).
Бог милостивий. Невідомо жодного випадку, коли б людина прийшла до Бога в страху, довірившись Його праведності і доброті, а Бог відвернувся б від неї. І Господь наш Ісус Христос відкрито запрошує усіх грішників прийти до Нього і обіцяє прихильно: «…і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть» (Ін. 6:37). Близько 2000 років Ісус стоїть на перехресті доріг вічності, закликаючи людей до спасіння: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим; бо ярмо Моє – благо, і тягар Мій легкий» (Мф. 11:28-30). Звертаючись до певної групи релігійних лідерів, які вважали себе праведними, наш Спаситель сказав: «Але ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя» (Ін. 5:40). І, нарешті, останнє запрошення: «І Дух і наречена говорять: прийди! І той, хто чув, нехай скаже: прийди! Хто спраглий, нехай приходить, і хто бажає, нехай бере воду життя задарма» (Одкр. 22:17). Бог милосердний.
