«Один срібляник, на ім’я Димитрій, який робив срібні храми Артеміди і давав митцям чималий заробіток, зібравши їх та інших ремісників, сказав: “Друзі! Ви знаєте, що від цього ремесла залежить наш добробут; проте ви бачите і чуєте, що не тільки в Ефесі, а майже по всій Асії цей Павло своїми переконаннями відвернув немало людей, говорячи, що те, що зроблене руками людськими, не є боги. Але це нам загрожує тим, що не тільки наше ремесло зазнає зневаги, але й храм великої богині Артеміди не вартий буде нічого, і знищиться велич тієї, котру шанує вся Асія і всесвіт”» (Діян. 19:24-27). Я вже розмірковував над словами Димитрія, і якщо раніше пригадав ілюзорність «величності» храму Артеміди, то тепер хотів поділитися думками стосовно вірувань і грошей.
Адже причиною заворушень здійнятих Димитрієм був той факт, що люди перестали купляти копії храму Артеміди, які він виготовляв, що негативно відбилося на його власному добробуті і на добробуті інших ремісників. Ясна річ, кому яке діло до твоїх фінансових невдач? Хіба що повтішатися чужим горем (люди, зазвичай, саме такі), але в згаданому випадку над цілим містом нависла небезпека фінансової скрути, через що заклик Димитрія знайшов такий відгук у серцях слухачів, що вони «близько двох годин викрикували: “Велика Артеміда Ефеська!”» (Діян. 19:34). Але це їм не допомогло, бо слово Господнє «зростало і міцніло» (Діян. 19:20).
Який урок, точніше, уроки, можна отримати з цієї біблійної історії? Віра в Спасителя збагачує людину не тільки духовно, але і фінансово, допомагаючи їй не витрачати власні кошти на марних ідолів. І стосується це не тільки рукотворних ідолів, але і шкідливих звичок, які буквально поневолюють людей, примушуючи їм служити. Це, між іншим, чітке спростування закидів скептиків, які вважають, що вчення Христове – це лише черговий спосіб виманювати в довірливих людей гроші. Втім, Христове вчення може зробити людину і банкрутом, як це сталося у випадку Димитрія, проте винним у цьому був лише він: не можна заробляти, обманюючи людей. Господь все одно зробить тайне – явним, і кожен збере відповідно те, що посіяв (див. Гал. 6:7,8).
