У попередніх лекціях я звертав вашу увагу до того факту, що великі новозавітні вчення про спасіння знаходяться в посланнях, адресованих апостолом Павлом до язичників. Я говорю усе це тому, що безліч сучасних проповідей ґрунтуються на книзі Діянь, яка, хоча і є історичною і прогресивною, все ж не розглядає вчення про спасіння. Коли ми обговорюємо питання вчення про спасіння, ми говоримо про Божі діяння в справі спасіння грішників. Ми вказували на те, що ці питання вже не освітлюються в проповідях, що очевидно з факту відсутності в словниковому запасі сучасних проповідників слів, використовуваних для опису цієї події, тоді як Господь вибрав спеціальний набір термінів для її опису. Я згадав деякі з цих термінів, такі як відродження, спокутування, освячення, виправдання, усиновлення, умилостивлення і т. ін. Усі ці слова включені в термін «спасіння» і жодне з них не має в точності однакового значення.
Виявляючи відсутність слів, що описують подію спасіння спасенного грішника, ми приходимо до висновку, що в наші дні все менше часу присвячується вивченню Біблії і біблійній проповіді. Сьогодні по всьому світу ви почуєте проповіді про спасіння, в яких в основному є присутніми наступні стандартні фрази: «Дозвольте Христу увійти до вашого життя», «Прийти до Христа», «Поділитися своїм досвідом з іншими» або тому подібна психологічна нісенітниця, – усе це не має нічого спільного з біблійним спасінням. Питанню спасіння і вченню про спасіння, головним чином, присвячені новозавітні послання до Римлян і до Галатів. Ці великі новозавітні істини, які говорять про те, що насправді відбувається з грішником після спасіння, названі «здоровим вченням».
Симон Петро попередив нас, що коли Павло писав про це вчення, деякі люди не розуміли його і перетворювали Писання «на свою власну погибель» (2Пет. 3:16). Людина, яка читає Євангеліє від Матфея, Діяння, послання до Євреїв, послання Якова ніколи не зможе правильно розібратися в цьому вченні, бо кажучи про новозавітне спасіння, вона не розглядає питання спасіння у відповідному контексті: вона або має справу з 12 колінами Ізраїлевими (Як. 1:1), або з Євреями у свято П’ятдесятниці (Діян. 2:5), або з євреями під час Великої Скорботи (Євр. 6:10). І як наслідок цього, коли людина підходить до питання біблійного спасіння, вона нічого про це не знає. Біблія попереджає нас, що в останні дні настануть небезпечні часи, християни не прийматимуть здорового вчення, але обиратимуть собі учителів, які лестили б їх слуху. Ми знаємо, що це правда, з того факту, що якщо ви візьмете середнього християнина і попросите його відповісти вам, що означають ці слова, то ви не знайдете і однієї людини з 50 опитаних, включаючи проповідників, хто зможе вам щось відповісти.
- Питання № 1: «У чому полягає різниця між спокутуванням і виправданням?»
- Питання № 2: «У чому різниця між освяченням і усиновленням?»
- Питання № 3: «У чому різниця між умилостивленням і відшкодуванням?»
Звичайно, ви не знаєте. Вгадайте чому? Бо все це біблійні терміни. Це біблійні слова, що мають відношення до вашого спасіння, і якщо ви спасенні, то ви повинні знати значення цих слів краще, ніж значення вашого імені. Святий Дух обрав ці слова, щоб навчити вас істині про те, що відбувається з вами, коли ви набуваєте спасіння. Кожне з цих слів відноситься до окремого аспекту спасіння. І усі вони різні.
У питанні навернення і відродження ми можемо знайти щось схоже, невід’ємне одне від одного. Відродження – це навернення грішника до чогось іншого, відмінного від того, ким він був. Навернення – це поворот від гріха до Христа, а відродження – Боже діяння в справі преображення людини в нове творіння після навернення. Відродження в події народження згори є способом повернення нас у сім’ю Божу і нашого усиновлення. Тільки силою Святого Духа грішник може набути народження згори. Народження згори – це двері в спасіння і згодом двері на небеса.
Що таке відродження? Відродження означає переродження, відтворення, нове народження, друге народження. Відродження – це створення Святим Духом нової людини усередині старої, і ця людина називається новою людиною. Як і перше народження, це народження є подією, а не процесом. Хоча з моменту першого усвідомлення гріха, відродження може відбуватися впродовж багатьох днів або навіть років, дійсне народження відбувається за секунду, як перехід від пітьми до світла, з ночі в день, із смерті в життя. Людина буквально отримує другий день народження і стає новим життям. Бог не вимагає від людини справ, що очищають її або того, щоб людина почала життя з нового, чистого аркуша. Бог вимагає нового життя.
Народжений одного разу помирає двічі, а народжений двічі помирає один раз. Люди запитують мене: «Ракмане, коли ви народилися?» На що я відповідаю: «Я народився 19 листопада 1921 року і 14 березня 1949 року». Ви здивуєтеся: «Два дні народження?» Так синку, два дні народження: перший – у 1921 році, а другий – у 1949 році. Кому потрібне народження згори? Никодиму необхідно (Ін. 3), а він був хорошою людиною. Павлу, який був вбивцею, необхідно (Діян. 9). Народження згори – це не питання думки або вибору, Писання учить, що це обов’язково. Слова Спасителя дуже конкретні і наказові: «…Істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого» (Ін. 3:3) «…Треба вам народитися звище» (Ін. 3:7). Як тільки ви дотримаєте цю заповідь, диявол змусить вас думати, що вода і дух в Іоанна 3:5 – це одне і те ж, хоча насправді це не так. Ми поговоримо про це на інших лекціях. У Євангелії від Іоанна 3:16 ніде не згадується про водне хрещення. Згадка про водне хрещення відсутня у зв’язку з народженням згори в межах 10 віршів до і після цих слів. Люди, які мають нав’язливу ідею про воду, часто думають про «хрещення», варто тільки їм побачити слово вода, і навпаки. Віруючий у Біблію християнин ніколи не скаже вода, до тих пір, поки не буде написане саме це слово і ніколи не скаже «хрещення», поки не побачить написаним це слово.
Існують дві великі єретичні групи, вирощені сатаною з метою обману молодих християн. Ці дві великі сатанинські групи оголошують себе справжньою, заснованою Христом, церквою і учать двом викладеним нижче єресям.
1) Вірний не може отримати Святого Духа або народитися згори, поки він не народиться згори в басейні для хрещення, наповненому водою з міського водопроводу, причому він має бути хрещений старійшиною однієї певної конфесії.
2) Вірний не може отримати Святого Духа, поки він не почне базікати, як єврей, що перебуває під законом, у день П’ятдесятниці, коли ніхто ще не знав про народження згори або криваве спокутування.
Ці дві міжнародні широко розповсюджені єресі проповідуються по всьому світу з метою відрадити християнина від віри в те, що коли він приходить до Христа і народжується згори, Святий Дух перебуває в ньому.
Для народження згори не існує альтернативи. Не народитися згори означає не набути спасіння. «Бо у Христі Ісусі не має ваги ні обрізання, ні необрізання, а нове створіння» (Гал. 6:15). Тому хрещення не означає становлення нового створіння. У зв’язку з цим у межах 10 віршів від твердження: «хто в Христі, той нове створіння» (2Кор. 5:17), ви не знайдете згадування про водне хрещення.
Це своєрідна доктрина, заснована на тому, що вода може помістити вас у Христа, є такою дикою дурістю, яку тільки можна собі уявити. Ця древня язичницька єресь називається «Відродження через хрещення» і проповідувалась у північній Африці в період перед Нікейським Собором. Ці водяні немовлята гадали, що людина може бути народжена згори шляхом занурення у воду і що вода може помістити людину в Ісуса Христа. Вони проповідували цю єресь у місті Карфаген (Африка), у ІІ і ІІІ ст., просто вичитавши слово «хрещення» в третьому розділі Євангелія від Іоанна, де воно відсутнє. Ці бідні, не спасенні, безбожні люди, що сповідують Христа і говорять про Христовий прихід у ваше життя, ці приречені на пекло грішники, що заявляють про віру в Христа, пішли в пекло, помістивши в Біблію слова, яких там просто немає. Ця древня язичницька єресь проповідувалась у століття церкви, ці люди, які жили і померлі в гріхах, гадали, що вони стали новими створіннями шляхом занурення у воду.
В Єремії 13:23 сказане: «Чи може ефіоплянин перемінити шкіру свою і барс – плями свої? так і ви, чи можете робити добре, звикнувши робити зле?» Це неможливо без переродження. «Лукаве серце людське найбільше і вкрай зіпсоване; хто пізнає його?» (Єр. 17:9). Тільки Бог може дати людині нове, чисте серце.
Універсально-грішний стан людини вимагає змін, і цією зміною є нове народження, бо перше було неістинним. Святість чужа природній людині і може бути набута тільки шляхом залучення до Божественної природи, а це вимагає народження згори від Бога. Народження згори – це не водне хрещення, оскільки водне хрещення – це лише церковне встановлення, що вказує на те, що людина, яка є християнином, вже померла з Христом, вже була похована, вже воскресла, і зараз живе з Христом кожен день. Якщо ви в справі спасіння покладаєтеся на водне хрещення, то ви перекручуєте слово Боже, бо водне хрещення не згадується в межах 10 віршів до і після слів, що визначають спокутування, відродження і тому подібне. Ви ніколи не знайдете термін «водне хрещення» у зв’язку з народженням згори ніде, ні в Старому, ні в Новому Завіті.
Народження згори – не реформація, яка є відмовою від старої природи, від певних злочинів, це – надприродне Боже діяння, духовна революція, різкий поворот, духовне пробудження, нове створіння. З моменту 1 і 2 розділів книги Буття усе у світі з’являлося на світ таким, що приносить «за родом своїм плід», і грішники народжували грішників. Тому ви не можете змінити стару природу, реформувати її, оживити, воскресити, утворити і реконструювати. Вам потрібне народження згори, надання вам іншої якості, Божественної природи: «Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове» (2Кор. 5:17). «і нас, мертвих за злочини, оживотворив…» (Еф. 2:5).
Народження згори – це перехід від смерті до життя, а не крок із землі у воду і не реформація. Народження згори – це дух воскресіння, а не занурення у ванну. Ваше перше народження було від води, тому друге народження має бути духовним, тобто від Духа. Перше народження було від води, і це пов’язано з тим, що вода зробила душу живу (Бут. 1:20).
Отже, народження від води має відношення до природного фізичного народження, тому водне хрещення може врятувати вас не більше, ніж пуголовка. Ось чому хрещення в обох Завітах ніколи не згадується ні у зв’язку зі спасінням (за винятком 1 послання Петра 3:21, де про хрещення говориться як про подобу образу), ні у зв’язку з відродженням. У Євангелії від Марка 16:16 вам, зокрема, сказано, що не хрещення визначає ваше засудження, а віра. Навіть коли Христос сказав: «Хто увірує і охреститься, буде спасенний…», то в другій частині речення Христос дуже ясно каже вам, що ваше засудження нічого спільного з хрещенням не має: «… а хто не увірує, буде осуджений» (Мк. 16:16). Водне хрещення – це не образ вашого засудження.
У події народження згори передусім бере участь Слово Боже. В Якова 1:18 ми читаємо: «Захотівши, Він породив нас словом істини». Симон Петро каже: «як відроджені не від тлінного насіння, а від нетлінного, від Слова Бога Живого, Який перебуває повік» (1Пет. 1:23). Одна з причин того, що в наші дні так мало народжених згори людей (навіть менше, ніж говорять про це) полягає у відсутності в сучасних проповідях вчення про новозавітне спасіння. Річ у тім, що сучасні проповіді ґрунтуються на книзі Діяння, в якій вчення про спасіння навіть не обговорюється. Книга Діяння – це історія ранньої церкви, яка в період, описаний у 2-му розділі цієї книги, була ще повністю єврейською, а християни там просто були відсутні. Як відомо кожному серйозному студентові, що вивчає Біблію, термін «християни» ніде не з’являється в Біблії до 26-го вірша 11-го розділу книги Діянь.
