Покаяння – це Божа заповідь. «Залишаючи часи невідання», – часи Старого Завіту, коли Бог терпів ідолопоклонство і змирявся з ним – «Бог нині повеліває всім людям усюди покаятися». Покаятися в чому? Контекст Діянь 17:30 – це поклоніння людини зображенням і ідолам замість Господа Ісуса Христа, Який є образом Бога (2Кор.4:4). Покаяння є дуже важливою темою Писання і згадується в Біблії більше 100 разів. Покаяння, як ми вже говорили, було темою Іоанна Хрестителя. «У ті дні приходить Іоан Хреститель і проповідує в пустелі Юдейській, і каже: покайтеся, наблизилось бо Царство Небесне» (Мф. 3:1,2). Коли Ісус перед розп’яттям послав Своїх учнів проповідувати заблукалим вівцям дому Ізраїлевому, Він заповідав їм проповідь покаяння: «Вони пішли і проповідували, щоб покаялися» (Мк. 6:12).
В дні П’ятдесятниці, коли єврейські Апостоли проповідували перед бородатими, обрізаними євреями, що дотримувалися Суботи, поклонялися в храмі, утримувалися від свинини, Петро казав їм: «Якщо ви хочете знати, що вам робити після того, як ви розп’яли Месію, то скажу вам: покайтеся і хрестіться». Це була також проповідь апостола Павла, та частина проповіді, в якій говориться про покаяння, хоча, звичайно, він ніколи не цитував Діяння 2:38, і не лише він. У Новому Завіті немає жодної згадки про те, щоб хтось після послання Ізраїлю в день П’ятдесятниці проповідував би Діяння 2:38 як план спасіння. Звичайно, ви не набудете спасіння, якщо вам проповідують такий план спасіння, бо ви повинні отримати обіцяння Духа через віру, а не водне хрещення (Гал. 3:14). У Діяннях 20:21, проте, Павло проповідує покаяння.
Ношею Божого серця є необхідність загального покаяння, бо в 2Петра 3:9 ми читаємо, що Господь не бажає, «щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння». Небажання послуху Богу в цьому питанні призводить до вічного прокляття відповідно до слів Ісуса Христа в Євангелії від Луки 13:3: «Але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете». І жоден лікар або адвокат не є виключенням. Жодна людина не є виключенням, навіть якщо її дохід складає $500.000 на рік. Коли справа доходить до гріха, то Бог зараховує вас до тієї ж категорії, до якої Він відносить хіппі, ділків, повій, бродяг. Коли справа доходить до гріха, Апостол Павло каже: «нема різниці» (Рим. 3:22). Вам може бути приємніше гадати, що є, але: «нема різниці, тому що всі згрішили і позбавлені слави Божої» (Рим. 3:22-23). Отже, «якщо не покаєтесь, усі так само загинете» (Лк. 13:3).
Ці заповіді ясні. Покаяння заповідане усім людям, всюди, і ніхто не є виключенням. Ви запитаєте: «У чому покаятися?» Покаятися у своєму чортовинні, своїй злості, ліні і упертості. Ви хочете, щоб я і далі продовжив цей список? Сучасним людям треба називати речі своїми іменами. У них є стільки позитивних помиїв, що складаються з їх бажання «поділитися Христом», «поділитися своїм досвідом» і «поділитися Божою любов’ю», що вони навіть не знають, що вони повинні відкинути і до чого навернутися. У них хитлива хода. Покайтеся у своїй ліні у вивченні слова Божого, покайтеся в байдужості до душ інших людей, покайтеся в небажанні йти і навертати людей до Христа, покайтеся у вашому боягузтві і відмові сказати людям про те, що вони йдуть у пекло, покайтеся в тому, що вже спасенних ви намагалися відвернути від спасіння шляхом базікання про Святого Духа, що ні ви, ні ваш учитель-проповідник не розумієте. Покайтеся, відверніться від своїх гріхів – ось чого потребує цей народ. Припиніть брехати іншим народам, для того, щоб заслужити їх прихильність, припиніть продаж зброї і екіпіровки людям, щоб вони стріляли один в одного, а самим при цьому говорити про мир. Покайтеся. Припиніть перемішувати людей в одній соціальній і расовій групі, коли вони не хочуть бути разом, тим самим провокуючи безлади, зламані кістки, понівечені тіла, лікарняні рахунки, – і усе це тільки через те, що ви думаєте про розумність інтернаціонального соціалізму. Покайтеся.
Чи розумієте ви, що означає покаяння? Це означає відмову від вашого чортовиння і злості. Припиніть робити усю ту підлість, яку ви коїте. Ви б’єте свою дружину? Припиніть. Ви нехтуєте своїми дітьми? Почніть їм допомагати. Ви не молитеся усією сім’єю? Почніть молитися. Амінь. Чи ви занадто боязкі, щоб протягнути іншій людині євангельський трактат? Почніть їх роздавати. Ви розумієте, що означає покаяння? Покаяння має негативний сенс: «припини, кинь робити це». Буквально це слово означає: «не роби це». Ці слова означають, що Бог говорить з вами як догматичний диктатор, а ви гніваєтеся, ображаєтеся, оскільки маєте гнилу, злісну, порочну природу. Ось що це означає. Покайтеся. Припиніть пиячити, лаятися, припиніть забруднювати свої легені, ризикуючи захворіти на рак, почніть оплачувати ваші рахунки, припиніть говорити брудні жарти. От що це означає.
Ви розумієте, що означає покаяння? Хочете краще це зрозуміти? Благослови Бог вашу душу, ви можете слухати радіо впродовж 15 тижнів і не почути проповіді про покаяння. Приберіть безглуздий телевізор з вашої кімнати. Приберіть ці брудні записи з вашого будинку, з усією цією рок-музикою, яку ви вважали християнською. Покайтеся. Знаєте, що це означає? Це означає відмовитися від вашого боягузтва, злості, ліні, упертості, припинити засмучуватися, коли вам кажуть правду, почати любити людей, з якими ви не згодні, простити своїх кривдників. «Бог нині повеліває всім людям усюди покаятися» (Діян. 17:30). Відмовтеся від ваших гріхів. Ось про що Він каже. Розумієте? Хочете ще простіше, хочете, щоб я пояснив вам ще раз? Я поясню.
Покаяння з погляду інтелекту означає зміну розуму. У Євангелії від Матфея 21:29 молодший син сказав: «…не хочу. Але згодом, розкаявшись, пішов». Покаяння – це революційна зміна вашого ставлення до усього, а також ваших поглядів на гріх і праведність, особливо на Біблію, її переклади і різні видання. Покайтеся. Покаяння учить християн ненавидіти гріх і любити Божу істину. Блудний син покаявся. Будучи в далекій країні, він змінив своє ставлення до життя, вирішив повернутися в отчий дім і бути слугою. Коли Петро в день П’ятдесятниці попросив народ Ізраїлів покаятися, він мав на увазі зміну їх розуму стосовно Месії. Це означає відмову вважати Його просто людиною, богохульником, самозванцем і визнати Христа Месією, посланим в Ізраїль, щоб стати помазаним лідером єврейського народу.
З погляду емоцій, покаяння означає, що ви тужите про спасіння. Це покаяння заради Бога. Дуже часто почуття відіграють важливу роль у покаянні. Покаяння – це важка битва. Я б не сказав, що усе, про що я говорив вище, легко здійснене. Нелегко людині, яка проводила усі вечори за телевізором, викинути з дому цей ідіотський витвір. Це нелегко. Нелегко порвати стосунки з батьком і матір’ю, які були ведені дияволом до відкидання Слова Божого. Це нелегко. Нелегко залишити церкву, в якій ви виросли і зробити це, бо церква почала підтримувати модернізм, лібералізм, відступництво і приймає від них грошові приношення для підтримки революційних груп, що вбивають людей в Африці. Це нелегко. Я ніколи не скажу, що це легко.
Бог ніколи не казав, що чинити, думати і говорити згідно істини легко. Вас цьому учили в школі. Вас учили, що легко чинити добре, якщо ви нікого не кривдите. Вас навчали люди, чиї голови потребують обстеження. Поводитися праведно завжди нелегко, це може відбитися на вашому доході. Ви розумієте? Я вірю, що ви розумієте. Якщо ви зі мною погодитеся, то, я думаю, ми прийдемо до згоди: «Бо корінь усього лихого є сріблолюбство» (1Тим. 6:10). Брате, якщо ви змиритеся з істиною, будете терпимими до істини, слухатимете істину, проповідуватимете істину, віритимете в істину і застосовуватимете її в житті, то це вам дорого обійдеться. Якщо ви думаєте, що це може бути легко досягнуто, то робите це тільки тому, що пом’якшуєте, заперечуєте, перекручуєте і ігноруєте істину до такої міри, що упевнені в правильності своїх дій, тоді як це зовсім не так.
Христос сказав: «Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, візьме хрест свій та йде за Мною» (Лк. 9:23). Думаєте це легко? Христос сказав, що людина, яка йде за Ним, відкидає себе і бере хрест свій. Гадаєте це легко бути прибитим до хреста? О, у наші дні є багато християн у красивому одязі, у маленьких гарненьких машинках, з їх гарненькими маленькими пісеньками, посмішками, просторікуваннями про Христа, що приходить у ваше життя. А як щодо батога і цвяхів, синку? Чи знаєте ви щось про це? А як щодо крові, поту, сліз і слини, що збігають з обличчя? Ви це відчували? Ось, що відчувають ті, хто йде за Христом. Деякі з вас, певно, йдуть за лже-христом (Мк. 13:22). Ви, певно, винайшли Христа, про якого говорите і який приходить у ваше життя.
Покаяння дається нелегко. У Луки 10:13 Ісус сказав про Тир і Сидон, що якби вони покаялися, то сиділи б у веретищі й попелі. У Луки 7:44 жінка, що кається, омивала ноги Ісуса сльозами. Митар у Луки 18:13 ударяв себе в груди, виражаючи скорботу серця. У Псалмі 37:19 Давид сказав: «Беззаконня мої я визнаю і печалюся через гріх мій». Покаяння не завжди супроводжується сльозами і жахливою скорботою, але досить часто.
З погляду волі, єврейське слово покаяння означає «відвернутися від…». Блудний син сказав: «Встану», – і він встав. Як сказала одна людина: «Покаяння – це криза, що має на увазі зміну досвіду». Павло говорить про покаяння більше як про досвід, а не як про окремий вчинок. Покаяння має двоякий сенс: по-перше, відмова від гріха, по-друге – навернення до Бога.
Суть гріха полягає у віддаленні від Бога, подібно до блудного сина. А суть покаяння полягає в поверненні до Бога. Відмова від гріха без навернення до Бога – це реформація, а не відродження. Якщо ви відвертаєтесь від гріха без навернення до Бога, то ваш стан тимчасовий, свого роду передих, перш ніж сокира, врешті-решт, опуститься на вашу голову. У 1Сол. 1:9 Павло сказав про своїх навернених: «Ви навернулися до Бога від ідолів, щоб служити Богові Живому і істинному». У Діяннях 26:18 Павло сказав, що його місія полягала в тому, щоб «розкрити очі їм, щоб вони навернулися від темряви до світла і з-під влади сатани до Бога». Покаяння не приносить блага, якщо воно не є покаянням Богові.
Як виникає покаяння? В основному, покаяння робиться Святим Духом, Який викриває про гріх, правду і суд (Ін. 16:8). У цьому сенсі можна сказати, що Бог дає його (Діян. 11:12), бо ця справа Святого Духа. У 2Тим. 2:25, Павло наставляє Тимофія: «З лагідністю наставляти противників, чи не дасть їм Бог покаяння до пізнання істини». Коли люди чують проповідь Євангелія, Святий Дух викриває їх про гріх і дає їм бажання покаяння, відразу до гріха і звернення до Христа. Іона проповідував покаяння в Ниневії. Вони повірили проповіді і навернулися до Бога. Біблія каже: «Милосердя Боже веде тебе до покаяння» (Рим. 2:4). Господь сказав: «Кого Я люблю, тих викриваю і караю. Отже, будь ревним і покайся» (Одкр. 3:19).
Результати покаяння очевидні. Небеса тріумфують. «Кажу вам, що так на небесах більше буде радости за одного грішника, що кається, ніж за дев’яносто дев’ять праведників, які не потребують покаяння» (Лк. 15:7). Покаяння не означає, що людина заслужила прощення, покаяння – ця лише умова отримання прощення. Покаяння готує людину до прощення, але ще не надає на нього право. Прощення виходить із справи, виконаної Христом на Голгофському хресті. Тоді Святий Дух, Який приходить у душу грішника, що розкаявся, дає йому упевнене знання того, що його гріхи прощені, що він у Христі, відроджений і народжений згори. Усі біблійні благословення даровані людині тільки після істинного первинного покаяння Богові.
Грішник, який спокутий, ніколи не повинен припиняти бути грішником, який розкаюється, і повинен час від часу перевіряти своє життя, відвертатися від своїх індивідуальних гріхів, сповідувати їх, судити їх, і знову повертатися до Бога і перебувати в спілкуванні з Ним. «Коли ж ходимо в світлі, подібно до того, як Він у світлі, то маємо єднання один з одним, і Кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас від усякого гріха» (1Ін. 1:7).
