«Ви куплені дорогою ціною: не ставайте ж рабами людей» (1Кор. 7:23), – закликає зі сторінок Святого Письма святий апостол Павло. «Знаючи, що не тлінним сріблом або золотом визволені ви від суєтного життя, переданого вам від батьків, а дорогоцінною Кров’ю Христа» (1Пет. 1:18,19), – вторить йому апостол Петро. А ви, раптом, не задумувалися, чому Ісусу Христу довелося зійти на голгофський хрест? Хіба не було іншого шляху, щоб викупити людство з полону гріха та смерті?
Не було, бо в іншому випадку Небесний Отець не допустив би болючої смерті Свого Сина, Господа нашого Ісуса Христа. Чи ви гадаєте, Бог не міг би обрати іншого шляху, якщо була б така можливість? Хіба Йому не було шкода Сина Свого, Якому довелося зазнати страшних страждань та агонії на хресті? – Але іншого шляху не було, бо міра людських гріхів і беззаконь, скоєних і що мали б бути скоєні в майбутньому, була таких циклопічних розмірів, що лише спокутна смерть Сина Божого могла їх очистити. І стосується цей прикрий факт не тільки людства в цілому, але і особисто кожного з нас – представника роду людського.
Зараз можна було б повести розмову про те, що для спасіння необхідно прийняти Ісуса з Назарету як особистого Господа і Спасителя, бо лише в такому випадку певна людина може примиритися з Богом і отримати життя вічне. Саме так, але навіщо зараз повторювати в черговий раз ці біблійні істини, якщо вони і так багатьом відомі, і питання зараз стоїть не в обізнаності населення, а в не бажанні того самого населення мати стосунки з Богом Живим. Адже, щоб прийняти Ісуса як особистого Бога і Спасителя, треба для початку визнати особисту потребу в Ньому самому, у власній неспроможності впоратися з гріхом, що поневолив нас із самого народження.
Але тут і виникають перші труднощі, адже багато хто вважає себе абсолютно «нормальною» людиною, яка вже точно не поневолена гріхом… хіба що має кілька недоліків і шкідливих звичок. І що, – гадає така цілком «нормальна» людина, – невже Бог запроторить її за ці «дрібниці» до пекла? – Але те, що з людського погляду є «дрібницями», зовсім не є дрібницями з Божого погляду. Адже, по-перше, загалом людям притаманно помічати лише малу кількість власних гріхів, вже тим більше називати їх власне гріхами, так що цих «дрібниць» у кожного накопичується як піску морського, а по-друге, що важливіше, з полону гріха та смерті ми були викуплені дорогоцінною Кров’ю Христовою – і це зовсім не дрібниця, як вважає багато хто.
Через це в тих людей, які були в курсі стосовно спокутної жертви Христової, а на сьогодні це стосується фактично всіх наших сучасників, не вийде на Суді Христовому відбрехатися-виправдатися благими намірами і справами, чи самим фактом, що вони є цілком «нормальними» людьми. Усіх «нормальних» людей чекає вічна доля в «озеру вогненному», а життя вічне і небесне блаженство очікує лише тих, хто був омитий (слід уточнити, з власної згоди) «дорогоцінною Кров’ю Христа, як непорочного і чистого Агнця» (1Пет. 1:19).
Але це ще не все. Адже Бог настільки цінує дорогоцінну Кров Христову, що не дасть занапастити її, якщо якийсь вірний, що свого часу був омитий нею, якось «призабув» про це і дещо зійшов зі шляху істинного, то Господь наверне його на шлях істинний. Навіть, якщо Господу доведеться забрати в цього вірного радість, небесні нагороди, здоров’я чи навіть земне життя. Зважаючи на це, дорогоцінну Кров Христову можна вважати не тільки єдиним засобом спасіння, але і запорукою нашої безпеки від потрапляння до диявольських тенет, і зрештою до пекла.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Дорогоцінна Кров Христова
