Якщо ми стежитимемо за тим, щоб нашим мотивом була любов Божа, то не зазнаємо невдачі. Любов не підводить. Якщо мі любитимемо інших так, як Ісус любить нас, ми будемо вільні, навіть якщо інша людина вирішить не примирятися з нами. Подивіться уважно на наступний вірш з Писання. У будь-якій ситуації ми можемо удатися до мудрості Божої. Вона завжди доступна для нас: «Якщо можливо і залежить від вас, перебувайте в мирі з усіма людьми» – (Рим. 12:18).
Він говорить «якщо можливо…», тому що бувають часи, коли інші відмовляються бути в мирі з нами. Чи можуть бути люди, які висувають такі умови примирення, що змушують нас йти на компроміс у наших стосунках з Господом. У будь-якому з цих випадків буде неможливо відновити стосунки з людиною.
Зверніть увагу, що Бог говорить: «Якщо можливо і залежить від вас» (дослівно з англійського тексту: «наскільки це залежить від вас»). Ми повинні робити усе, що в наших силах, щоб примиритися з людиною, поки це не йде врозріз з істиною. Часто ми відмовляємося від відновлення стосунків занадто швидко.
Я ніколи не забуду, як мій друг радив мені не уникати однієї неприємної ситуації: «Джоне, я знаю, що ти можеш виправдати свій відхід місцями з Біблії. Але перш, ніж ти зробиш це, переконайся в тому, що ти протистояв цій проблемі в молитві і зробив усе, що міг, щоб принести мир Божий у цю ситуацію».
Потім він додав: «Ти шкодуватимеш про це, якщо одного разу подивишся назад і зрозумієш, що не зробив усе, що міг, щоб зберегти ці взаємини. Краще буде, якщо ти будеш упевнений, що в тебе немає іншого виходу і що ти зробив усе можливе, не йдучи при цьому на компроміс з істиною».
Я був дуже вдячний за цю пораду, і визнав у цьому мудрість Божу.
Пам’ятайте слова Ісуса: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мф. 5:9).
Він не сказав: «Блаженні ті, хто зберігає мир». Той, хто зберігає мир, прагне за всяку ціну уникнути конфронтації, він готовий при цьому навіть піти на компроміс з істиною. Але той мир, який він зберігає, не є істинним миром. Це поверхневий, не справжній мир, який не зможе тривати довго. Миротворець же піде в любові і на конфронтацію, кажучи істину, щоб примирення, що відбувається в результаті цього, перебувало навіки. Він не зберігатиме штучні, поверхневі стосунки. Він бажає щирості, істини і любові, відмовляється приховувати образу за політичною посмішкою і встановлює мир відважною любов’ю, яка ніколи не підведе.
Бог чинить з людством саме так. Він не бажає, щоб хтось загинув. Але Він не піде на компроміс з істиною заради спасіння людини. Він шукає примирення на підставі істинного посвячення, а не на поверхневих людських умовах. Це розвиває такі узи любові, які не можуть бути розірвані жодним злом. Він віддав за нас Своє життя. Ми можемо чинити тільки так, як Він.
Пам’ятайте, що основою усього є любов Божа. Вона ніколи не перестає, не в’яне і не минає. Вона не шукає свого. Вона не гнівається і не замишляє зла (1Кор. 13:5).
Апостол Павло писав, що любов перемагає всякий гріх: «І молюся за те, щоб любов ваша ще більше і більше зростала в пізнанні та всякому почутті, щоб, пізнаючи те, що краще, ви були чисті і не спіткнулися (в англійському тексті «без образи») в день Христа, наповнені плодами праведности Ісусом Христом, на славу і похвалу Божу» – (Флп. 1:9-11).
Любов Божа – це ключ до свободи з пастки, де приманкою є образа. Але це має бути щедра любов – любов, яка постійно зростає і зміцнюється в наших серцях.
Як багато сьогодні людей у нашому суспільстві, обдурених поверхневою любов’ю, яка промовляє, але не діє. Любов, яка зберігає нас від спотикання, самовіддано віддає своє життя навіть заради блага ворога. Якщо ми ходимо саме в цій любові, ми не опинимося в зваблюванні і не потрапимо в приманку сатани.
Епілог. Практичні кроки
Під час читання цієї книги Дух Господній міг нагадати вам про якісь взаємини в минулому або сьогоденні, де ви таїте щось проти когось. Я відчував, що Господь веде мене в тому, щоб попросити вас помолитися зі мною простою молитвою звільнення.
Але перш, ніж молитися, попросіть Господа, щоб Він Своїм Духом пройшов разом з вами по вашому минулому, допомагаючи згадати тих людей, на яких ви ображаєтеся. Залишайтеся в тиші перед Ним, коли Він почне показувати вам, хто ці люди. Вам не треба полювати за тим, чого немає. Він ясно і чітко наведе вам на пам’ять тих людей і у вас не буде жодних сумнівів. У той час, як Він це робить, ви можете згадати, який біль ви тоді пережили. Не бійтеся. Він буде поруч, утішаючи вас.
Тоді як ви прощаєте тих людей, відпускаючи їм провину за скоєне вам, уявіть собі кожного з цих людей в індивідуальному порядку. Пробачте кожного з них особисто. Скасуйте той борг, який вони вам винні. Потім моліться цією молитвою, але не обмежуйтеся тільки цими словами. Використовуйте це як керівництво і дозвольте Духу Божому вести вас.
«Отче Небесний, в ім’я Ісуса, я зізнаюся, що згрішив проти Тебе тим, що не простив людей, які образили мене. Я каюся в цьому і прошу Твого вибачення.
Я також визнаю те, що не здатен простити їх без Тебе. Тому, від усього свого серця я приймаю рішення простити. [Вставте їх імена, відпустіть і простіть кожного індивідуально]. Я омиваю кров’ю Ісуса все те погане, що вони зробили мені. Вони мені більше ніщо не винні. Я прощаю їх гріхи скоєні проти мене.
Отче Небесний, як мій Господь Ісус просив Тебе простити тих, хто згрішив проти Нього, так і я благаю Тебе про те, щоб Твоє прощення прийшло до тих, хто згрішив проти мене.
Я прошу Тебе благословити їх і привести до ближчих взаємин з Тобою. Амінь».
Тепер запишіть у блокноті імена тих людей, яких ви відпустили, і відмітьте, що в такий день ви прийняли рішення простити їх.
Вам, можливо, доведеться вправлятися в тому, щоб залишатися вільними від образи. (Перечитайте 13 розділ, якщо не розумієте це твердження). Візьміть зобов’язання молитися за них так, як ви молитеся за себе. Ваші записи допоможуть вам пам’ятати про це. Якщо думки продовжуватимуть бомбардувати ваш розум, відкиньте їх Словом Божим і проголосіть своє рішення простити. Ви попросили в Бога Його благодаті для того, щоб ви змогли прощати. Будьте сміливими і трудіться добрим подвигом віри.
Коли ви знаєте, що ваше серце сильне і утверджене, йдіть до них. Пам’ятайте, що ви йдете з метою примиритися заради них, а не заради вашого блага. Роблячи це, ви гарантуєте собі перемогу. Ви придбаєте брата (див. Мф. 18:15). Це угодне Богові.
«Тому ж, Хто може зберегти вас без гріха і без скверни і поставити перед славою Своєю непорочними в радості, Єдиному Премудрому Богові, Спасителю нашому через Ісуса Христа Господа нашого, слава і велич, сила і влада перед усіма віками, і нині‚ і на всі віки. Амінь» (Іуди 24-25).
