Візьміть Біблію і відкрийте на Одкровенні 20:11,12.
«І побачив я великий білий престіл… і судимі були мертві за написаним у книгах, згідно з ділами своїми». Вірш 15 каже: «І хто не був записаний у книзі життя, той був кинутий в озеро вогненне». Вірші 13 і 14 кажуть нам: «Тоді віддало море мертвих… І смерть і пекло ввергнуті в озеро вогненне. Це смерть друга». Це останній суд.
Коли люди відкидають Біблію, але кажуть, що вірують у неї, і коли вони говорять про суд, то майже завжди вони говорять про цей суд, а про інші суди вони нічого не знають. Вони повірили Христу; потім вони намагаються потрапити на небо шляхом сповіді і служіння. Вони вважають, що вони одного разу туди потраплять і дізнаються, спасенні вони чи ні. Бачите, як вони усе переплутали? Вони неосвічені. Вони змішали усе в одну купу.
Отже, людина, яка з’явиться перед останнім судом, це людина, яка буде засуджена, бо вона не прийняла Божих умов. Це суд над грішниками. Коли грішник відкидає Боже спасіння від гріха, тобто коли вона не приймає Господа Ісуса Христа, то вона потрапляє на цей суд. Вона з’являється перед цим судом у забрудненому одязі власної праведності, бо «вся праведність наша – як забруднений одяг» (Іс. 64:6). Коли ця людина з’явиться перед цим судом, на ній буде одяг увесь у плямах. Вона стоятиме там і буде судима за всяке пусте слово: «За всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний» (Мф. 12:36).
Якби я був би не спасенною людиною і почув би такий вірш, я був би весь охоплений жахом. Я б щось зробив після цього приводу. Ви скажете: «Ви просто думаєте, що зробили б». Я знаю, що зробив би це! Ви скажете: «Звідки ви знаєте?» Бо я став спасенним у перший же раз, щойно почув про спасіння. У перший же раз! Я кажу вам, одного разу в неділю в березні 1949, я був у церкві, і хор почав співати: «Як я без виправдання». Вони ще не проспівали перший куплет, як я вже вийшов вперед. Ви скажете: «Чому? Про що ви турбувалися?» Про те, щоб не потрапити в пекло. Ви скажете: «Ах, тут нічого турбуватися». Не знаю, як ви, але я турбувався про те, щоб не потрапити в пекло.
Я не знаю, як людина може спокійно дивитися на себе в дзеркало вранці і казати собі, що потрапить у пекло, якщо вона не спасенна. Я цього не розумію. Дозвольте вас запитати ось що. Якби зараз на великому дзеркалі показати усе, що ви колись робили, говорили або думали, показати в кольорі, з озвучуванням, то могли б люди на це дивитися? О, я знаю, що в цій країні повним-повнісінько благочестивих людей! А я вам кажу, цього видовища ніхто не зможе витримати! Вас усіх просто вирве. Ви тікатимете від цього документального фільму. Отже, якщо ви не довіритеся Ісусу Христу, то ви потрапите саме до Великого білого престолу, на останній суд.
Тепер я відійду трохи убік від теми. Згадайте притчу про шлюбний бенкет в Євангелії від Матфея. Це не зовсім відноситься до теми розмови, але добре ілюструє те, як приходить перед Христом непідготована людина, одягнена в заплямований одяг власної праведності. Ви знаєте, що буде жахливим на цьому суді? Коли ви станете перед Богом, під вашими ногами не буде нічого. Люди, які плутають суд над народами в 25 розділі Євангелія від Матфея із Судом Христовим, просто не уміють читати. На Суді Христовому ви будете з Господом, і суд буде відносно вашого повернення на цю землю. На суді біля Великого білого престолу вже не буде землі, щоб на неї можна було б повернутися. Земля і небо перестануть існувати, земля згорить (2Пет. 3:10).
На Останньому суді (якщо ви туди потрапите) ви стоятимете там у відкритому космосі, під вашими ногами не буде нічого, окрім десятків мільярдів світлових років порожнечі. Ви поглянете вгору і побачите таке яскраве світло, що не зможете дивитися на нього. Ніхто не зможе так дивитися на Бога. І ви знову опустите очі вниз. Ви почуєте голос, подібний до грому, Господь скаже: «Гаразд, у тебе є шанс говорити. Говори! Що ти скажеш? Винен або не винен?» Безпристрасно. Якщо ви скажете: «Я не винен», то Він скаже: «Гаразд, подивимося в книгу». І усе твоє життя, хлопче, буде на великому екрані!
Знаєте, якби я робив ставки, то я поставив би усе, що в мене є, на те, що не минуло б і чверті години, як ви б закричали: «Зупиніть це, зупиніть!» Ви можете уявити собі, як Михаїл, Гавриїл, Мойсей, Петро, Яків, Іоанн, Павло, Вайтфілд, Сперджен, усі ваші спасенні друзі і родичі дивляться на секретні сторони твого життя? Ви знаєте, що ви зробите? Ви скажете «Амінь» вашому власному прокляттю. Коли ви летітимете двадцять мільярдів світлових років в озеро вогненне, то ви кричатимете «Амінь» всю дорогу. Це буде жахливо. Я не знаю, що ви думаєте з цього приводу. Я знаю, що я думаю про це. «Твоєю милістю Ти змусив мене убоятися, а тому, що я убоявся, я відроджений», і слава Богу, що я не стоятиму перед цим судом. Ви скажете: «Звідки ви знаєте, що ні?» Згадайте, я говорив нещодавно, що усе вже згоріло! Невже ви не пам’ятаєте перший суд? Вже згоріло усе, за що б я міг бути судимий!
Хтось скаже: «Мені потрібен другий шанс!» Це і буде ваш другий шанс. Ви знаходитиметеся в пеклі сорок років, сто, тисячу років, і Господь витягне вас звідти і дасть вам шанс піти з пекла в озеро вогненне. Хочете ви такий шанс? Хочете отримати його? Я вам не раджу. Ви гадаєте, що такий спритний? Ви хочете використати ваш шанс? Вперед, використовуйте. Хочете знати, що я думаю? Я думаю, що ви ідіот. Ось, що я думаю. Я думаю, що якби ви не були ідіотом, ви б не хапалися за шанс, подібний до цього.
Так от, у 22-му розділі Матфея певний цар влаштовує шлюб для сина свого. І він призвав гостей, коли настав час. Але гості нехтували, «пішли, хто на своє поле, а хто на свої торги». Цар послав слуг покликати інших на шлюбний бенкет, але і ті не прийшли. Нарешті він сказав: «Підіть на розпуття і усіх, кого знайдете, кличте на шлюбний бенкет. Ведіть німих, сліпих, глухих, багатих і бідних», і слуги пішли і зібрали усіх.
У ті часи, коли готувалися до весілля, слуги йшли запрошувати людей на весілля. Кожен з них ніс складений одяг, щоб пройти туди, де весілля. Тонке полотно – «праведність святих» (Одкр. 19).
Слуга ходив дорогами і говорив: «Не хочеш побувати на весіллі?» – «А хто одружується?» – «Царський син» – «О, так-так, це було б чудово». Слуга тоді говорив: «Тоді надінь цей одяг». – «А що ти хочеш за нього?» – «Нічого, він безкоштовний». – «Ну, я вірю в те, щоб йти своїм шляхом. Я вірю в те, що людина виправдана справами, так само як і вірою. У Євреїв 6, сказано. У Євреїв 10, сказано». Ну-ну. Слуга каже: «Дивися, дурню, якщо ти хочеш потрапити на весілля, тоді надінь це». Людина каже: «Я б узяв це, але я ніколи не бачив нічого безкоштовного. Мій татусь мене учив йти своєю дорогою і відповідати за свої вчинки, і я відповідатиму». Слуга тоді вимовляє: «У тебе не буде цього одягу, він не продається». І йде. Людина не отримала одягу.
Тоді слуга підходить до молодої дівчини і каже: «Чи не хочете побувати на весіллі?» Вона відповідає: «А хто одружується?» – «Царський син». – «А хто там буде?»
Уявіть собі, що було б, якби я сказав вам: «Наступного тижня в Сан-Карлос Готелі буде вечірка, там будуть «Біттлз», «Манкиз», «Скорпіонс»; там будуть президенти Картер і Дин Мартін, Кісінджер і Королева Англії, Френк Сінатра, Міс Всесвіт і Кінг-Конг, і увесь цей натовп – ім’я ним легіон. Там усе буде безкоштовно. Там буде зелений горошок, боби, стручкова квасоля, картопля по-французьки, свинина в гарнірі, німецький шоколадний торт, віденські шніцелі, зацукрована картопля, смажена картопля, курчата, курчата а-ля гамбо, курчата з рисом, курка запечена, курка смажена і навіть курка з куркою, біфштекси і гамбургери, мексиканські начос, бурітос і халапенос. І усе це буде безкоштовно!», і: «Для усіх вхід вільний». Там буде черга біля цих дверей, черга завдовжки миль п’ять, не менше.
Ви знаєте, що робить Бог? Бог каже: «На небесах відбудеться шлюб Мого Сина. Будуть душі усіх хороших і чесних людей: Мойсей, Ілля, Давид і Іосафат, будуть Ной і Енох, там буде Джон Пейтон, Лівінгстон, Гофорт і усі інші гідні люди. Там буде Трійця, серафими і херувими, ангели і архангели. Ти зможеш сісти і наїстися назавжди і більше ніколи не про що не турбуватися, і усе це – абсолютно безкоштовно». А люди кажуть: «Ну, я гадаю, що це мені не підходить». Про це варто замислитися, чи не так?
