Чотири суди: І. Голгофа

Я хочу поговорити з вами про чотири суди в Біблії. Ви знаєте, що в Слові Божому згадується насправді про сім судів. Не спасенні люди вважають, що є тільки один суд. Більшість не спасенних людей гадають так: одного разу вони помруть, і коли потраплять на небеса, Бог зважуватиме їх погані і добрі справи, і якщо добрі справи переважать погані, то вони йдуть у рай, якщо навпаки – у пекло, а якщо поганих і добрих вчинків буде порівну, то в чистилище або ще кудись. Але Біблія учить, що є сім різних судів. Є суд над гріхом на Голгофі. Є суд вірного щодня над самим собою, після того, як вірний стає спасенним. Є Суд Христовий, де буде суд над християнином, коли він піде до Господа. Є суд біля Великого Білого Престолу, де Господь судитиме не спасенних померлих. Ось чотири суди. Але окрім цього, є ще наступні: Бог також судитиме євреїв впродовж сімдесятого тижня Даниїла – Велика скорбота. А коли Христос повернеться, Він судитиме народи (Мф. 25). Це шість судів. А ще в Біблії говориться в 1Кор. 6:3: «Хіба не знаєте, що ми будемо судити ангелів?» От усі сім судів, про які говориться в Біблії. Я збираюся говорити про чотири з них, про чотири найосновніших.

І. Голгофа

Якщо у вас є Біблія, відкрийте Римлян 4:5. Це перший суд. Це суд над гріхом. На цьому суді ви судитеся як грішник. «А тому, хто не робить, але вірує в Того, Хто виправдовує нечестивого, віра його зараховується в праведність». Людина спасається вірою – без справ. «А тому, хто не робить… (ви бачите це?) але вірує в Того, Хто виправдовує нечестивого, віра його зараховується в праведність». Якщо ви не спасенна людина, то чи знаєте ви, що ви зробите? Ви відкриєте 2-й розділ Якова і згубите себе через вірш Писання. Дорога в пекло вимощена благими намірами. Дорога в пекло вимощена також цитатами з Писання, вирваними з контексту. Якщо ви хочете потрапити в пекло, то я можу дати вам п’ятнадцять віршів, які допоможуть вам туди потрапити. Це не просто слова. Якщо ви хочете потрапити в пекло і використовувати Писання, то сатана може відправити вас до пекла за допомогою Писання так само, як і за допомогою чогось іншого. Ви повинні уважно поводитися з Книгою. Вам не слід звертатися до послання Якова (яке написане «дванадцятьом колінам» Ізраїлю (Як. 1:1), щоб згубити свою душу. А послання до Римлян написане для язичників. Ви – язичники. Біблія каже: «А тому, хто не робить, але вірує в Того, Хто виправдовує нечестивого, віра його зараховується в праведність». Тоді чому це так? Та тому, що Ісус Христос помер на хресті, Господь Його «зробив для нас гріхом, щоб ми в Ньому стали праведними перед Богом» (2Кор. 5:21, КJV).

Коли Ісус Христос помер на хресті на Голгофі, Бог поклав на Нього ваші гріхи. Послухайте: Він став гріхом! Зрозуміли? Він став гріхом! Не просто поніс на Собі ваші гріхи, а Він Сам став гріхом. Не просто прибрав геть ваші гріхи, але Сам став гріхом заради вас. Він став гріхом! Ісус на Голгофському хресті став уособленням гріха, як Він і сказав: «І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися Синові Людському» (Ін. 3:14). Ісус Христос прирівнявся змієві – дияволові. «Того, хто не знав гріха, Він зробив для нас гріхом, щоб ми в Ньому стали праведними перед Богом» (2Кор. 5:21, КJV). Ви хочете потрапити в Новий Єрусалим, коли помрете, і ви хочете бути там з Богом? Тоді довіртеся Ісусу Христу. Хочете потрапити в пекло? Довіртеся комусь іншому. Це вільна країна. У пекло веде багато доріг, так само багато, як і людей.

Одна пані сказала мені одного разу в Пенсаколі: «Брате Ракман, ми усі прокладали собі дорогу в одне й те саме місце». Я сказав: «Так, і якщо ви неуважні, то ви, ймовірно, так і зробите». Тепер я, звичайно, розумію, що вона мала на увазі. Вона мала на увазі, що усі ми працюємо над тим, щоб потрапити на небеса. Тепер я скажу, як туди не потрапити. Ви не потрапите на небеса, доводячи який ви славний хлопець. Ви потрапите на небеса, довіряючись Тому, Хто узяв на Себе ваші гріхи. Якщо ви хочете потрапити на небо, довіртеся Ісусу Христу. Якщо хочете потрапити в пекло, довіртеся комусь іншому. Вибір за вами.

Якщо ви хочете потрапити в пекло, ваш алкоголь приведе вас туди! Ви вживаєте наркотики? – Ви потрапите в пекло! Ви перелюбствуєте, пиячите, грабуєте, брешете, граєте в карти, лаєтеся, крадете, шахраюєте і т. д. і т. п. – ви знову-таки будете в пеклі! У пекло потрапляють люди двох категорій: ті, які нічого не роблять, і ті, які роблять усе. Якщо ви хочете потрапити в пекло, просто довіряйте комусь іншому. Ви хочете вірити вашій церкві? Це інший вірний шлях у пекло. Ви хочете вірити в хрещення? Це хороший шлях у пекло. Ви хочете вірити в десять заповідей? Це прекрасний шлях у пекло. Ви хочете довіряти вашим почуттям? Вашому досвіду? Якщо ви хочете в пекло – вибирайте. Але якщо ви хочете на небо, довіряйте Ісусу Христу.

Хтось скаже: «Так, але якщо ви довіритеся Ісусу, а як же тоді…». Закрийте рота! Ось у чому у вас біда – ви завжди забігаєте наперед. Я говорю вам про те, як потрапити на небеса. Отже, якщо ви хочете потрапити на небеса, довіртеся Ісусу. «Так, але як же…» Так от, закрий рота і трохи почекай. Контролюй себе, не ускладнюй життя. Про це ми поговоримо пізніше. Я говорю не про те, що робить християнин після того, як стає спасенним. Я говорю про те, як спастися. Ви хочете стати спасенним? – Довіряйте Ісусу Христу! Хочете в пекло? – Довіртеся комусь іншому.

Колись давно, коли піонери перетинали цю країну (США), вони дісталися до рівнин Канзасу і Оклахоми, а звідти в Небраску. Іноді в преріях починалася пожежа (хтось з вас намагався колись усунути пожежу при вітрі швидкістю 60 км. на годину?). А в ті часи, у 1880-х, трава в преріях була заввишки 1,5-2 метри, і уявіть, як там виглядала пожежа. Як ви гадаєте, якби якийсь подорожній опинився б у преріях під час пожежі, вистачило б йому часу втекти разом зі своїм конем і врятуватися від вогню? Він би загнав свого коня до смерті, але так би і не врятувався. Як ви думаєте, що він робив? Він злізав з коня, розпалював маленьке багаття біля себе, і на той час, як великий вогонь добирався до нього, місце перед ним вже вигорало, і він разом зі своїм конем ставав на вигоріле місце. Бачите? Коли прерія горить, він залишається цілим. Ви знаєте чому? Бо те місце, на якому він стоїть, воно вже вигоріло. Я повторю: «Бо місце, на якому він стоїть, вже вигоріло».

Така ж ситуація і з деякими з вас. Хтось з вас, увірувавши в Христа і пролиту Ним кров, стали спасенними; потім якийсь гріх входить у ваше життя, і ви думаєте: «Ну, я не був спасенний – ну, я думаю, що не був спасенний… чи був я спасенний чи ні?» Послухайте, ви вже увірували в пролиту кров, і гнів Божий вже вилився, і гнів Божий вже не проллється в тому ж самому місці двічі. Наступного разу гнів Божий проллється не на Голгофі. Він проллється на беззахисну спину Його Сина, Господа Ісуса Христа, і якщо ви повірили в пролиту кров, то ви спасенні. Ви спасенні навіки. Ви хочете потрапити на небеса? – Довіртеся Ісусу Христу! Хочете потрапити в пекло? – Довіртеся чомусь ще! Саме так.

Одного разу я кудись віз у машині дружину, Рейчел і Лауру, і в салон машини залетіла бджола. Бджола ужалила Лауру, і та почала плакати і кричати. Це не була велика бджола, це була лише маленька стара бджілка. Але дівчинка продовжувала плакати. Бджола все ще перебувала в машині, і я кілька разів намагався її прибити. Лаура боялася, що бджола ужалить її знову. Моя дружина сказала їй: «Розумієте, дітки, вона не може знову вас ужалити, бо вона втратила своє жало». Бачите? От так. Жало смерті – це гріх, і коли вона ужалила Ісуса Христа, смерть залишилася без жала, і вже не може ужалити вас. Ви можете бути ужалені чимось іншим, але про це ми поговоримо пізніше.

Одного разу увечері в Креств’ю, Флорида, я чув проповідь одного проповідника. Він переплутав вірність із спасінням. Ви такої плутанини не чули, напевно, в усьому своєму житті. Цей бідолаха стояв і міркував про те, як пройти крізь «вузькі ворота», не знаючи, де знаходяться ці самі ворота, він говорив про «пристрасні зусилля» і про «боротьбу», щоб пройти через щось, чого ніколи не бачив. І він говорив про те, щоб «відректися від усього і піти за Господом», він говорив, що оскільки ви на небо не можете узяти жодного гріха, то ви усі їх повинні будете скинути перед воротами, інакше на небо не потрапите, а якщо ви підберете гріхи по той бік воріт, то вважайте, що ви через них і не проходили. Це була звичайно, «грандіозна» проповідь. Вірність і служіння Господу відноситься до другого і третього судів, але суд над гріхом – це суд номер один – Голгофа. Ви хочете потрапити на небеса? – Довіртеся Ісусу Христу! Хочете потрапити в пекло? – Довіртеся чомусь іншому! От і все! Усе і нічого більшого.

Якщо ви хочете заплутати не вкоріненого у вченні Христовому, попросіть його розповісти вам про тих, кому Бог не зарахує гріха. У Біблії сказано: «Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха» (Рим. 4:8). Що це означає? Погляньте на вірш 7: «Блаженні ті, чиї беззаконня прощені і чиї гріхи відпущені». Бачите це? Ось, що Бог говорить про когось: «Ти можеш грішити, і Я не зарахую тобі в провину твої гріхи».

Ця фраза в когось може викликати шок. Ви скажете: «Чесно, не знаю. Ви тут розповідаєте, що хтось може робити те і це і все одно залишатися спасенним? Ви не можете такого говорити». Але це Біблія говорить: «Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха». Такі справи! Ви знаєте, де мої гріхи? Вони покладені на Ісуса Христа. Ви знаєте, де Його праведність? Я отримав її! Ви скажете: «Як ви її отримали?» Я отримав її як подарунок на Різдво – безкоштовно. Біблія говорить: «дар благодаті» (Рим. 5:15, 16 і 18). Ви хочете потрапити на небеса? – Довіртеся Ісусу Христу. Хочете потрапити в пекло? – Довіртеся чомусь іншому.

Коли Бог Всемогутній погляне з небес, то Він побачить дві книги, що лежать поруч. Одна Книга – це Книга Його Сина, Господа Ісуса Христа; це Книга безгрішна, бездоганна, у ній немає жодної плямочки або помилки. У ній немає безчестя. У ній немає ні мерзенності, ні підлості. Він Свята, безгрішна Людина. На обкладинці цієї Книги вказано: «Це життя Господа Ісуса Христа». Потім Бог дивиться на мою книгу життя: вона виглядає такою огидною, що від її вигляду цегляна стіна і та покрилася б пухирями від обурення. У цій книзі є присутніми усі види помилок, вад, гріха, ганьби, самовдоволення, пожадливості і безбожництва. На цій книзі написано: «Це життя Пітера С. Ракмана».

Одного разу я прийшов до Христа і сказав: «Тягар моїх гріхів занадто тяжкий для мене, я не можу цього винести». І Господь сказав: «Добре, ти хочеш помінятися книгами?» Я сказав: «Так, давай мінятися». Бог узяв праведне життя Його Сина і дав її Петі Ракману, і тепер на ній написано: «Це життя Пітера С. Ракмана». У мене праведність Божа. Мені байдуже, що ви думаєте про це. Я можу про це не думати! У мене є праведність Божа! Ви знаєте, що зробив Бог? Бог узяв мою брудну, мерзенну книгу і написав на ній: «Це життя Мого Сина, Ісуса Христа», і поклав мої гріхи на Нього. Попросіть когось хто сумнівається в цьому твердженні розповісти про це, тоді ви побачите, як усі вони намагатимуться викрутитися.

«Ну, я розділяю це». «Ну, я думаю». «Ну, мені здається». «Ну, я сподіваюся». «Ну, я вважаю», – гей, хлопче, а як же доктрина? А як щодо: «Господь не зарахує гріха»? Отже, суд № 1 – це суд, на якому гнів Божий впав на беззахисну спину Господа Ісуса Христа, Сина Божого, на Голгофському хресті. «Боже Мій, Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?» (Мф. 27:46) – ось що Він сказав, бо гнів Божий був на Ньому. Перший суд відбувся, і перший суд – це суд над гріхом.

Наступний запис

Чотири суди: ІІ. Сповідання

Наступний суд – це суд над СИНОМ. Ви прийняли Господа Ісуса Христа як свого Спасителя. Ви довірилися Йому. Ви прийняли ... Читати далі