Наступний суд – це суд над СИНОМ. Ви прийняли Господа Ісуса Христа як свого Спасителя. Ви довірилися Йому. Ви прийняли Його дар. Ви віруєте в Нього. Ви можете встати і сказати: «Моя надія – праведність Христова. Христос є тверда скеля серед моря піску».
Ви врятований, народжений згори, ви на твердій землі. Ви думаєте, що ніколи більше не згрішите, ніколи більше не полюбите гріх і решту життя ненавидітимете гріх. Ви гніваєтеся на диявола за те, що він збиває вас зі шляху істинного, ви повні праведного обурення (це добре), ви повні старанності (це добре), і ви думаєте про себе: «Хлопче, ти на небі!» Але тут у вашому житті щось відбувається, і тут же вам під руку підвертається якийсь скептик і каже: «Ти не спасенний по-справжньому, бо не хрещений згідно з Діяннями 2:38». Тоді ви приймаєте бік цього скептика. У вашому житті знову щось відбувається. Тут підходить інший скептик і каже: «Розумієш, єдине, що тобі потрібне, так це хрещення Святим Духом. Твоя біда в тому, що ти став спасенним, але ти не отримав Святого Духа». І так вони тебе заплутали ґрунтовно. Ти перемішав два різні суди.
Коли ти прийшов до Христа, ти прийшов не як СИН. Ти прийшов як ГРІШНИК. Ти не був Його сином, коли ти прийшов. Не намагайтеся обдурити себе словами: «Я був дитям Божим, коли прийшов до Христа». Ти не був дитям Божим до тих пір, поки не прийшов до Христа, брате. Зараз у нашій країні, коли людина говорить так само ясно, чітко і різко, як говорю я, дуже багато людей гадають, що ця людина – брудний, старий, підлий диктатор, подібний до Адольфа Гітлера. Ви знаєте, чому вони так гадають? Бо вони виросли на солодкуватому і нудотному базіканні. Звідки усі ці люди узяли, що, коли вони спасаються, вони «віддають» себе Христу? Христу ви не потрібні! Це зрозуміло? Віддати себе Христу? Коли я став спасенним, я не давав себе Христу, а якби я так робив, то Господь би мене не прийняв.
Я прийшов до Христа як той, хто має потребу, і Бог дав щось Петру Ракману! Ну, що за народ! «Я віддав себе Христу». Так, гарненьке придбання. Амінь, амінь, амінь. Кажу вам, таких людей повним-повнісінько по всій країні. По радіо твердять 24 години на добу: «Віддайте себе Христу», «підпорядкуйте себе Христу», «поділіться вашим досвідом з іншими». Ви не потрапите на небеса, ділячись своїм досвідом. Ви потрапите на небо, довіряючись Ісусу Христу. А коли ви прийшли до Ісуса Христа, ви не могли Йому дати нічого, окрім ваших брудних гріхів. Дати Богові щось? Що б ви Йому дали? Бог дав вам повітря, Бог дав вам дихання, і Бог давав вам харчування до цього дня. Ви не мертві тільки тому, що Бог дає вам життя. Хто ви такий, щоб говорити тут про те, щоб дати щось Богу? Хто ви, ким ви себе вважаєте? Четвертим учасником Трійці?
І, уявіть собі, до чого таких людей багато в цій країні, і усі вони наполовину божевільні. А коли ти їм кажеш правду, вони гадають, що божевільний це ти. Отже, ви стали спасенними, ви стали дитям Божим; потім ви коїте гріх. «Тому що всі згрішили і позбавлені слави Божої» (Рим. 3:23). Іоанн каже в 1Іоанна 1:8 «Якщо кажемо, що не маємо гріха, – обманюємо самих себе, і правди немає в нас».
Коли я проповідую це, я малюю людину з пов’язкою на стегнах, але насправді, коли ви після того як спаслися приходите сповідувати ваші гріхи перед Богом (як приходить неслухняне дитя), на вас з одягу немає навіть нитки. Ви приходите голими. У посланні до Євреїв 4:13 сказано: «Але все оголене і відкрите перед очима Його: Йому дамо звіт».
Якщо ви спасенні і знаєте, що скоїли колись щось неправильне, ви повинні щось зробити. Що ж ви повинні зробити? Ви повинні засудити ваші гріхи і сповідувати їх. Тепер почекайте хвилиночку. Ви не можете потрапити на небеса, сповідуючи і засуджуючи свої гріхи. Ви підтримуєте потрібні стосунки, засуджуючи і сповідуючи свої гріхи. Усе слід розуміти належним чином. Є люди, які продовжують думати: «Я потраплю на небеса, бо я сповідую свої гріхи». Ви не потрапите на небеса таким шляхом. Ви потрапите на небеса, довіряючись Ісусу Христу. Якщо ви хочете потрапити в пекло, довіряйте чомусь іншому. Довіряйте вашій сповіді. Якщо у вас під рукою Біблія, відкрийте 1Кор 11:31. Ви хочете зрозуміти цей вірш правильно? Зараз зрозумієте. У 2Тим. 2:15 сказано: «Старайся представити себе Богові достойним, працівником бездоганним, який вірно подає слово істини». Слово істини має чіткі межі. Саме про це ми і говоримо сьогодні.
Погляньте на 1Кор. 11:31: «Бо коли б ми судили самі себе, то не були б судимі». Але коли ми засуджені, ми йдемо в пекло, вірно? Ні, це не вірно. Коли ми судимі, ми що..? «Будучи ж судимі, караємось від Господа, щоб не бути засудженими зі світом» (1Кор. 11:32). Дитя Боже не йде в пекло. Воно отримує прочухан. Воно карається! Ви самі, будучи батьками і матерями, це розумієте. Якщо у вас є син, то як довго він буде вашим сином? Так от – завжди!
У мене три сини. Звуть їх Пітер, Майк і Девид. Як довго ці хлопці будуть моїми синами? Завжди! Ви знаєте чому? Вони народжені від мене. Вони ніколи не перестануть бути моїми синами. Коли вони помруть, на їх могилах буде написано: «Ракман», і навіть якщо вони поміняють прізвище, вони все одно будуть моїми синами.
Ви знаєте, як довго ви будете сином Божим після того, як станете спасенними? Завжди! Ви не зможете повернути час назад. Ви знаєте, що закони США і закони цього штату кажуть, що коли ви усиновите дитину і візьмете її до себе в сім’ю, ви більше не зможете від неї відмовитися? А коли Бог усиновив вас і прийняв вас, Він присягнувся Собою, що Він ніколи не залишить вас, і Він вас не залишить. Деякі кажуть: «Так, але якщо ви…» Ми до цього ще дійдемо. Біда в тому, що ви занадто квапитеся. Ви хочете потрапити на небеса? – Довіртеся Христу. Ви хочете потрапити в пекло? – Довіртеся чомусь іншому. Ви хочете залишитися в хороших стосунках з Отцем? – Сповідуйте свої гріхи. Хочете втратити хороші стосунки з Богом? – Просто надайте речам йти своєю чергою.
Сповідувати гріхи або ні – це означає зберігати або не зберігати ваші хороші стосунки з Богом. Якщо один з моїх синів розбив би машину або спалив будинок, і якби, коли я поставив би його перед собою «на килим», він не вибачився, а просто дивився б на мене і твердив: «Ну, я нічого не міг зробити», якби він не сказав, що жалкує, що спробує виправити, то, кажу вам, я б здорово на нього розсердився. Він мій син, але між нами справи погані.
Якщо ти дитя Боже і не сповідуєш твоїх гріхів, не кажеш Господу про них, не засуджуєш свої гріхи, не докладаєш зусиль, щоб виправити їх, Господь гнівається на тебе. Хтось каже: «Господь не гнівається». О, так, Він гнівається. Він карає вас. Коли батько засмучений, він дає дитині прочухан. І деякі діти Божі отримують жахливий прочухан. Ви можете отримувати прочухан, але одного ви ніколи не повинні здійснювати: ви ніколи не повинні викликати гнів Божий за те, що не сповідуєте свої гріхи. Сповідуйте свої гріхи. Бачить Бог, якщо ви це не робитимете, неприємностей у вас буде більш ніж достатньо.
Ви знаєте, чому в багатьох з наших братів з різних течій так багато цілителів? Тому що багато хто з них постійно хворий. А чому хворі? Бо вони не сповідують свої гріхи. Ви знаєте, чому вони не сповідують свої гріхи? Бо вони прочитали в Біблії, що: «Кожний, народжений від Бога, не чинить гріха, тому що сім’я Його перебуває в ньому, і він не може грішити, бо народжений від Бога» (1Ін. 3:9). Ці тупиці так кажуть собі: «От, погляньте, якщо я спасенний, я не грішу». Вони згрішили вже тим, що так подумали. «Ну, я не грішу навмисно. Це була лише помилка». Так вони не сповідують своїх гріхів, і дуже скоро уся благочестива церква стоїть перед цілителями. У Біблії в 1 посланні до Коринф’ян сказано: «Через це багато з вас немічних і недужих і чимало вмирає. Бо коли б ми судили самі себе, то не були б судимі» (1Кор. 11:30-31). Ні, я не кажу, що всяка хвороба – це плата за несповідуваний гріх. Цього я не кажу. Але я кажу: «Навіщо нести подвійну ношу, брате?» Я маю на увазі, що вам абсолютно немає жодного сенсу нариватися на додаткове покарання.
Те, що я вам зараз розповім, я вам вже колись говорив, але це варто повторити, бо приклад цей дуже повчальний. А спостерігав я це в Пенсаколі в 1951.
Я їхав на північ Північним Шосе і побачив на правій стороні дороги велику, повну жінку-негритянку. Ймовірно, її вага була не менше 100 кіло. Вона вела за руку хлопчика років чотирьох. Я не знаю, куди вона його вела, але дитина туди йти не хотіла. Ця дитина кричала, волала, вищала, пхикала і сердито тупала ногами. Вона наспівувала, а хлопчик пхикав. Я побачив, що дитину відвели вниз по вулиці, і тоді я сказав собі: «Ти знаєш, на що це схоже? Це портрет неслухняного християнина, який повертається додому на небеса». Святий Дух триматиме тебе і вестиме тебе додому на небеса, хочеш ти того чи ні. Ти можеш думати що хочеш і робити що хочеш, але ти йдеш. Ти йдеш.
Хтось скаже: «Ну, а як же Син Божий…», адже ви не спалите свого сина в печі! (Неспасенні люди хочуть цим довести, що Бог не спалить не спасенного грішника в печі, але не спасенний грішник не є дитям Божим). Христос сказав, що Він збере їх і вкине «їх у піч вогняну; там буде плач і скрегіт зубів» (Мф. 13:42). Ви ніде не прочитаєте, що Бог візьме одного зі Своїх синів і кине їх у вогняну піч, де буде плач і скрегіт зубів, так само як і ви не кинули б туди ваших синів.
Люди страшенно турбуються з нікчемного приводу. Одного разу я балакав з однією пані в Огайо; вона була стурбована своїм спасінням. Її чоловік був проповідником. Ми сиділи за столом, і її чоловік попросив мене поговорити з нею про її спасіння. Він намагався, але безуспішно. Дружина проповідника має бути упевнена у своєму спасінні. Ми трохи поговорили, і я нарешті запитав: «На що ти розраховуєш, щоб спасти себе?» Вона сказала: «Я знаю відповідь на це питання». Я сказав: «Тоді не кажи мені цього. Скажи, ти на що розраховуєш?» Вона сказала: «Що ви маєте на увазі?» Я сказав: «Одного разу ти помреш. Ти віриш у пекло, чи не так?» «О, так», – сказала вона. «Ти віриш у пекло, чи не так?» – запитав я. Вона сказала, що вірить у пекло. «Ти ж не хочеш туди потрапити», – сказав я. Вона сказав: «Ні, не хочу». Я сказав: «Тоді, на що ти розраховуєш, щоб туди потрапити?» Вона сказала: «Я знаю, що ви хочете почути». Я сказав: «Цього мені не кажи. Скажи, на що ти розраховуєш?» Вона сказала: «Ну, я просто розраховую на кров Ісуса Христа». Я похитав головою і сказав: «У мене для тебе погані новини». Вона зблідла і швидко запитала: «Які ж?» «Ти в будь-якому випадку повинна потрапити на небо. Ти намагаєшся потрапити в пекло, але ти туди не потрапиш!» Амінь, брате, амінь. Кажу вам, якщо ви розраховуєте на це, щоб врятуватися, то ви йдете додому. Неважливо, яким чином ви йдете, але ви йдете.
Хтось скаже: «А що, якщо християнин живе як сатана?» Тоді він захворіє. Ви скажете: «А якщо він не виправиться?» Тоді Господь уб’є його. Ви запитаєте: «А що, якщо він не сповідує свої гріхи?» Можливо, з ним було б так само, як з Лотом. Люди кажуть: «Якщо Пітер не сповідує свої гріхи, то він має потрапити в пекло. Якщо Девид не сповідує своїх гріхів, то він має потрапити в пекло». Лот не сповідував своїх гріхів. Покажіть мені те місце у вашій Біблії, де сказано, що Лот сповідував свої гріхи. Він закінчив своє життя п’яницею в печері.
Я говорю це, а хтось із цих самовпевнених людей скаже: «О, тут учать тому, що можна бути спасенним і пити? Тут учать, що можна бути спасенним і робити усе, що ти хочеш». Ви ніколи не чули, щоб я казав таке. Якщо ви християнин, то ви можете втратити ваш характер, ваші радощі, вашу дружбу, ваш розум, ваше здоров’я, ваше життя, ваші досягнення, ваш спадок. Ви жодного разу в житті не чули, щоб біблійний вірний говорив, що християнин нічого не може втратити, але якщо йдеться про душу, тут усе інакше.
Зрозуміли? Хочете на небеса? – Довіртеся Ісусу Христу! Хочете в пекло? – Довіртеся чомусь іншому. Ви хочете жити щасливим життям у згоді з Господом? – Тримайте вашу книгу життя чистою. Хочете бути нещасним? – Дайте вашій книзі життя забруднитися і нічого не робіть, щоб це виправити. От і все.
