Як народжуються духовні блукачі

Для Бога праведно мстити за Своїх рабів, але для них неправедно мститися за самих себе.

«Нехай не попустить мені Господь зробити це господареві моєму, помазанику Господньому, щоб накласти руку мою на нього, бо він помазаник Господній. І утримав Давид людей своїх цими словами і не дав їм повстати на Саула» – 1Царств 24:7-8.

У попередньому розділі ми розглянули, як погано обходився з Давидом чоловік, від якого він чекав батьківського ставлення. Давид увесь час намагався зрозуміти, у чому саме він вчинив неправильно. Що могло так налаштувати проти нього Саулове серце, і як можна знову розташувати його до себе? Давид довів свою вірність Саулу тим, що пощадив його життя, хоча сам цар шукав Давидового життя.

Давид волав до Саула, схилившись до землі: «Довідайся і переконайся, що немає в руці моїй зла, ні підступництва, і я не згрішив проти тебе». Давид відчув полегшення, коли він показав вірність своєму лідерові. Пізніше до нього дійшли ще гнітючіші новини: Саул як і раніше бажав вбити його. Але Давид відмовився підняти руку на того, хто шукав його смерті, хоча Бог навів на усю армію Саула глибокий сон, і дав Давиду супутника, який просив дозволити йому убити Саула. Але Давид якимсь чином відчував, що ця спляча армія служила для якоїсь іншої мети – мети випробувати його власне серце.

Бог хотів побачити, чи піде Давид на вбивство, щоб встановити і затвердити, подібно до Саула, своє царство, або ж він дозволить Богові заснувати праведністю його престол навіки віків.

«Не мстіться за себе, улюблені, а дайте місце гніву Божому. Бо написано: “Мені відомщення, Я віддам”, – говорить Господь» (Рим. 12:19).

Праведно для Бога мститися за Своїх рабів. Але неправедно, коли Божі раби мстяться за самих себе. Саул був людиною, яка мстила за себе. Він переслідував Давида, чесну людину, впродовж чотирнадцяти років, убив священиків і їх сім’ї.

У той час, коли Давид стояв над сплячим Саулом, він зазнавав важливе випробування. Воно мало відкрити, що ж у Давидовому серці: колишнє благородство пастуха, або ж нещирість і підлість «другого» Саула. Чи залишиться він чоловіком за серцем Божим? Набагато легше узяти усе у свої руки, замість того, щоб чекати, коли з’явиться праведність Божа.

Бог випробовує Своїх служителів на послух. Він спеціально поміщає нас у такі ситуації, коли здається, що релігійні стандарти і закони суспільства виправдовують наші вчинки. Він дозволяє іншим, особливо тим, хто близький нам, заохочувати і закликати нас до самозахисту. Але це не Божий шлях. Це шлях світської мудрості, земний і тілесний шлях.

Коли я думав про можливість викрити лідера, що стояв наді мною, то пам’ятаю, як боровся з думкою, якщо його не викриють, він може спричинити зло іншим. Я продовжував тоді роздумувати: «Адже я тільки повідомлю правду. Якщо я цього не зроблю, як же тоді це припинитися?» Інші люди також заохочували викрити його.

Проте сьогодні я знаю, що Бог дав мені тоді той письмовий доказ лише з однієї причини: щоб випробувати мене. Чи стану я такою ж людиною, як той, хто прагнув нашкодити мені? Або ж я дам місце Божому суду або милості у випадку, якщо та людина покається?

Як Бог може використовувати розбещених лідерів?

Багато людей запитують: «Чому Бог поміщає людей під керівництво лідерів, які припускаються серйозних помилок, а іноді взагалі є беззаконниками?»

Подивіться на дитинство Самуїла (1Царств 2-5). Бог (не диявол) помістив цього хлопчину під керівництво розбещеного священика на ім’я Ілій і його двох беззаконних синів, Офні і Финеєса, теж священиків. Вони хитрістю і силою забирали собі приношення і коїли блуд з жінками, що збиралися біля входу в скинію зібрання.

Чи можете ви собі уявити, що ви є підлеглим служителя, який провадить подібний спосіб життя? Служителя, який був би настільки нечутливий до Духа Святого, що не міг розпізнати жінку, що молилася, і звинувачував її в тому, що вона п’яна! Настільки байдужого, що він не зупиняв своїх синів, які коїли блуд прямо посеред церкви.

Більшість християн сьогодні відчули б себе ображеними і шукали б іншу церкву, розповідаючи усім про беззаконний спосіб життя своїх колишніх пасторів і лідерів. Мені подобається те, що сказано про юного Самуїла, який жив серед такого розбещення: «Отрок Самуїл служив Господу при Ілії» (1Царств 3:1).

Але розбещення досягло свого піку: «Слово Господнє було рідкісним у ті дні, видіння були не часто» (1Царств 3:1). Здавалося, що Бог був далекий від усього єврейського народу. Світильник Божий мав от-от потухнути в домі Господньому. Але чи ходив Самуїл шукати інше місце для поклоніння? Чи ходив він до старійшин, щоб розкрити перед ними беззаконня Ілія і його синів? Чи утворював він комітет, щоб змістити з пасторства Ілія і його синів? Ні, він служив Господові!

Бог помістив туди Самуїла, і він не був відповідальним за поведінку Ілія або його синів. Він був поміщений під їх керівництво не для того, щоб судити їх, але щоб служити їм. Він знав, що Ілій був Божим рабом і знав – Бог здатен розібратися зі Своїми служителями.

Діти не виправляють батьків. Це на батьках лежить відповідальність учити і виправляти своїх дітей. Ми повинні мати справу з тими, кого Бог вручив нам для навчання. Це наша відповідальність, наш обов’язок. Тих же, хто перебуває на нашому рівні, ми повинні підбадьорювати і умовляти як братів. Але в цьому розділі, як і в попередньому, я розглядаю нашу реакцію на вчинки тих, хто поставлений над нами. Самуїл служив поставленому Богом служителю якнайкраще, без наміру судити або виправляти його. Єдиний раз, коли Самуїл вимовив слово, – це тоді, коли Ілій прийшов до Самуїла і попросив його розповісти, яке пророцтво дав йому Бог минулої ночі. Але навіть у цей момент, це було словом виправлення не від Самуїла, але від Бога. Якби більшість людей прийняли цю істину, наші церкви стали б абсолютно іншими.

Попередній запис

Чи використовує Бог мене для викриття гріхів мого лідера?

Впродовж семи років я займався служінням підтримки і був молодіжним пастором, перш ніж Бог відкрив двері мені і моїй дружині ... Читати далі

Наступний запис

Церкви – це не кафетерії

Часто люди відразу покидають церкви, якщо вони помічають якусь ваду в керівництва. Можливо вони невдоволені тим, як пастор збирає пожертвування ... Читати далі