Несення хреста

Христос, «покликавши народ з учениками Своїми, сказав їм: хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде» (Мк. 8:34). Між іншим, ці Христові слова мали вжахнути Його сучасників, які добре знали, що саме являє собою знаряддя римської страти. Втім, у наш час цей заклик теж не викликає надто багато ентузіазму: переважна більшість людей усіма силами намагається позбутися будь-яким чином свого хреста. Навіть просте згадування про його несення в багатьох викликає дискомфорт і вони намагаються змінити тему розмови. Усі ці людські потуги добре показані в наступній притчі, яку пропонуємо вашій увазі:

Прірва

«Одного разу дорогою йшов натовп людей. Кожен ніс на плечі свій хрест. Одній людині здавалося, що її хрест дуже важкий. А людина ця була дуже хитрою. Трохи відставши від усіх, вона зайшла в ліс і відпиляла частину хреста. Задоволена, що перехитрила усіх, вона їх наздогнала і пішла далі. Раптом на шляху з’явилася прірва. Усі поклали свої хрести і перейшли. Хитра людина залишилася на цій стороні, оскільки її хрест виявився коротким».

Звісно, це лише притча, свого роду іносказання, алегорія, яка проте досить добре ілюструє марність і небезпечність спроб позбутися хреста. Подібні спроби чимось можна уподібнити до спроб людей позбавитися… від зубного болю. Саме так, зубного болю. Згодні, у зубного болю немає нічого приємного, проте він чудово ілюструє, що з вашими зубами не все гаразд, а через те вашим зубам треба приділити належну увагу, щоб біль у подальшому не турбував вас. Проте багато людей цей біль «глушать» сильними знеболюючими, марно намагаючись таким чином позбутися його. Як результат, біль нікуди не зникає, тільки причини, які зумовили його, прогресують далі, несучи загрозу вже усьому організму.

Те саме відбувається і з життєвими хрестами: ми нікуди не зможемо подітися від них, а ігнорування цього факту лише добавить нових хрестів. Але не треба зневірятися, адже наш Господь Ісус Христос запевнив: «У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ» (Ін. 16:33), тим самим даючи зрозуміти, що не залишить нікого без Своєї опіки і турботи, бо «вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести» (1Кор. 10:13). Звісно, якщо будемо сподіватися і в усьому покладатися на Нього, хоча це не позбавить нас від різноманітних життєвих хрестів.

Ясна річ, можна задатися питанням звідки і навіщо беруться страждання світу цього, хоча це в жодній мірі не убереже нас від них; також можна ігнорувати Ісусів заклик про несення хрестів; можна бути розлюченим на Господа за те, що Він допускає стільки болю і страждань у світі і зокрема в нашому житті; можна намагатися марно уникати життєвих хрестів, а можна просто довіритися Богові керуючись принципом: якщо в цьому світі не вдається оминути страждань, то хоча б можна заручитися Божою підтримкою в їх несенні-подоланні. Разом з тим пам’ятаючи, що настане день, коли «витре Бог усяку сльозу з очей їхніх, і смерти не буде вже, ні плачу, ні крику, ні недуги вже не буде, бо колишнє минуло» (Одкр. 21:4).

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docНесення хреста

Попередній запис

Напередодні Великого посту

Напередодні Великого посту загалом говорять, закликають робити цілком правильні речі. От лише мимоволі виникає запитання: а що, не під час ... Читати далі

Наступний запис

Слідування за Христом

30 срібняків «І, вийшовши, Ісус побачив багато людей, змилосердився над ними і зцілив недужих їхніх» (Мф. ... Читати далі