Одного разу Петро сказав Ісусові: «…ось ми все залишили і пішли слідом за Тобою» (Мк. 10:28). Петро хотів дізнатися що чекає його та інших послідовників Христових у майбутньому. Чи вартують чогось їх зусилля? Що принесе їм їх слідування за Ісусом?
Ісуса не засмутили Петрові слова. Він відповів йому: «…Істинно говорю вам: нема нікого, хто залишив би дім, чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір, чи жінку, чи дітей, чи землю ради Мене і ради Євангелія і не одержав би сторицею вже нині, в час цей, серед гонінь, – домів, і братів, і сестер, і батьків, і матерів, і дітей, і земель, а в грядущому віці – життя вічне» (Мк. 10:29-30). Ісус сказав, що тих, хто пішов за Ним і чимось заради цього пожертвував, чекає чимала нагорода: і в тимчасовому житті тут на землі, і у вічності на небесах.
Насправді Писання багато говорить про нагороду, яку дає нам Бог. І дуже важливо пам’ятати про цю нагороду. Знання і думки про нагороду, що очікує на нас, допоможуть нам залишатися вірними Богові і присвяченими до кінця наших днів.
Наше життя на землі порівнюється з парою – воно занадто коротке. І те, як ми проживаємо кожен день тут, визначить не лише нашу долю на землі, але і нашу долю у вічності. Ми не можемо дозволити собі жити, не замислюючись про вічність. Адже вона обов’язково одного разу настане. Думки про вічність і про нагороду від Бога, що очікує нас на землі і у вічності, допоможуть нам збудувати правильні пріоритети в житті і отримати врешті-решт цю нагороду.
Нагорода не буде усім однаковою. Є маса факторів, що визначають нагороду. Деякі врятовані, які будують не так, як слід, взагалі будуть позбавлені нагороди: вони врятуються від Божого гніву, але, «ніби через вогонь», при цьому їх справа, над якою вони працювали, чекаючи нагороду, згорить (1Кор. 3:12-15). Якщо ми неправильно будуватимемо, ми можемо взагалі позбутися нагороди!
Що ж вплине на нашу нагороду від Господа?
1) Перше, що вплине на нашу нагороду – це наш послух. Причому це відноситься, як до моралі, так і до послуху Божому водійству.
У Мф. 7:22-24 Ісус говорить про людей, які «багато» славних справ робили (пророкували, виганяли бісів, здійснювали багато чудес), але при цьому також коїли і беззаконня. Через свій непослух Божим заповідям, аморальний спосіб життя, вони не лише позбулися нагороди, але і спасіння: замість очікуваних небес вони успадкували вічний вогонь.
Також важливий послух Богові в тому, що Він каже нам робити в нашому служінні Йому, за яке ми і отримуємо нагороду.
Мойсей через непослух Божому керівництву, хоча і побачив диво – вода полилася із скелі, люди напилися, угамувавши свою спрагу, – втратив можливість увійти до землі обітованої (Чис. 20:1-12; Втор. 32:48-52).
Саул через свій непослух Божому водійству, хоча і здобув перемогу над Амаликом, але був відкинутий Богом як цар (1Цар.15).
Важливо знати, що нам каже Бог, і намагатися бути Йому в усьому слухняним.
2) Старанність.
Наївно вважати, що люди, працюючі для Господа з різною старанністю, отримають однакову нагороду. Ті, що отримали однакову кількість «мін», і працювали з різною старанністю, через те отримали і різні результати (один помножив 1 «міну» в 10 разів, а другий – лише в 5 разів), у підсумку одержавши і різні нагороди (Лк. 19:12-19).
У притчі про таланти, розказаній Ісусом, при різних зовнішніх результатах була однакова нагорода. Того, хто, маючи 5 «талантів», приніс ще 5, і того, хто, маючи 2, приніс ще 2, Пан похвалив однаково – дав однакову нагороду (Мф. 25:14-23).
Іноді ми можемо оцінювати людину за тим результатом, який вона приносить у служінні Богові: чим більше результат, тим вище наша оцінка. Але необов’язкове усе так виглядає в очах Божих. Не завжди різні результати в нашому служінні приведуть до різної нагороди. Як і не завжди однакові результати приведуть до однакової нагороди. Секрет тут у старанності.
Ми маємо різні таланти і їх кількість: хтось має талант співати і служить цим талантом Богові, хтось – проповідувати, і цим служить Богові. Хтось має трохи талантів і співає для невеликої групи людей, а хтось збирає стадіони. Хтось проповідує своєму оточенню, а хтось має здатність привести в рух ціле місто або навіть націю.
Тому при різному видимому результаті ми можемо отримати однакову нагороду, якщо, маючи різну кількість талантів і принісши різні результати, ми працювали з рівною старанністю. У цій притчі обидва «раби» працювали з однаковою старанністю, помноживши їх таланти удвічі.
А також при однакових видимих результатах ми можемо отримати різну нагороду, якщо ми працювали з різною старанністю.
3) Мотивація.
Павло писав, що люди проповідували за різними мотивами: хтось щиро з любові, а хтось із заздрості і суперництва (Флп. 1:14-17). Коли ж прийде Господь, Він виявить приховане в мороці (таємні сердечні наміри), що вплине на нашу нагороду (1Кор. 4:1-4).
Важливо: бути слухняним Богові в усьому, працювати із старанністю і спостерігати за своїми мотивами. Тоді ми зможемо отримати, як говорив Павло, «повну нагороду» і ніхто не «захопить нашого вінця».
За матеріалами сайту http://nlifeua.com
