Божі глашатаї

Іоанн Хреститель бачить Ісуса здалека, Джеймс Тіссо

Багато людей не хочуть довіряти Богу і через те, як не дивно, у Ньому розчаровуються. Хоча чому дивуватися, адже таке ставлення нагадує поведінку людини, яка ні з ким не хоче говорити, проте скаржиться на брак спілкування з іншими людьми. Те саме, знову ж таки, із стосунками з Богом: люди не хочуть мати особистих стосунків з Творцем, проте чомусь потім скаржаться, що Він їм не допомагає…

«Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам; бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють» (Мф. 7:7,8), – але якщо, відповідно, люди не просять, не шукають і не стукають (як варіант, не просять наполегливо), тоді з чого вони взяли, що отримають мріяне і віднайдуть бажане? І це стосується не тільки матеріальних речей, але і духовних: «Від днів же Іоана Хрестителя донині Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його» (Мф. 11:12). Спасіння дається людям даром, за вірою в Господа Ісуса Христа, «не через діла, щоб ніхто не хвалився» (Еф. 2:9), але от сама віра потребує з боку людини певних зусиль, тих же самих справ благочестя, якими певна людина засвідчує, що вона вірить сказаному в Біблії і наслідує сказаному там: «Бо ми – Його творіння, створені у Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував‚ щоб ми виконували» (Еф. 2:10).

Втім, дехто може зауважити, що постать Бога незбагненна багатьом з людей, і написане в Біблії «є дещо малозрозуміле» (2Пет. 3:16), тому не варто багато вимагати від людей. Але можемо запевнити, що постать Бога є незбагненною для будь-якої людини, вона просто фізично не в змозі збагнути навіть малої частки величі Творця, а стосовно малозрозумілих речей у Біблії… Треба більше перейматися речами зрозумілими, адже немає нічого складного для розуміння в Заповідях Господніх (що не скажеш стосовно їх виконання) або ж у наступних Христових словах, звернених до щойно зціленого розслабленого: «Ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталося чого гіршого» (Ін. 5:14). Питається, що тут складного? Певно, що нічого, а стосовно дійсно незрозумілих або ж малозрозумілих речей у Біблії, то краще наслідувати наступну апостольську пораду: «Прагну до мети, до почести вишнього покликання Божого в Христі Ісусі, отже, хто з вас довершений, так повинен думати; якщо ж ви про щось інакше думаєте, то і це Бог вам відкриє» (Флп. 3:14,15). Тобто, треба прямувати до Бога і все потрібне Він з часом обов’язково відкриє вам.

Як це свого часу сталося вже із згаданим Іваном Хрестителем. Хоча Він і проповідував, кажучи усім, хто прийшов до нього, щоб прийняти хрещення покаяння в річці Йордан: «Гряде Сильніший за мене слідом за мною, Якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його. Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим» (Мк. 1:7,8), – проте сам з часом питався через своїх учнів Спасителя: «Чи Ти Той, Хто має прийти, чи нам іншого чекати?» (Мф. 11:3). Можна не сумніватися, що Іван отримав відповідь від Бога, адже перед ув’язненням пророче провіщав: «Йому належить рости, а мені умалятися» (Ін. 3:30). Так що той, хто шукає Бога, обов’язково віднайде Його у власному житті, досить часто за допомогою таких людей, як Іван Хреститель, якщо вже за нього зайшла мова. Таким самим провісником, Божим глашатаєм може стати для оточення кожен з нас, тим самим краще пізнаючи для себе Господа.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docБожі глашатаї


Ваш коментар: